1. Набрав чинності Закон про кредитний реєстр
4 березня набрав чинності Закон № 2277-VIII ». Він передбачає, що НБУ створює й веде кредитний реєстр з метою сприяння фінансовій стабільності, здійсненню банківського нагляду й управлінню банками кредитним ризиком у межах реалізації державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері. При цьому Закон буде введено в дію з 4 травня. З 1 квітня набирає чинності положення, яке зобов'язує банки подавати в кредитний реєстр інформацію про здійснені ними кредитні операції. З вересня діє норма щодо інформації, яку подають у кредитний реєстр, і доступу до неї. З 1 січня 2019 року банки отримають можливість використовувати інформацію з реєстру для оцінювання кредитного ризику. Банки зобов'язані не пізніше 31 грудня 2018 року повідомити боржників (письмово або шляхом розміщення інформації на офіційному сайті та у відділеннях) про надання інформації щодо них у кредитний реєстр.
2. Введено дворівневу систему приватизації
7 березня набрав чинності Закон від 18 січня 2018 року № 2269-VIII », який замінить ряд нормативно-правових актів, що регулюють реалізацію державного й комунального майна. Закон, зокрема, передбачає дворівневу систему приватизації: велика приватизація тепер проходитиме за багатоетапною процедурою за участю авторитетного радника, а об'єкти малої приватизації реалізовуватимуться на електронних платформах. Крім того, введено два способи продажу - аукціон і викуп об'єктів приватизації, якщо на момент ухвалення закону майно вже знаходилося в оренді. Важливо, що покупцем не може бути: держава-агресор; юрособи, у яких така держава бере участь, і ті, хто знаходиться під контролем цих юросіб; фізособи та юрособи країни-агресора. Окрім цього, брати участь у приватизації українських підприємств не зможуть підприємства, створені за законами країн, що не співпрацюють з FATF, а також фізичні та юридичні особи, проти яких діють санкції.
3. Президент підписав Закон про ТОВ
Президент Петро Порошенко підписав Закон ». Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім певних положень, які почнуть діяти через рік із дня набуття чинності Закону. Документ визначає правовий статус товариств із обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності й припинення, права та обов'язки їх учасників. Упродовж року з дня набуття чинності Закону положення статуту товариств із обмеженою відповідальністю, товариств із додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, діятимуть у частині, що відповідає законодавству станом на день набуття чинності Закону. Це положення не застосовується після внесення змін до статуту товариства. Товариства з обмеженою відповідальністю й товариства з додатковою відповідальністю буде звільнено від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін у статут у зв'язку з приведенням його у відповідність із Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності.
4. Урегульовано питання блокування реєстрації податкових накладних
Опубліковано постанову Кабміну, яка регулює питання зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі. Документ передбачає такі нововведення: для зменшення кількості випадків зупинення реєстрації податкових накладних встановлено «відсікаючий критерій» 3 % і поріг обсягу поставок за місяць у розмірі 500 тис. грн; для оперативного реагування критерії оцінки ризиків встановлюватиме ДФС; для малого й середнього бізнесу введено показники позитивної податкової історії: податкові накладні з ризиковою операцією платників із позитивною податковою історією зупиняти не будуть; введено електронний реєстр зупинених податкових накладних; для оперативності розгляду пояснень і документів передбачено створення комісій на регіональному й центральному рівнях; допрацьовано форму рішення про відмову в реєстрації - тепер у ньому вказуватимуть обґрунтовану причину; урегульовано питання реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, які було заблоковано до 1 грудня 2017 року й щодо яких не надано пояснень і документів. Постанова Кабміну від 21 лютого 2018 року № 117 » набирає чинності через 15 днів із дня її опублікування, тобто передбачений документом механізм запрацює не раніше 21 березня. Крім того, упродовж місяця з дня набуття чинності постанови Реєстр припинених накладних працюватиме в тестовому режимі.
5. Українські компанії можуть платити іноземним інвесторам дивіденди незалежно від періоду, за який їх нараховано
Іноземні інвестори зможуть репатріювати дивіденди з корпоративних прав і акцій, які нараховано за 2017 рік. Тепер українські компанії зможуть платити іноземним інвесторам дивіденди в інвалюті на суму до 7 млн дол. США в місяць незалежно від періоду, за який їх нараховано. Також Нацбанк розширив для українського бізнесу можливості дострокового погашення зовнішніх кредитів і позик в іноземній валюті. Крім того, доповнено перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога про обов'язковий продаж. Тепер цю вимогу, що становить із квітня 2017 р. 50 %, не повинно бути застосовано до засобів, залучених компанією-резидентом у формі зовнішніх кредитів або позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами чи уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, передусім експортерів, рефінансування чинних зобов'язань і подальше залучення коштів на зовнішніх ринках. Вказані послаблення адміністративних обмежень затверджено постановою НБУ від 1 березня 2018 № 19 "".
6. Банки можуть не подавати графік платежів оформлення кредитної лінії. Також банкам звузили коло осіб для вибору відповідального за фінмониторинг
Нацбанк уточнив певні положення Правил розрахунку банками загальної вартості кредиту для споживача. Тепер банки повинні надати споживачеві детальний розпис складників загальної вартості кредиту у вигляді графіку платежів. Водночас банк може не надавати споживачеві графік платежів під час кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії. Відповідні зміни передбачено постановою НБУ від 22 лютого 2018 року № 15. Також регулятор відновив тарифи на послуги у сфері реєстрації платіжних систем. Крім того, з 8 березня змінено вимоги до відповідальних співробітників банків із питань здійснення фінмоніторингу. Таким співробітником не може бути призначено керівника банку, якому підпорядковано підрозділ (або підрозділи), що безпосередньо надає банківські й інші фінансові послуги клієнтам. Також заборонено призначати цих керівників, а також голову правління банку (керівника філії іноземного банку), головного бухгалтера, його заступників, керівника підрозділу, що безпосередньо надає банківські й інші фінансові послуги клієнтам, тимчасовим виконувачем обов'язків відповідального співробітника.
7. НБУ замінить банкноти монетами і введе правила округлення загальних сум готівкових розрахунків
Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень, які замінять банкноти відповідних номіналів. Їх буде введено в обіг поетапно (перший етап: з 27 квітня 2018 р. буде введено в обіг монети номіналом 1 і 2 гривні). Банкноти номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень НБУ не вилучатиме з обігу, але припинить їх друкування. Крім того, з 1 липня 2018 р. в Україні почнуть застосовувати правила округлення загальних сум готівкових розрахунків. НБУ припиняє чеканити монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Для спрощення розрахунків встановлено правила округлення загальної суми покупки: суму, яка закінчується від 1 до 4 копійок, округлятимуть у бік зменшення до найближчої суми, що закінчується на 0 копійок; суму, яка закінчується від 5 до 9 копійок, округлятимуть у бік збільшення до найближчої суми, що закінчується на 0 копійок. У разі наявності в покупця монет дрібних номіналів він зможе ними розраховуватися й надалі, а за наявності таких монет у продавця він може видати покупцеві здачу цими номіналами. Під час безготівкових розрахунків округлення не здійснюватиметься. Введення правил округлення не вплине на інфляцію, оскільки мова йде про правила округлення усіх товарів у чеку, а не про ціни на окремі товари.
8. Діють зміни до правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
Продавці непродовольчих товарів повинні проінформувати споживачів про роздрібні ціни на товари в гривні за допомогою ярликів цін (цінників) або покажчиків цін. Також передбачено обов'язок доведення до споживачів інформації про ціну, встановлену до початку застосування знижок або зменшення ціни, проведення відповідного розпродажу й після. Під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного й іноземного виробництва працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію в супровідній документації, яку додають до продукції, на етикетці, а також у маркуванні або іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів. Крім того, встановлено обов'язок суб'єкта господарювання забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. Відповідні зміни передбачено наказом Мінекономрозвитку від 23 січня 2018 року № 80, який набрав чинності 16 березня.
9. Змінено перелік органів, які здійснюють ринковий нагляд
Кабмін надав Держекоінспекції й Держархбудінспекції повноваження зі здійснення державного ринкового нагляду шляхом внесення змін до положень про ці органи. Водночас уточнено, що Держпродспоживслужба має право здійснювати ринковий нагляд щодо телевізорів, кондиціонерів, побутових барабанних сушильних машин і пилососів. Під час визначення органів, що здійснюють ринковий нагляд за відповідними видами продукції, було враховано їх основні завдання, а також чинні технічні регламенти. Відповідні зміни передбачено постановою Кабміну від 28 лютого 2018 р. № 143.
10. Суднобудівникам збільшили термін переробки ввезених товарів
Встановлено особливий термін (730 днів) переробки для товарів, які ввозять підприємства суднобудівельної промисловості для будівництва, ремонту й модернізації суден. Відповідні зміни внесено в статтю 151 Митного кодексу. Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо збереження та розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості)» (проект № 6475) ВР ухвалила 13 березня. Очікуємо, що Закон посприяє розвитку водного транспорту, суднобудівельної й судноремонтної галузі шляхом збільшення її конкурентоспроможності на зовнішньому ринку, а також забезпечить сприятливі умови для створення нових робочих місць в галузі внаслідок збільшення кількості замовлень на суднобудування й судноремонт.
