Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Справа Бурмич : що робити?

Реклама

Асоціація юристів України 18 жовтня провела круглий стіл, присвячений пошуку вирішення комплексної проблеми невиконання рішень, у черговий раз констатованою Європейським судом з прав людини при розгляді справи "Бурмич і інші проти України".

12 жовтня Велика палата прийняла рішення у справі "Бурмич і інші проти України", об'єднавши його з 12143 іншими, що стосуються невиконання судових рішень в Україні, і передала їх в Комітет міністрів Ради Європи. Справи передані для обробки у рамках заходів загального характеру, вказаних в пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України"і моніторингу реформ, які повинна здійснити Україна в цій сфері для визначення найкращого способу рішення виявлених проблем.

ЕСПЧ констатував, що незважаючи на час, що пройшов після винесення пілотної ухвали (2009 рік), уряд досі не прийняв необхідних загальних заходів для подолання першопричини системної проблеми, встановленої Судом, і ввести ефективний засіб захисту, який міг би забезпечити відшкодування на національному рівні усім потерпілим.

"Безумовно, справедливий суд - це важливо, але справедливий суд без ефективного виконання залишиться просто словами на папері", - підкреслив, відкриваючи обговорення, Андрій СтельмащукПрезидент АЮУ, керівний партнер ЮФ "Василь Кисиль і партнери". Україна зобов'язана забезпечити право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенцій. При цьому, як вказав Юліан Хорунжийcтарший партнер Ario Law Firm, ЕСПЧ відмовився розглядати заяви про невиконання у тому числі і тому, що після пілотного рішення українці подали подібних заяв майже у кількості однієї третини від включених до розгляду.

При цьому часто уряд не виконувало декларації про виплату сатисфакціїпісля чого виключені заяви знову включали в список. Україна не лише не вжила заходи загального характеру, але і у ряді випадків не забезпечувала виконання рішення національних судів, обмежуючись виплатою справедливої сатисфакції з бюджету.

Парламент ще влітку вирішив узяти на контроль виконання рішень ЕСПЧ - тоді при Комітеті з питань правової політики і правосуддя був створений підкомітет з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини. Його очолив народний депутат від "Сапомощи" Руслан Сидоровичякий пояснив, що першочерговим завданням є збір і систематизації інформації з проблеми. На першому засіданні підкомітету, яке відбулося якраз 18 жовтня, було вирішено направити в Мінюст запити про надання: списку заходів загального характеру (всього в загальному переліку Ради Європи по Україні їх близько 300); інформацію про конкретні кроки по реалізації реформи старанного виробництва у підзаконних актах. Також підкомітет підготував укладення про невідповідність двох законопроектів про мирні збори практику ЕСПЧ. Аналіз законопроектів на дотримання норм Конвенції і практики ЕСПЧ є однією з функцій підкомітету, яку депутати мають намір продовжувати виконувати, адже недопущення порушень в майбутньому так само важливе, як і їх усунення.

ЕСПЧ, виключаючи більше 12 тисяч заяв із списку розгляду, вказав, що не варто чекати відновлення справедливості від повторення одних і тих же виводів в однотипних справах. Валентина Данишевскаядиректор Центру комерційного права, згодна з цим рішенням, адже "Україна нічого не зробила, незважаючи на конкретні рекомендації". Завдання ЕСПЧ - не присудження компенсацій, а надання практичних радих з дотримання Конвенції і захисту прав людини. В. Данишевская відмітила, що запущена реформа старанного виробництва дасть поштовх, але оскільки проблема комплексна (відсутність стимулів для добровільного виконання, корупція і так далі), необхідно ввести звітність по кількості виконаних рішень, провести парламентські, комітетські слухання.

Комплексна проблема вимагає комплексного рішення і постійного превентивного контролю. Так, Р. Сидорович повідомив про підготовку змін до вже прийнятих процесуальних кодексів у зв'язку з прийняттям Протоколів 15 і 16 до Конвенції. Крім того, від Кабміну витребуваний план по виплаті вже присуджених компенсацій. Депутат відмітив, що Мінюст не готовий назвати точну суму загальної сатисфакції, тому невідомо, що закладати до бюджету.

В. Данишевская заявила про готовність неурядових організацій розробити покажчики за рішенням проблеми, але для цього потрібна інформація і політична воля.

Р. Сидорович завірив, що депутати витребують і передадуть інформацію, відмітивши, що виконавча влада не готова її оприлюднити, оскільки це покаже масштаб проблеми. Але "нарив рано чи пізно прорветься", тому Р. Сидорович планує ініціювати парламентські слухання на цю тему.

Адвокат Віталій Титич вказав на ще один важливий аспект - групи невиконаних рішень. Так, великою кількістю і дрібними сумами характерні стягнення по аліментних спорах і так званих соціальних виплатах. Протилежна ситуація (мала кількість при великих сумах) з рішеннями, які неможливо виконати зважаючи на на стягнення заборгованості з підприємств ПЕК.

Таким чином, експерти обкреслили основні напрями у поетапному рішенні проблеми невиконання судових рішень :

1) систематизація інформації про суму заборгованості по сатисфакціях, про кількість невиконаних (як після рішення ЕСПЧ, так і остаточного рішення національного суду) рішень, про групи рішень, які найчастіше не виконуються;

2) реалізація реформи старанного виробництва: визначення діючих механізмів роботи приватних виконавців, інформаційний супровід;

3) парламентський контроль виконання рішень ЕСПЧ і попередній аналіз законопроектів на відповідність практику ЕСПЧ.

Марина Ясинская

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини