Звучна назва форуму повинна показати, що підхід до реформування системи юстиції не авторитарний, а демократичний. Стратегія реформування судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 рокизатверджена Президентом, а також механізм впровадження Плану дій з реалізації її положеньзатверджений Кабміном, лише вказують вектори руху, на які і повинні орієнтуватися реформатори з професійного середовища.
На важливість організації майданчика для обговорення реформи професійним співтовариством звернув увагу Олександр Волковсуддя Верховного Суду України, член Радого з питань судової реформи при Президентові. Він відмітив, що очікуване до середини жовтня укладення Венеціанської комісії покладе початок конституційним змінам, які повинні привести судову систему України до європейських стандартів. "Далі послідує робота, адже судова реформа - це не лише зміни Конституції, ця зміна процесу, реорганізація судової системи, організація досудового рішення суперечок, підвищення кваліфікаційного професійного рівня захисту. Саме ці моменти закладаються в проекті Конституції. Передбачена оптимізація судової системи, уточнюється роль і місце Верховного Суду як органу, який зміг би забезпечити єдність застосування законів в державі"- пояснив суддя.
Адвокат Ганна Огренчукчлен Радого з питань судової реформи при Президентові, пояснюючи вибір девізу форуму, вказала на те, що ефективну економіку неможливо побудувати без справедливої судової системи. "Саме тому важливо об'єднати зусилля усіх представників професії : адвокатів, прокурорів, учених. Заради одного - створення дійсно ефективної судової системи".
Ролі правового середовища, адвокатів і адвокатських об'єднань в забезпеченні ефективного функціонування судової системи була присвячена спеціальна доповідь екс-судді з Нідерландів.
Вплив судової системи на суспільство
Суддя Апеляційного суду Амстердама у відставці Берт Маан у своїй доповіді сфокусувався на важливості функціонування судів для національної економіки, яка є життєво необхідним інститутом і вимагає постійних інвестицій, що відповідають викликам часу. Передусім, він порадив не відноситися до судової системи як до чинника витрат, це - чинник росту. Говорячи про політичну залежність судової влади, пан Маан звернув увагу на дотримання балансу влади : не може бути строгого розподілу законодавчої, старанної і судової влади, вони впливають один на одного.
Він вказав на основні тенденції розвитку судових систем держав-лідерів : концентрація судів, поліпшення якості правосуддя за рахунок спеціалізації, розвиток медиации і досудового дозволу суперечок, впровадження електронного судочинства. Також існує тенденція до зменшення кількості судів, на тлі збільшення простору для комунікації, роботи з громадянами.
Судова система повинна захищати громадян від владних інтересів уряду, впливових людей і великих компаній. Ця функція складається з: чесності; якості (організації і людей); роз'яснень ("говори, що робиш, роби, що говориш, і показуй, що те, що ти робиш - це те, про що ти говорив"); правовій визначеності; прозорості (транспарентності); переконання, а не наказів; при необхідності - швидких рішень.
Пан Маан проілюстрував принцип оперативного втручання, який працює в його країні. Розгляд справи може призначатися по телефонному дзвінку із-за необхідності швидкого ухвалення рішень (судова заборона, арешт судів). На зауваження із залу, що в українських реаліях подібна співпраця суду з однією із сторін свідчить про корупцію, пан Маан знову нагадав про транспарентність і пояснив "незалежність знаходиться не в книгах, вона має бути в серці".
"Для суспільства в цілому ефективна судова система дає почуття безпеці і захищеності, для влади - забезпечує умови належного функціонуванню демократії, для економіки - є чинником в створенні умов, життєво необхідних для економічного зростання. Тому судова система служить суспільству ", - зробив висновок суддя.
Верховенство права - основа ефективної економіки
До питання транспарентності поверталися і судді із США: у форумі взяли участь суддя Верховного Суду штату Массачусетс Роберт Джей Корди і голова Федерального окружного суду по округу Массачусетс, голова Федеральної комісії з питань політики у сфері карних покарань Петти б Серис. Так, пані Серис відмітила, що інформація про її прибутки є відкритою, судді не можуть втаювати фінансові дані про себе - інакше їм загрожує реальна відповідальність. Відкритість породжує захищеність: "Ви не можете покарати мене за моє рішення, якщо воно вам не подобається - оскаржте його". При цьому в США існує тенденція росту кількості суперечок, дозволених на досудовій стадії. Пані Серис повідомила, що нині вже 21% справ вирішуються на стадії досудового виробництва.
Пан Корди пожартувавши, що Верховний Суд завжди прав, тому що він - останній, пояснив, що довіра до суддів і системи в цілому базується на тому, що суд - завжди транспарентен і відкритий.
Відмітимо, що суддя Корди відкривав завершальну сесію форуму, присвячену міжнародним судам.
Україна на міжнародній судовій арені
Доповідь пана Корди торкалася системи судочинства як складової позитивного іміджу держави. Він висловив думку керівників великих американських компаній, що мають великий досвід інвестування в інші країни, які говорять "ми можемо здійснювати інвестиції, тільки якщо будемо упевнені, що судова система базується на принципі верховенства права і незалежних судах". За переконанням пана Корди незалежність судової влади - це не декларація в Конституції, це імплементація принципів, що ховаються за цими словами, - довіра і повага громадян. Це - виклик для усіх судових систем, але передусім для тих країн, в яких історично суди є інструментом уряду. Тут встає питання, чи буде суспільство довіряти таким судам, чи зможе воно зрозуміти, чому незалежні суди - важливі для майбутнього. Пан Корди поділився рецептом встановлення довіри до судової системи. По-перше, необхідно оприлюднити і пояснювати рішення, рішення мають бути обгрунтовані. По-друге, треба виховувати правову культуру, громадяни повинні розуміти судові рішення. По-третє, судова система повинна базуватися на принципах транспарентності, захисту власності, правових рішеннях і судовій практиці. Він пояснив, що на сайті його суду можна знайти усі справи, які слухатимуться, імена суддів і юристів - саме так у Верховному Суді Массачусетсу здійснюється правосуддя. По-четверте, потрібна підтримка юридичного співтовариства в захисті прав і свобод. Він відмітив, що в США судді залежать від юристів. Тому юристи не мають бути толерантними до корупції.
Захист кримських активів : експропріація дорівнює інвестиції
Україна займає друге після США місце за якісними показниками відповідача в міжнародних інвестиційних спорах. Про це повідомила Ірина Венедиктовапрофесор Харківського національного університету ім. Каразина. Вона зупинилася на проблемі захисту українських активів, що знаходяться в Криму, в інвестиційних арбітражах. Пані Венедиктова привела різні цифри по активах, що залишилися в Криму : Фонд держмайна оцінює втрати сумою більше 1 млрд. грн., Мінюст говорить про активи, що залишилися, на суму більше трильйона грн..., НАК "Нафтогаз" - 19,6 млрд. грн. Крім того, в Криму знаходиться астрономічна обсерваторія, більше мільйона музейних експонатів (один з них - золото скіфів, поки що знаходиться в Амстердамі), заповідник Херсонес Таврійський, включений в список ЮНЕСКО, чорноморський шельф з газом на 40 млрд. дол., "вишки Бойка", виноградники, порти, рыбзаводы та ін.
Із вже ініційованих процесів пані Венедиктова вважає найперспективнішою спрямовану "Ощадбанком" претензію про незаконне використання інвестицій і активів банку. Тут задіяний механізм, передбачений Угодою з Російською Федерацією про взаємний захист інвестицій від 28 листопада 1998 року. Інвестиційна угода передбачає доарбитражное врегулювання суперечок впродовж 6 місяців. Якщо врегулювання неможливе, можливі три шляхи: звернення до суду однієї з договірних сторін, до арбітражного суду Стокгольмської торгової палати і арбітражного суду ad hoc відносно арбітражного регламенту ЮНСИТРАЛ.
Міжнародні інвестиційні спори досить специфічні, адже однією із сторін завжди виступає суверенна держава, з іншого боку - інвестор. Але при цьому кількість таких суперечок зростає разом з ростом числа угод.
Пані Венедиктова вказала на риски застосування процедури : неможливість одночасного застосування механізмів ЕСПЧ, юрисдикційний і політичний. На думку професора, юрисдикційний ризик полягає в наступному: "Механізм міжнародного інвестиційного арбітражу може бути задіяний відносно випадків експропріації українських інвестицій, які знаходяться на території Росії. У нашому випадку йдеться про активи, що експропріюють, належать громадянам і юридичним особам України. Виходячи з цього завдання юристів - довести, що інвестиційна угода поширюється, у тому числі, і на окуповані территори, і якщо одно з договірних держав, в даному випадку Росія, окуповувала територію України, його необхідно застосовувати і на території", що експропріюють. На думку пані Венедиктовой, незважаючи на цей ризик, механізм слід включати, оскільки в перспективі видно висока практична ефективність цього рішення. Політичний ризик полягає в тому, що існує можливість обійти юрисдикційний момент і подавати позов виходячи з того, що майно знаходиться на території РФ. Оскільки Росія навряд чи заперечуватиме, що майно знаходиться на її території - послідує юридичний прецедент - арбітраж прийме рішення про те, що півострів Крим є частиною Російської Федерації. Пані Венедиктова вважає, що уникнути останнього можна шляхом: введення карної відповідальності за здійснення умисних дій, наслідком яких є визнання території України в її міжнародно визнаних межах частиною території іншої держави; забезпечення транспарентності юридичної позиції підприємств державного сектора економіки України при зверненні в міжнародні арбітражні інституції.
Також читайте репортаж з III Судового форуму.
Марина Ясинская
