Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 802/1335/17-а зробила висновок, що лише в кримінальному провадженні може бути перевірена правомірність обшуку, проведеного у межах триваючого кримінального провадження.
У відповідній постанові від 23 січня 2019 року роз'яснено, що правомірність обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства. Відповідно до пункту другого частини другої статті 19 КАС України на справи за скаргами на проведення обшуку юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
ВП зазначила, що з'ясування законності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції здатне призвести до передчасного вирішення питань, які підлягають розв'язанню судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 КПК засади змагальності.
У зазначеній справі правомірність втручання у право позивача на недоторканність житла було перевірено слідчим суддею при наданні слідчому дозволу на обшук у його помешканні. Критерій законності обшуку й, відповідно, предмет судової перевірки згідно з частиною п'ятою статті 234 КПК становила наявність достатніх підстав вважати що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі або документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі, мають значення для досудового розслідування, а відомості, що в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду.
Таким чином, у межах процедури санкціонування слідчим суддею обшуку було реалізовано механізм судового контролю правомірності втручання правоохоронних органів у право на повагу до свого житла у розумінні статті 8 Конвенції.
Лише у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим. Виключно в цьому разі, у зв'язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, з метою реалізації її права за статтею 13 ЄКПЛ, а також з урахуванням того, що в даній ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
Нагадуємо, що всі судові рішення можна знайти у Verdictum, а ключові позиції Великої Палати зручно відстежувати в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГИ:ЗАКОН".
