Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 757/56680/16-ц зробила висновок щодо підсудності спорів, у яких стороною є неплатоспроможний банк, який перебуває на стадії ліквідації.
Згідно з постановою від 7 листопада спір, який виник між фізичною особою та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» з приводу внесення вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до висновку ВП, у правовідносинах зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та організації заходів з їх задоволення Фонд виступає як від імені банку, що ліквідується, так і діє при вирішенні певних питань як орган, уповноважений на ліквідацію банку, однак при цьому не вчиняє владних повноважень щодо заявника, який захищає свої майнові права.
Враховуючи зазначене, звернення позивача до Фонду не є підставою для розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, оскільки він звернувся за захистом порушених прав, що виникли з рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Оскільки сам первісний спір виник з цивільно-правової угоди, спір щодо внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим ВП не погодилася з висновками апеляційного суду про розгляд справи у порядку господарського судочинства у разі перебування банку у процедурі ліквідації у зв'язку з визнанням його неплатоспроможним і роз'яснила, що, при вирішенні питання про юрисдикцію спорів щодо правовідносин, стороною в яких є неплатоспроможний банк, що перебуває у стані ліквідації, вимоги статті 1, пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції, чинній на час звернення з указаним позовом до суду) та статті 19 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року) та Закону № 2343-XII не застосовуються.
З урахуванням суб'єктної юрисдикції та того, що стороною у спорі є фізична особа, яка захищає свої цивільні права, справа підлягає розгляду у порядку цивільного, а не господарського судочинства.
Окремо Велика Палата зупинилася на складі сторін у даній справі, який не відповідає вимогам цивільного судочинства: відповідачами у справі є Фонд та його уповноважена особа.
Велика Палата вважає, що уповноважена особа Фонду за своїм правовим статусом є представником Фонду, діє у межах повноважень, наданих Фондом, отримує визначену Фондом оплату, несе відповідальність перед Фондом, тоді як за дії такої особи перед іншими суб'єктами правовідносин відповідальність несе Фонд. Уповноважений представляє Банк у межах делегованих Фондом повноважень, тобто не виступає як фізична особа, яка захищає власні права чи інтереси.
Разом з тим Банк, що ліквідується, не втратив свого статусу юридичної особи, оскільки вважається ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
ВС повернув справу до Печерского суду для продовження розгляду, зазначивши про необхідність врахування, що вимоги, заявлені позивачем, безпосередньо стосуються інтересів Банку, а тому при розгляді справи суди повинні визначитися зі складом її учасників.
Зверніть увагу: з повним текстом постанови ВП можна ознайомитись у Verdictum.
Нагадаємо, що Велика Палата не вперше віднесла спори щодо неплатоспроможних банків до цивільної юрисдикції:
Великий вкладник проблемного банку може повернути гроші, звернувшись до Фонду через місцевий суд,
Велика Палата дозволила розглянути позов вкладниці до ФГВФО в цивільному процесі
