Верховний Суд України
Рішення про наявність або відсутність підстав для задоволення регресної вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, повинно грунтуватися на загальних станах про відшкодування збитків в позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори повинні вирішуватися в загальному порядку відшкодування збитків
При розгляді справи № 6-2598цс15 Суд роз'яснивщо страхувальник, що отримав майновий збиток в деліктному правовідношенні, придбав право вимоги виплаченого страхового відшкодування до причинителю і термін такої вимоги починає течію з моменту спричинення шкоди. Крім того, рішення про наявність або відсутність підстав для задоволення регресної вимоги повинне грунтуватися на загальних станах про відшкодування збитків в позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори повинні вирішуватися в загальному порядку відшкодування збитків.
Працівник, звільнений по факту не на тій основі, яка вказана в наказі, підлягає відновленню
Розглянувши справу № 6-2748цс15Суд роз'яснивщо про зміну істотних умов праці - систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановленні або відміні неповного робочого часу, поєднанні професій, зміні розрядів і найменування посад та ін. - працівник має бути сповіщений не пізніше чим за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється по пункту 6 статей 36 Кодексу законів про працю. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьої статті 32 КЗоТ, за своїм змістом не тотожно звільненню у зв'язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗоТ, оскільки передбачає продовження роботи по тій же спеціальності, кваліфікації або посаді, але за новими умовами праці. При звільненні працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗоТ у зв'язку зі змінами в організації праці, у тому числі скороченням штату працівників, необхідно дотримувати гарантії, передбачені статтею 49-2 КЗоТ.
На приміщення, отримані в користування, поширюється право орендарів на переважну купівлю
При розгляді справи № 6-107цс16 Суд роз'яснивщо по своїй правовій природі договір позики через безвідплатний характер не є договором оренди, але до нього застосовуються положення ГК про найм (оренді), у тому числі положення статті 777 ГК. Частина друга статті 777 ГК передбачає наявність переважного права наймача, що належним чином виконує свої обов'язки за договором найму, перед іншими особами на придбання речі, у разі її продажу. Крім того, згідно частини четвертої статті 778 ГК, якщо в результаті поліпшення, зробленого з відома наймодателя, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Доля наймача в праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлене договором або законом. На підставі частини першої статті 362 ГК у разі продажу долі в праві загальної пайової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, і на інших рівних умовах.
Для вирішення суперечки про стягнення на предмет іпотеки, суд повинен встановити ряд обставин
Розглянувши справу № 6-1851цс15 про звернення стягнення на предмет іпотекиСуд роз'яснивщо при рішенні цієї категорії справ судам слід встановити наявність або відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на нього в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення старанного напису нотаріусом, як правова основа для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ГК передбачає тільки в статтях 335 і 376. В усіх інших випадках право власності отримується по іншим не забороненим законом підставам, зокрема з угод (частина перша статті 328 ГК). Стаття 392 ГК, в якій говориться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, придбане раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або сперечається за наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документу, що засвідчує право власності.
Неузгоджена іпотека майна подружжя визнається недійсною тільки якщо сторони діяли недобросовісний
При розгляді справи № 6-533цс16 було роз'ясненощо укладення одним з подружжя договору за розпорядженням загальним майном без згоди другого з подружжя може бути основою для визнання такого договору недійсним лише у тому випадку, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, хто уклав договір відносно загального майна, і третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісний, зокрема, що третя особа знала або за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить дружинам на праві загальної спільної власності, і той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди іншого чоловіка.
Майно подружжя залишається в загальній частковій власності, якщо ціна долі, що виділяється, не внесена на депозит суду
Розглянувши справу № 6-2811цс15 про розділ майна подружжя, Суд роз'яснивщо якщо один з подружжя не зробив передбачених частиною п'ятої статті 71 СК дій відносно попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неділимі речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх долі, суд визнає ідеальні долі подружжя в цьому майні без його реального розподілу і залишає майно в їх загальній пайовій власності.
За неповернення депозиту моральна шкода не відшкодовується
При розгляді справи № 6-1790цс15 за позовом вкадчика до банку (співробітником якого був викрадений депозит) про відшкодування моральної шкоди, Суд роз'яснивщо у банку не виникає обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної працівником при виконанні ним трудових обов'язків. Будь-які неправомірні дії відносно грошових коштів, що знаходяться у банку на депозитних рахунках фізичних осіб є неправомірними діями відносно засобів банку і тягнуть відповідальність за неправомірні дії відносно майна юридичної особи.
Іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинному запису в реєстр
Розглянувши справу № 6-232цс16 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, Суд роз'яснивщо іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинному запису в Державний реєстр іпотек. Вказаний вивід узгоджується і з положеннями статті 204 ГК, яка закріплює презумпцію правомірності угоди - досконала угода вважається правомірною, такий, що породжує, змінює або припиняє громадянські права і обов'язки, поки ця презумпція не буде спростована. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, придбані сторонами угоди по ньому, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Договір іпотеки, ув'язнений без згоди власника имущественых прав, є недійсним
Розглянувши справу № 6-3129цс15 про визнання частково недійсним іпотечного договору і визнанні майнових прав на об'єкт нерухомого майна, Суд роз'яснивщо договір іпотеки ув'язнений без згоди позивача, якій належали майнові права на нежитлові приміщення, що були предметом довгострокового інвестиційного договору, порушує законодавство і права позивача. За правилами статті 392 ГК позов про визнання права власності може бути пред'явлений, по-перше, якщо особа є власником майна, але за його право сперечається або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, що засвідчує його право власності. У справі, що переглядається, позивач отримав лише право на придбання права власності, а не само право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ГК немає.
Держакт на землю з покладами мінеральної води, виданий для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без узгодження з територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірського нагляду визнається недійсним
Розглянувши справу № 6-427цс15 за позовом санаторію "Укрпрофздравницы" до спадкоємця землі, розташованої в межах площ залягання корисних копалини Голубинского родовища мінеральних вод, сільраді про визнання недійсним держакту на право власності на земельну ділянку (виданий на підставі свідоцтва про право на спадок по заповіту від 21 грудня 2002 року), Суд дійшов висновку про незаконність держакту, оскільки згідно з цим актом відповідач оформив право власності на земельну ділянку без жодного узгодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірського нагляду, що прямо суперечить вимогам закону. Позивач відповідно до ліцензії на користування надрами має право експлуатації родовища вуглекислих мінеральних вод Голубинского родовища. Згідно ч. 4 ст. 24 Кодекси про надра користувач надр, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами і гірське відведення, має виняткове право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу. Право на користування надрами Голубинского родовища і відповідно право захисту своїх законних інтересів як користувача надр, від передчасного забруднення Голубинского родовища у позивача виникло через вимоги ч. 4 ст. 24 Кон з моменту отримання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, отже видачею оспорюваного державного акту на землю були порушені права позивача.
Прокурор, що звернувся до суду за витребуванням комунальної землі в інтересах Госсельхозинспекции, повинен довести, що її право було порушене і коли
При розгляді справи № 6-2407цс15 Суд зробив висновок про вид позову про витребування землі і термін його пред'явлення. Положення закону про початок течії позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. У справі, що переглядається, враховуючи, що прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі Госсельхозинспекции, суди не з'ясували, коли саме Госсельхозинспекция дізналася або могла дізнатися про порушення права, тобто, коли почалася течія позовної давності. Також ВСУ відмітив, що прокурор не обгрунтував правових підстав для захисту інтересів Госсельхозинспекции, не дивлячись на те, що власником спірної земельної ділянки був що відповідає міська рада. Помилковим є висновок про початок течії позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного і містобудівного законодавства при здійсненні перевірки. Одночасне пред'явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння (оскільки віндікація - це позов власника, що не володіє, про витребування майна від несобственника, що володіє) і про визнання недійсної угоди із застосуванням реституції (оскільки негаторный позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ГК є помилковим, адже віндікаційний і негаторный позови є взаємовиключними.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
