3 червня 2019 року набуває чинності постанова Правління НБУ від 18 квітня 2019 року № 62, якою вносяться зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.
Посилення нагляду за здійсненням готівкових розрахунків та веденням банками касових операцій пов'язане з виявленням Національним банком України за результатами нагляду у сфері фінансового моніторингу численних фактів проведення фінансовими установами ризикових (схемних) операцій з використанням готівкових коштів. Крім того, це відповідає вимогам законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Документом включено термін «підроблені банкноти іноземної валюти». Під цим поняттям слід розуміти імітації справжніх банкнот, що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, та які за дизайном і елементами захисту не відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав. До таких банкнот також належать: перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти; сувенірні чи рекламні вироби, за дизайном схожі на банкноти, на яких видалені та/або приховані написи, що позначають сувенірні чи рекламні вироби, та імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот.
Документ передбачає обов'язок працівника банку (філії, відділення), якому надано право підпису касових документів використовувати кваліфікований ЕП.
Також передбачена можливість банку використовувати кваліфіковану електронну печатку або вдосконалену електронну печатку.
Клієнт банку, що є юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, має право використовувати:
- кваліфікований ЕП;
- кваліфіковану електронну печатку або вдосконалений ЕП;
- удосконалену електронну печатку.
Фізична особа має право використовувати:
- кваліфікований ЕП;
- удосконалений ЕП;
- простий ЕП.
Відтепер організаційно-методологічні умови застосування ЕП та електронної печатки в банківській системі України під час створення, оброблення та зберігання електронних документів повинні відповідати вимогам таких НПА:
- Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”;
- Закону України “Про електронні довірчі послуги”;
- нормативно-правовим актам Національного банку з питань застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України.
Згідно зі змінами, якщо касове обслуговування клієнтів здійснюється з використанням удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки чи простого ЕП, то договір повинен містити умови та порядок (процедуру) визнання учасниками електронної взаємодії електронних документів із використанням відповідного удосконаленого ЕП/удосконаленої електронної печатки банку/простого ЕП. Договір має також містити умови щодо розподілу ризиків збитків, що можуть бути заподіяні банку (філії, відділенню), клієнту і третім особам у разі використання простого ЕП, удосконаленого ЕП або удосконаленої електронної печатки відповідно.
Банк має визначати відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи з використанням кваліфікованих ЕП та/або використовувати електронну печатку банку, забезпечувати перевірку та підтвердження ЕП/електронної(их) печатки(ок) на касових документах відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” та нормативно-правових актів Національного банку з питань застосування ЕП та електронної печатки в банківській системі України і визначає систему зберігання електронних касових документів, а також систему контролю за виконанням касових операцій.
Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути:
- закупівельний акт;
- закупівельна відомість;
- податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку;
- кредитний договір;
- договір поставки;
- договір транспортування;
- договір зберігання та інші звітні документи.
Будьте в курсі набуття чинності нормативними актами за допомогою модулю «Календар юриста» ІПС «ЛІГА:ЗАКОН».
