Нещодавно набуло чинності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування спеціальних захисних заходів відносно імпорту в Україну легкових автомобілів, відповідно до якого починаючи з 14 квітня 2013 р. строком на 3 року застосовуються спеціальні мита. Чи існують якісь механізми відміни цих мит?
- За результатами попереднього аналізу матеріалів розслідування можна говорити про існування декількох механізмів відміни згаданого рішення.
Варіант 1: Відміна рішення Міжвідомчої комісії шляхом його оскарження в судовому порядку.
Законодавчі передумови: Згідно п. 3 статті 19 Закону "Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну" рішення про застосування спеціальних заходів може бути оскаржене в судовому порядку впродовж місяця з дати застосування заходів.
Обгрунтування: Попередній аналіз матеріалів розслідування свідчить про те, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі в ході розслідування були допущені цілий ряд порушень законодавства, регулюючого проведення подібних розслідувань.
Варіант 2: Відміна рішення від 08.04.2012 № СП-275/2012/4423-08 безпосередньо самою Міжвідомчою комісією.
Законодавчі передумови: Згідно з положеннями статті 16 Закону "Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну" рішення Міжвідомчої комісії може бути скасоване або змінене за ініціативою митної служби або іншого відповідного органу влади. В цьому випадку митна служба або інший орган влади (наприклад, Міністерство по податках і зборах) повинні упродовж 30 днів з дати публікації рішення про застосування спеціальних заходів (т. е. до 14 квітня 2013 р.) звернутися в Міжвідомчу комісію з відповідною вимогою.
Обгрунтування: Така вимога може бути обгрунтована:
- економічними розрахунками, що підтверджують, що застосування спеціальних заходів приведе до негативного економічного ефекту;
- обставинами, що знову відкрилися, не врахованими Міністерством економічного розвитку і торгівлі в ході розслідування і Міжвідомчою комісією під час ухвалення відповідного рішення.
Варіант 3: Відміна рішення через механізми СОТ.
Законодавчі передумови: Відповідно до угод СОТ "Про захисні заходи" і "Домовленість про врегулювання суперечок" країни-члени мають можливість:
- зажадати від України компенсації економічного збитку, понесеного внаслідок застосування Україною спеціальних захисних заходів відносно імпорту автомобілів (навіть якщо заходи застосовані згідно з міжнародними зобов'язаннями);
- оспорити правомірність введення обмежень через механізм врегулювання суперечок.
Обгрунтування: При застосуванні захисних заходів відносно імпорту автомобілів були допущені цілий ряд порушень Угоди СОТ "Про захисні заходи".
Я вважаю, що комплексне використання згаданих механізмів дає великі шанси для відміни рішення Міжвідомчої комісії.
Також одним з варіантів є спростування цього рішення в судовому порядку.
А що Ви думаєте про аргументи уряду відносно прийняття спецсанкцій - розвиток вітчизняного автопрома?
- Схоже, що з усіх можливих способів підтримки вітчизняного автомобілебудування український уряд вибрав найбільш тривіальний і найменш ефективний спосіб - обмеження імпорту.
Чому він є найбільш простим? Тому що при його використанні немає необхідності проводити реформи, створюючи сприятливі умови для розвитку галузі усередині країни, немає необхідності розвивати суміжні виробництва, притягати нові наукомісткі технології, інвестувати в науку, створювати сприятливий інвестиційний клімат. Досить просто обмежити імпорт шляхом введення додаткових мит і чекати небувалого росту вітчизняного автопрома. Наскільки ці очікування будуть виправдані - це вже інше питання.
Чому цей спосіб є найменш ефективним? Тому що в результаті його застосування загальний економічний ефект для країни у кращому разі дорівнюватиме "нулю".
Пояснимо чому. Для цього необхідно розуміти економічну суть спеціальних захисних заходів, закладену в Угоді СОТ "Про захисні заходи" від 15.01.94 р.
Спеціальні захисні заходи разом з антидемпінговими і компенсаційними (антисубсидионными) формують "тріаду" дозволених СОТ інструментів торгового захисту.
Проте між ними існують значні відмінності. Тоді як антидемпінгові і антисубсидионные заходи спрямовані на захист від недобросовісної конкуренції, спеціальні захисні служать для захисту від непередбачених обставин.
Оскільки збільшений імпорт не є результатом недобросовісної торгової практики іноземних виробників і урядів, а введення додаткових захисних мит завдає їм певного збитку, то Угодою СОТ "Про захисні заходи" передбачений спеціальний механізм компенсації (стаття 8 Угод).
Іншими словами, якщо, приміром, уряд Японії порахує, що, застосувавши спеціальні захисні заходи відносно імпорту автомобілів, Україна завдала японському експорту збитку, то воно має право зажадати від України компенсації цього збитку (наприклад, шляхом зниження мит на інші японські товари). При цьому величина компенсації має бути адекватна розміру завданого збитку. А у випадку якщо Україна і Японія впродовж 30 днів не досягнуть компромісу стосовно форми і розміру компенсації, уряд Японії не пізніше ніж через 90 днів після початку дії заходів має право припинити надання Україні торгових поступок, передбачених СОТ (п. 2. статті 8 Угод).
Важливо відмітити те, що Україна застосувала спеціальні захисні заходи за відсутності абсолютного росту імпорту автомобілів. Це дає можливість іноземним державам використовувати своє право на отримання компенсації не через три роки, а безпосередньо після введення заходів (п. 3. статті 8 Угод).
Таким чином, український уряд має намір підтримати вітчизняне автомобілебудування за рахунок погіршення умов торгівлі для інших українських галузей. Оскільки розмір підтримки практично дорівнюватиме розміру компенсації, то сумарний ефект для економіки країни в цілому виявиться нульовим.
Саме тому спеціальні захисні заходи украй рідко використовуються країнами СОТ (на порядок рідше, ніж антидемпінгові або антисубсидионные).
А не чи суперечать спеціальні санкції вимогам СОТ?
- Відмітимо також, що описаний вище механізм може застосовуватися, коли спеціальні захисні заходи повністю відповідають нормам СОТ. У нашому ж випадку доводиться констатувати, що при проведенні спеціального захисного розслідування були допущені цілий ряд грубих порушень.
Коротко проаналізуємо найбільш важливі порушення.
1. Угодою СОТ передбачено, що захисні заходи можуть вводитися лише за умови наявності абсолютного або відносного росту імпорту.
Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі України прийнято рішення про встановлення спеціальних мит відносно автомобілів з об'ємом двигуна від:
- 1000 до 1500 куб. см - 6,46 %;
- 1500 до 2200 куб. см - 12,95 %.
У матеріалах розслідування інформація з приводу росту імпорту автомобілів з об'ємом двигунів 1000 - 1500 і 1500 - 2200 просто відсутній. Замість цього Міністерство економічного розвитку і торгівлі аналізувало сукупний імпорт автомобілів з об'ємом двигуна від 1000 до 2200. Проте цей аналіз не дає підстав для встановлення двох різних за величиною мит. Таким чином, необхідний факт росту імпорту автомобілів в розрізі об'єму двигуна Міністерством не доведений. Отже, мита у розмірі 6,46 і 12,95 % не обоснованны.
2. Відповідно до Угоди СОТ спеціальні захисні заходи застосовуються лише у тому випадку, якщо в ході розслідування буде доведено, що збільшений імпорт завдає збитку вітчизняним виробникам.
З матеріалів розслідування витікає, що під вітчизняними виробниками автомобілів Міністерство економічного розвитку і торгівлі має на увазі ряд компаній, що займаються не виробництвом автомобілів, а їх промисловою зборкою.
Такий підхід суперечить Угоді СОТ "Про правила визначення походження" від 15.04.94 р., відповідно до якого країною походження товару є та країна, де товар був підданий найбільшій переробці. Очевидно, що автоскладальні підприємства не забезпечують необхідну глибину переробки для того, щоб автомобіль, що випускається ними, мав український сертифікат походження.
Саме тому не відомі випадки, щоб з України експортувалися автомобілі "Шкода" або "КІА" з табличками "made in Ukraine". Проте для цілей цього розслідування Міністерство економічного розвитку і торгівлі визнало такі автомобілі "українськими" і на підставі показників економічної діяльності автоскладальних підприємств робило висновки про наявність збитку галузі промисловості.
Для порівняння. Нині Євразійською економічною комісією проводиться захисне розслідування відносно імпорту зернозбиральних комбайнів на митну територію Росії, Білорусі і Казахстану. Об'єктом розслідування є як готові комбайни, так і зернозбиральні модулі. Т. е. імпорт "комбайнокомплектов" прирівняний до імпорту комбайнів.
У розслідуванні відносно імпорту в Україну автомобілів усе з точністю до навпаки. Імпорт автокомплектів і наступна крупноузловая зборка прирівняні до виробництва вітчизняних автомобілів.
3. Угодою СОТ визначено, що якщо термін застосування спеціальної захисної міри перевищує 1 рік, то така міра повинна передбачати механізм поступової лібералізації (наприклад, 1-й рік - мито 6 %, 2-й рік - 5 %, 3-й рік - 4 %). У даному ж випадку, всупереч нормам СОТ, пропонується на 3-річний період встановити постійні мита у розмірі 6,46 і 12,95 %, а відповідний режим лібералізації просто не передбачений.
Приведені вище (а також багато інших, не згадані в цій статті) помилки дають підстави прогнозувати, що спеціальні захисні заходи відносно імпорту в Україну автомобілів можуть бути успішно оспорені країнами - членами СОТ через відповідний механізм рішення суперечок.
Втім, українське законодавство, Закон України "Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 роки № 332 - XIV (стаття 16), передбачає можливість перегляду рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі впродовж 30 днів з дати його прийняття. Ініціатором такого перегляду може виступити відповідний орган виконавчої влади.
