Верховний Суд оприлюднив Зведений дайджест судової практики Великої Палати за 2018 рік.
Нагадуємо, що всі судові рішення можна знайти у Verdictum, а ключові позиції Великої Палати зручно відстежувати в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".
Зокрема, у дайджесті викладено правові позиції, якими здійснено відступ від попередніх позицій Великої Палати.
Відступ від висловленої раніше позиції Великої Палати Верховного Суду було здійснено у 4 справах:
1. Постанова від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 щодо юрисдикції спорів про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Таким чином, суди не мають застосовувати попередню позицію ВП, згідно з якою спори за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належать до юрисдикції адміністративних судів. Також неактуальною є позиція про розгляд адмінсудом окремого спору з державним реєстратором про оскарження його рішення або запису, внесеного ним до відповідного державного реєстру, якщо станом на час розгляду справи спір про право на нерухоме майно вже був вирішений або розглядався в іншій - цивільній чи господарській - справі.
Разом з тим, уточнено позицію, висловлену у справі № 757/1660/17-ц : розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.
Захистити свої речові права можна лише через постійний моніторинг реєстраційних дій щодо нерухомості. Сервіс SMS-маяк забезпечує оперативне інформування власників про вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: спробуйте, зареєструвавшись.
2. Постанова від 12 вересня 2018 року у справі № 2-а-3097/2007 щодо юрисдикції спорів про стягнення компенсації за неотримане продовольче забезпечення за час проходження військової служби
Спір про стягнення компенсації за неотримане продовольче забезпечення за час проходження військової служби фактично виник між особою, яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень, а отже, є публічно-правовим та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Вже неактуальною є позиція, висловлена у справі № 161/13250/17, згідно з якою позов про відшкодування майнової та моральної шкоди та стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно спрямований на відновлення майнового стану (порушеного права власності та ліквідації збитків, заподіяних його інтересам), а отже має розглядатися за правилами ЦПК.
3. Постанова від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 щодо юрисдикції спорів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок виконання особою службових/посадових обов'язків публічної служби
Спори щодо відшкодування шкоди або збитків, завданих внаслідок виконання особою службових/посадових обов'язків, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби. Велика Палата відступила від позиції про те, що питання стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
4. Постанова від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 щодо юрисдикції спорів про відшкодування вартості навчання особою, яка перебувала на посадах публічної служби
Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Є неактуальною позиція щодо вирішення за правилами цивільного судочинства спорів про відшкодування вартості навчання, оскільки вони не стосуються проходження відповідачем публічної служби, а пов'язані з невиконанням ним умов цивільно-правової угоди і вимогою позивача відшкодувати понесені витрати на навчання у вищому навчальному закладі, у зв'язку з чим такі спори не належить до юрисдикції адміністративних судів.
5. Постанова від 5 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 щодо юрисдикції спорів про відшкодування вартості навчання особою, яка перебувала на посадах публічної служби
Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Крім того, Велика Палата уточнила актуальні правові позиції.
Постанова від 5 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 щодо відсутності обов`язку приватного виконавця передавати відкрите виконавче провадження іншому виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження
Стаття 30 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.
З повним оглядом судової практики ви можете ознайомитись в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН. Там можна знайти і попередні дайджести, зокрема № 1 та № 2 та інші, опубліковані в 2018 році.
Нагадуємо, як вже писала ЮРЛІГА, суди мають враховувати останню позицію Великої Палати, а не посилатись на постанови, які не перераховані при відступленні.
