На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 1 липня 2015 року було розглянуто справу № 6-619цс15 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Будинок був проданий на підставі нотаріального доручення, яке позивачка не видавала, а потім перепроданий. ВСУ висловив праввовую позицію відносно витребування майна у добросовісного набувача.
Згідно частини 1 ст. 388 ГК якщо майно за відшкодувальним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не по їх волі іншим шляхом.
Звертаючись до суду, позивачка посилалася на те, що що належить їй на праві власності житловий будинок був відчужений всупереч її волі і відмічала, що договір купівлі-продажу цього будинку є нікчемним, оскільки доручення на продаж житлового будинку, що належить їй, вона не видавала.
Відповідно до ст. 244 ГК представництво, засноване на договорі, може здійснюватися за дорученням. Дорученням є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Доручення на здійснення угоди представником може бути надане особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма доручення повинна відповідати формі, в якій згідно із законом повинна здійснюватися угода.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у учасника угоди волевиявлення на її здійснення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних в справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.
Встановивши, що позивачка не збиралася відчужувати житловий будинок, що належить їй, повноваженнями по його відчуженню представники не наділяла, дії останнього не відповідали її волі і що вона не прийняла надалі здійснену від її імені угоду, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що що належить позивачці на праві власності майно вибуло поза її волею, а тому спірний житловий будинок підлягає витребуванню у добросовісного набувача на користь позивачки відповідно до ст. 388 ГК.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
