24 -25 листопада 2016 року у Верховному Суді України проходила Міжнародна конференція "Судову правотворчість в механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя".
Конференцію організував Верховний Суд України спільно з Національною академією правових наук України, Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка в співпраці з Німецьким фондом міжнародної правової співпраці (IRZ), проектом Координатора проектів ОБСЄ в Україні "Забезпечення дотримання прав людини при здійсненні правосуддя" при фінансовій підтримці уряду Канади, проектом ЦЕ "Підтримка впровадженню судової реформи в Україні", спільним проектом ЄС / ЦЕ "Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні", проект ЄС "підтримка реформа у сфері юстиція в Україна" і консультативний місія європейський союз (КМЕС) в Україна.
Участь в конференції взяли вітчизняні і міжнародні експерти, учені, а також судді.
Окрім судової реформи і особливої ролі Верховного Суду в судовій правотворчості, чому була присвячена доповідь голови ВСУ Ярослава Романюкаексперти обговорили проблеми формування судової практики в Україні на основі верховенства права.
Зокрема, суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдковская проаналізувала роль рішень Суду в процесі правотворчості і помилки в тлумаченні практики ЕСПЧ вітчизняними судами.
Так, Україна другий рік лідирує по кількості звернень в ЕСПЧ, але в той же час більше 90% скарг українських заявників неприйнятні для розгляду. Як відмітила А. Юдковская, це свідчить про те, що національні суди в цілому професійно виконують свої обов'язки. Вона вважає, що судова нормотворчість можлива в тій державі, де суди по-справжньому незалежні, а судді вільні від тиску. Тому тривогу викликають спроби створити з практики ЕСПЧ деякий інструмент тиску (наприклад, ввести відповідальність суддів за ігнорування виводів ЕСПЧ). У ряді випадків суддя виявляється "між молотом і ковадлом", зокрема, виконуючи приписи закону - норми КоАП про негайне притягнення до відповідальності. Чи не каратиметься така правотворчість - віддання перевазі практики ЕСПЧ над вітчизняним законодавством? - задається питанням А. Юдковская.
У своїй доповіді суддя зупинилася на ключових рішеннях ЕСПЧ, які в основному застосовуються вірно, але бувають і збочені тлумачення.
Так рішення у справі "Кечко проти України" не можна застосовувати в незалежності від підстав соціальних виплат, грунтуючись на принципі, згідно з яким держава не може посилатися на відсутність засобів як на основу відмови у виконанні рішення. У кожній суперечці суд зобов'язаний перевірити, чи мало державу обов'язок в заявлений період. У цій справі ЕСПЧ констатував, що дія вимоги про виплати закінчилася, коли змінилося законодавство.
Окремо А. Юдковская зупинилася на карній юстиції. Так, в справах відносно провокації злочину слід пам'ятати про те, що звинувачувальний вирок не може бути ухвалений за злочин, спровокований правоохоронними органами. Конвенційні правила утримання під вартою роз'яснені ЕСПЧ в рішенні у справі "Харченко проти України". Продовження утримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинності, переважує принцип поваги до свободи особи. При цьому слід пам'ятати про баланс інтересів - захист інтересів суспільства не завжди вимагає посиленого переслідування особи.
Крім того, суддя згадала про рішення у справі "Українська прес-група проти України"у якому уперше відповідно до статтею 10 Конвенцій по захисту прав людини і основних свобод було встановлено порушення Україною права на свободу слова із-за існування структурних проблем, що вимагають змін законодавства і судової практики. Це рішення є дієвим способом захисту журналістів від судового переслідування за критику політиків.
"Судова правотворчість - це розкіш, яку можуть собі дозволити тільки незалежні суди. І в цьому ключі важливо виходити з конкретних обставин справи", - зробила висновок А. Юдковская.
Окрім А. Юдковской в третій сесії конференції, присвяченої принципу верховенства права в судовій практиці, виступили суддя судової палати у адміністративних справах Верховного Суду України, заступник голови Науково-консультативної ради Олег Кривенда (говорив про статус постанов ВСУ на прикладі адміністративних суперечок)професор, головний редактор юридичного журналу "Право України" Олександр Святоцкий (виступив з доповіддю на тему: "Судовий прецедент і судова практика : порівняно-правовий аспект")керівний партнер юридичної фірми "Антика" Олексій Кот (присвятив виступ питанням механізмів забезпечення єдності судової практики)заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович (говорив про межі повноважень суду в процесі судового тлумачення).
