Захід повинен дати поштовх для серйозного, продуктивного і професійного обговорення існуючих у вищій школі проблем, як учасниками освітнього процесу, так і кінцевими споживачами їх послуг - працедавцями. У цьому ключі показові результати опитування членів АЮУ, яких представив Іван Городискийкоординатор Комісії Асоціації з питань удосконалення юридичної освіти, директор Центру верховенства права Українського Католицького Університету. Відповіді демонструють високий рівень незадоволення рівнем юридичної освіти в Україні. Жоден з 229 опитаних не оцінив рівень освіти в цілому як "дуже хороший". Більшість респондентів (116 або 50,7 %) оцінили вітчизняну освіту на трійку. Також більшість респондентів називають незадовільним вивчення іноземних мов - 52,8 % вважають, що цьому повинна приділятися особлива увага. 52 % вважають недоцільним збереження можливість отримання спеціальності у формі заочної або післядипломної освіти. Також більшість (57,6 %) вважає, що бакалаври не можуть працювати за фахом без отримання магістерської міри. При цьому, цілих 38,9 % вважають, що слід зберегти існуючу систему з 4-річним бакалавратом і магістратом, який триває 1,5 - 2 року. В той же час юристи відмічають відсутність практичних навичок роботи, у тому числі, як наслідок незадовільного викладання.
Доповідачі - представники провідних університетів, зокрема, Андрій Бойко (до 2015 року декан юридичного факультету Львівського національного університету, зараз - член Вищої ради юстиції) і декан юридичного факультету Київського університету Іван Гриценко вважають, що в поганій підготовці випускників винні вузькопрофільні внз, що отримали можливість готувати юристів. Проблема має декілька аспектів: роль грають як відсутність належного викладацького складу, науково-освітньої бази, так і нераціональне використання бюджетних коштів для підготовки більшої кількості юристів, чим це в принципі необхідно. На їх думку, держава повинна замовляти освіту у провідних університетів із старими правовими школами, а таких навряд чи набереться десяток.
Зараз обговорюються 3 концепції вищої юридичної освіти, усі вони представлені в Литві. Ритис Йокубаускас з Проекту ЄС по підтримці реформи юстиції пояснив, що згідно з європейськими стандартами вчитися потрібно 3 року, після цього країни встановлюють різні вимоги для вступу в юридичну професію. У Литві передбачено усіх 3 концепції (по числу університетів) :
1) ступінь бакалавра по правознавству після 4 років навчання + міра магістра правознавства після двох років навчання;
2) одноступінчата модель - 5 років навчання юриспруденції;
3) ступінь бакалавра по іншій спеціалізації + міра магістра права після 3 років навчання.
У Україні необхідно ввести наскрізну магістерську програму (третій варіант), - вважає А. Бойка. Він пояснив, що перехід на таку концепцію освіти дозволить виправити існуючу ситуацію з низьким рівнем підготовки юристів в країні. Проблема неправильного навчання магістрів, коли поглиблені спеціальні знання викладаються в період, в якому студент не здатний їх застосувати (по суті, йде закріплення лише частини теоретичних знань, дающихся на бакалаврате), виливається, у тому числі, в низьку кваліфікацію суддів. А. Бойка, як член УСЮ, був уражений, що судді, що отримали рекомендації, не підтверджують не лише необхідного рівня кваліфікаційних вимог, але і наявності базових знань, прикладних навичок і умінь. Він відмітив, що 80 % вже погоджених кандидатур не відповідають званню судді.
А. Бойка вважає, що виправити ситуацію можна тільки імперативно, зробивши такі кроки:
1. Перехід на наскрізну магістерську програму.
2. Впровадження єдиного незалежного магістерського іспиту, який встановить чіткі кваліфікаційні вимоги для усіх випускників; сформує мотивацію внз для внутрішнього контролю за якістю освіти, оскільки за результатами іспиту формуватиметься рейтинг юридичних шкіл; допоможе абітурієнтові в розумному, з точки зору перспективи, виборі внз.
3. Серйозне стажування після магістрату.
Але, як відмітив Р. Йокубаускас, сам по собі єдиний кваліфікаційний іспит для усіх випускників юридичних факультетів (існуючий в Німеччині) нічого не дасть, оскільки потрібно передбачити нормальну учбову програму.
Зараз же, по словах А. Бойка, українські юридичні школи (йшлося саме про провідні університети) задовільно справляються лише із завданням формування базових знань. Із закріпленням вивченого викладачі справляються частково - у внз мало працюють над рішенням практичних казусів, формуванням навичок правового мислення. У університетах навчають законодавству, тому з третьою складовою освіти - поглибленням базових знань, формуванням практичних навичок, - внз не справляються і не здатні виконувати цю функцію.
Існуючий рівень юридичної освіти не задовольняє усіх. Для вирішення цієї проблеми не можна опускати її корупційну складову, адже доки товаром, що добре продається, залишаються дипломи, а не знання, яка б модель не вводилася в Україні, професійний рівень випускників падатиме, а правова система врешті-решт рухне через відсутність осудних фахівців. Можливо, зараз це не здається проблемою, оскільки Україну упевнено занурюють у безодню правового безумства (як ще оцінити ухвалений Закон про Генпрокурора (не політичній фігурі), якому можна не мати юридичної освіти). Але перестати боротися за гідну освіту не можна, тому що молодих людей треба готувати до правового рішення проблем, що створюються в даний момент.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
