У бесіді з юристом ми спробували оцінити переваги і недоліки нового Закону про банкрутство з точки зору банків, дізналися про особливості реклами фінансових послуг і взаємини банків з Антимонопольним комітетом, а також з'ясували, які хворі питання державної реєстрації речових прав турбують українських банкірів.
Олена, які зауваження до нового Закону про банкрутство виникають зараз у банків і чи стикалися Ви в роботі з процедурами банкрутства по цьому документу?
- В цілому в новому Законі ми бачимо більше плюсів, ніж мінусів. На практиці Platinum Bank стикався тільки з банкрутством фізичних осіб - підприємців. Ці випадки підпадають під дію старої редакції Закону про банкрутство, згідно якої вимоги кредиторів до банкротів - фізосіб - підприємців по зобов'язаннях, забезпечених запорукою, задовольнялися в третю чергу. Так, недобросовісні позичальники використовували процедуру банкрутства з метою ухилення від погашення боргу перед банком, т. до. у кожному випадку перед виникненням процедури банкрутства вони потрапляли в прострочення по погашенню кредиту.
Основною позитивною новацією в редакції Закону про банкрутство з січня 2013 року являється норма, чітко визначальна, що майно банкрота, що знаходиться в запоруці, не включається в ліквідаційну масу і за рахунок цього майна погашаються вимоги виключно заставодержателів.
В той же час нова редакція Закону дає визначення заставного кредитора, але є і мінус з точки зору банків - заставний кредитор згідно такої редакції є не стороною у справі про банкрутство, а усього лише його учасником. Він не входить в комітет кредиторів, а лише може брати участь в роботі комітету з правом дорадчого голосу, що значно зменшує круг його прав.
Банкам би, звичайно, хотілося не стежити за процесом з позиції учасника, а мати можливість контролювати його, будучи стороною. Але, враховуючи, що заставне майно не входитиме в ліквідаційну масу, а робота комітету кредиторів якраз полягає в розподілі ліквідаційної маси, банки нейтрально дивляться на ці нововведення.
Як виводи ВСУ в постанові від 17 квітня 2013 року №6-8цс13 відносно іпотеки майнових прав відіб'ються на діяльності банків?
- У нас хороший іпотечний портфель і, крім того, Platinum Bank раніше надавав іпотечні кредити під заставу нерухомості, т. е. предметом іпотеки завжди виступав готовий і введений в експлуатацію об'єкт нерухомості. У зв'язку з цим негативних наслідків у світлі цього постанови для банку не буде.
Але якщо в цілому дивитися на банківський сектор, то, звичайно, боржники можуть скористатися правом, наданим їм в постанові ВСУ. Поки з цього питання практики немає, проте якщо говорити про врегулювання цієї ситуації, то треба чітко визначити механізм реалізації в ході торгів предмета іпотеки - майнових прав. Зокрема, як повинно в цій ситуації відбуватися звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є майнові права.
Крім того, було б непогано визначити, які бувають або потенційно можуть бути випадки, коли позичальники, чиє майно реалізується з торгів, в цілях затягування подають позови про визнання торгів недійсними. На даний момент існує неоднозначна практика розгляду позовів про визнання недійсними публічних торгів. Приміром, можна було б внести зміни до цього Закону, які б чітко визначали порядок оскарження, обставини, які можуть бути основою для оскарження торгів, і наслідку визнання торгів недійсними.
Чи не виникає у Вас проблем з колекторами і Законом про захист персональних даних?
- Насправді більшість банків і до 2011 року передбачало своє право передавати інформацію про клієнтів третім особам.
Ще до набуття чинності цього Закону у нас в усіх кредитних договорах був обумовлений пункт - згода на передачу даних третім особам, в т. ч. і колекторам. І це практика не лише нашого банку, але і більшості банків України.
Розкажіть про взаємини з Антимонопольним комітетом України, зокрема, що стосується реклами банківських послуг.
- На жаль, в чинному законодавстві України детально не регламентовано, що необхідно розкривати в рекламних матеріалаху частині юридичних розшифровок до рекламних макетів. Відсутні конкретні зобов'язання вказувати комісію, комісію за надання кредиту, комісію за щомісячне обслуговування та ін., що, власне, і викликає додаткові питання у банків з регулятором.
Минулого року АМКУ рекомендував нам припинити поширення реклами, визнаної їм недобросовісною. Ми прийняли це до уваги - і в усіх рекламних макетах відображається максимально детальна юридична розшифровка, щоб відповідати вимогам усіх регуляторів на банківському ринку і надавати вичерпну інформацію своїм клієнтам.
З останніх нововведень можна відмітити, що АМКУ може надавати компаніям на підставі поданої ними інформації виводи у формі рекомендаційних роз'яснень. Ми цією практикою доки не користувалися.
Яких законодавчих змін потребує банківське співтовариство?
- Хворе питання для банків на даний момент - це необхідність внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень". Так, зараз виявилось, що в реєстрах відсутня інформація і нотаріусам дуже складно супроводжувати угоди. Отже, нам би дуже хотілося, щоб процедура внесення цих обтяжень, виведення з реєстру, внесення в реєстр іпотеки була спрощена.
Приміром, було б доцільно розширити повноваження нотаріусів при внесенні змін даних в реєстр, а також передбачити, щоб ці зміни можна було вносити на вимогу іпотекодержателя. На даний момент під час цієї процедури обов'язкова присутність власника нерухомості, що є складним для банків.
Крім того, добре було б на законодавчому рівні визначити винагороду організацій, що торгують, і встановити розмір, приміром, в 3 %, для усунення непорозумінь : Закон про старанне виробництво говорить про 5 %, а внесені в 2012 р. зміни в тимчасове положення - про 15 % винагород при проведенні публічних торгів.
Також раніше в ст. 47 Закону про іпотеку був чітко встановлений порядок черговості розподілу засобів після реалізації об'єкту. Проте вилучення цього пункту привело до деяких різночитань. Важливо, щоб була визначена послідовність. Приміром, в першу чергу відшкодовуються витрати на організацію реалізації предмета іпотеки, в другу - комісійна винагорода, в третю - задоволення вимог іпотекодержателя, а далі - вимоги державного виконавця. Оскільки на даний момент цієї норми немає, черговість порушена і проблеми виникають у іпотекодержателя.
Більше того, існує ряд законопроектів, які знаходяться в активному обговоренні у банківському співтоваристві через Незалежну асоціацію банків України.
Розмовляла Наталія Шныржурналіст порталу ЮРЛИГА
