Український індекс корпоративної рівності - це перше національне дослідження корпоративних політики, правил і практик українського бізнесу про заборону дискримінації за ознаками підлоги, інвалідності, сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності на робочому місці.
Дослідження було ініційоване Всеукраїнською добродійною організацією "ТОЧКА ОПОРИ" і проходило при інформаційній підтримці компанії "ЛІГА: ЗАКОН".
Виконавчий директор ВБО "ТОЧКА ОПОРИ" Богдан Глоба відмітив, що за 2015 рік більше 2 тис. представників ЛГБТ-співтовариства попросили притулку в США із-за переслідувань в Україні.
"Ці люди відчували себе небезпечно, їх переслідували, вони випробовували на собі фізичне насильство. Це дуже страшна цифра, адже йдеться про те, що кожна з 2 тис. чоловік була частиною нашої економіки. Це - люди, які могли тут жити, працювати і створювати додаткову вартість для нашої держави. Тепер вони будуть це робити в інших демократичних державах, там, де почувають себе безпечніше і захищено. Індекс мені дуже близький, оскільки з першої своєї роботи (будівельній компанії) я був звільнений із-за своєї сексуальної орієнтації. Коли в компанії зрозуміли мою іншість, мені прозоро натякнули, що я повинен піти, так в "традиційному" чоловічому колективі чоловікам незручно працювати з геєм. Коли людину звільняють не із-за його професійних якостей, не через помилку, а тільки через те, що він відрізняється від інших, - це несправедливо" - вважає правозахисник.
Він розповів, що в США вже близько 12 років впроваджується політика рівності у бізнесі, HR - менеджерів учать бути толерантними до іншості. "Персонал не може бути однаковому, є багато ознак, які нас розділяють, але в цьому і є фокус - працедавець повинен створити такі робочі умови, в яких кожен працівник, независмо від підлоги, раси, кольору шкіри, сексуальної орієнтації, інвалідності почуватиме себе захищеним і прийнятим. Це не означає, що ти можеш приходити на роботу з веселковим прапором, це означає, що колектив прийматиме тебе таким, яким ти є"- пояснив свою позицію Б. Глоба.
Саме тому він вирішив, що така політика має бути впроваджена і в Україні: "Ми повинні почати говорити з бізнесом про необхідність створення толерантних умов, в яких кожен співробітник почуватиме себе захищено, зможе реалізуватися і працювати із задоволенням".
Також Б. Глоба розповів про результати двох досліджень 2015 року. Дослідження Американського агентства по економічному розвитку показало, що в країнах з перехідною економікою, в яких захищені права ЛГБТ, рівень ВВП вищий, ніж в тих, в яких немає заборони дискримінації за сексуальну орієнтацію. А згідно з дослідженням Світового банку кожне забезпечене право уразливих сообщностей (жінок, інвалідів, ЛГБТ) додає 3 % до ВВП.
Індекс замислювався як дорожня карта для працедавця: критерії дають чітке представлення, що треба зробити на робочих місцях, щоб кожному працівникові було комфортне і безпечно. Перший індекс пройшов успішно - у багатьох компаніях критерії працюють (більшість з них - іноземні), для охочих були проведені тренінги.
У Б. Глоби є мрія: "Моя мрія, щоб через декілька років українські компанії в цьому рейтингу переважали над іноземними".
Про проблеми іншої групи, що дискримінується, - інвалідів розповіла Лариса Байда з Національної Асамблеї інвалідів України. Вона відмітила, що закони, що захищають права інвалідів, є, але, на жаль, не працюють. Вона погодилася, що Індекс дасть можливість уразливим групам почувати себе на рівні з іншими. Говорячи про видиму і приховану (наприклад, епілепсія) інвалідність Л. Байда відмітила випадок, коли дівчині з епілепсією, що закінчила університет, відмовили в прийнятті на роботу. Її попросили надати медичну довідку, і вона це зробила, хоча і не була зобов'язана. Л. Байда виділила дві компанії, які повністю відповідають критерію універсального дизайну : Британська Рада в Україні і Ашан. За її словами, в цих компаніях дотримуються того принципу, що люди з інвалідністю такі ж як усі, не треба звертати на них ніякої спеціальної уваги, при цьому задіяні принципи розумної адаптації. "Працедавці повинні звертати увагу на професійні якості, а не на фізичні вади"- вважає Л. Байда. Також вона відмітила прикрий факт, що частенько іноземні компанії, що дотримують політику рівності закордоном, при заході в Україну цих стандартів не дотримуються.
Директор Програмної ініціативи "Права людини і правосуддя" МФ "Відродження" Роман Романов заявив, що фонд давно намагався проводити спільну роботу з державою для наближення українського законодавства до норм ЄС. За його словами, держава цьому спиралася, робилося усе для того, щоб тему про недискримінацію не робити частиною публічної дискусії. Саме тому говорити про політику рівності варто з бізнес-середовищем. Він вважає, що "фантазія законодавця обмежується встановленням отвественности, а говорити слід мовою переваг". Р. Романів відмітив, що в ході роботи над Індексом організатори отримали запит на проведення тренінгів. Це означає, що політика рівності не чужа працедавцям. "Недискримінація - це те, що відділяє нас нинішніх від минулого. Якщо ми визнаємо людську гідність, у нас немає місця дискримінації. Це питання прав людини і розвитку країни" - вважає експерт.
Про те, що штрафами за недотримання квот мало чого можна добитися, заявила і заступник директора Британської Ради в Україні, Наталія Василюк. Вона відмітила, що організація вимушена регулярно платити штраф, оскільки, на жаль, українські інваліди не володіють базовими необхідними для працевлаштування у Британську Раду навичкою - англійською мовою. При цьому, організацією відкриті безкоштовні курси англійської мови для інвалідів. Крім того, для викладачів були організовані медичні тренінги. Н. Василюк вважає, що "толерантність можна виховувати прикладом".
Український індекс корпоративної рівності складається з критеріїв, розділених на 3 блоки :
1. Критерії відносно заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності : включення пункту про неприпустимість дискримінації за цими ознаками; можливість працевлаштування трансгендерных людей; протидія гомофобії на робочому місці і т. д.
2. Критерії відносно забезпечення прав жінок в компанії: загальна кількість жінок; кількість жінок з різним рівнем освіти; кількість жінок-керівників; сума зарплати в порівнянні з чоловіками; гнучкий графік роботи і т. д.
3. Критерії відносно забезпечення прав людей з інвалідністю: дотримання квоти по працевлаштуванню інвалідів; парковки для інвалідів; доступний для таких людей вхід; спеціальна туалетна кімната; програма адаптації до робочого процесу і т. д.
У рейтинг компаній, які пройшли Український індекс корпоративної рівності, увійшли працедавці, що набрали більше 52 балів, в їх числі - компанія "ЛІГА: ЗАКОН". Також до рейтингу увійшли: American Medical Centers, The British Council, СОФТКОМ груп, Ашан Україна і інші.
Марина Ясинская
