Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Судова реформа: еволюція під приводом революції?

Реклама

22 жовтня у Вищому господарському суді України пройшов круглий стіл, присвячений перспективам судової реформи в Україні. Участь в обговоренні брали судді, учені, юристи і чиновники. Бачення судової реформи професійним співтовариством буде сформовано редакційною групою, до якої увійшли Валентин Щербина, Вадим Беляневич, Сергій Демченко, Олексій Муравьев і Людмила Соломаха.

Обговорення судової реформи прогнозоване звелося до питання про доцільність ліквідації господарських судів. Ця пропозиція, озвучена Кабміном в пакеті змін, представлених Мінюстом, в основному негативно сприймається юристами. На цій зустрічі експерти у черговий раз виступили проти ліквідації господарських судів. Юристи заявили про необхідність відкритого обговорення змін в судовій системі. Деякі вважають нонсенсом те, що урядовий проект Закону про судоустрій і статус суддів був розроблений громадською організацією без урахування думки суддівської громадськості і обговорювався Мінюстом не так відкрито, як того вимагає тема. Обурення викликала форма презентації цього законопроекту Кабміном. Василь Кисиль старший партнер ЮФ "Василь Кисиль і Партнери"заявив, що не може йти ніякій мові про незалежність суддів, коли Кабінет Міністрів проводить засідання у Верховному Суді України. Нагадаємо, на цьому засіданні і був представлений законопроект. В результаті обговорення розробленого проекту двома гілками влади він не був внесений у Верховну Раду, що все-таки дає надію на повноцінну публічну дискусію влади з професійною громадськістю.

Про внесення на розгляд парламенту декількох альтернативних законопроектів говорив і Олег Бачун, заступник Генерального прокурора України. Він заявив, що проект про ліквідацію господарських судів з'явився внаслідок гри політиків. Реформування судової системи без урахування думки професіоналів призводить до відсутності кадрів і розрухи судочинства. У історії України випадки перекладу юрисдикції окремих суперечок з одного суду в іншій не призводили до катастрофи тільки завдяки фахівцям, що переходили з суду до суду. Також О. Бачун нагадав про звуження повноважень ВСУ в 2010 році завдяки все тим же "Шахраям від політики", що також посилило недовіру народу до судів. Він жалкує за відсутністю прокурорського і суддівського лобі у Верховній Раді, завдяки якому такі процеси перестали б відбуватися. Причиною ж появи правосуддя натовпу, яке ми зараз спостерігаємо, він рахує стирання грані між незалежністю судді і незалежністю судді від закону.

В цілому ж юристи роблять акцент на необхідності обліку думок суддів і адвокатів відносно судової реформи як людей, безпосередньо залучених в систему і розуміючих механізм роботи цієї гілки влади. Вони вважають, що широку громадськість повинні цікавити тільки результат - можливість отримання законного і справедливого рішення і забезпечення його виконання. Тому зміна конституційного принципу спеціалізації судів не має бути самоціллю. У зв'язку з цим заявлялося про необхідність припинити спекуляцію на вимогах Угоди про асоціацію з Євросоюзом відносно судової реформи. Ст. 14 Угод встановлює, що співпраця спрямована на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, забезпечення її незалежності і безсторонності і боротьбу з корупцією. Таким чином, наша країна не зобов'язана відмовлятися від спеціалізації судів і переходити на спеціалізацію суддів. В той же час в звіті дослідження судової влади, проведеного у рамках домовленості України про кредит "стэнд-бай" (SBA) з МВФ, вказано, що занадто складна і груба структура з численними касаційними судами і Верховним Судом України із звуженими повноваженнями є джерелом неефективності правосуддя. Нагадаємо, Верховний Суд України заявляв про повернення до 3-звеньевой судовій системі, про спеціалізацію суддів, а не судів.

Оскільки судді вищих судів є людьми з великим професійним досвідом, вони пам'ятають не одну кампанію реформ відносно судової системи. Тому їх скепсис до чергової спроби реформування цілком зрозумілий. У урядовому законопроекті, що містить багато новацій відносно процедури відбору суддів, їх дисциплінарної відповідальності, суддівського самоврядування і доступу до правосуддя, обговорюється в основному пропозиція про ліквідацію господарських судів. Дещо популістський підхід до відновлення довіри до судової системи шляхом виключення однієї з юрисдикцій явно не відповідає сподіванням суспільства. Озвучена Президентом цифра в 7 % громадян, що довіряють судовій системі, торкається системи в цілому, а не тільки господарській юрисдикції, обслуговуючій підприємців. Тому ламати на "революційному підйомі" цілком стерпно працюючі механізми з надією, що це зможе усунути головну проблему - корупцію, безглуздо. Адже, по точному спостереженню Прем'єр-міністра, "в нас мудрий народ".

Марина Ясинская

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини