Нині звичайна ціна товару визначається на підставі п. 1.20 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"ефективність якої досить низька. Головними причинами цього є відсутність алгоритму застосування методів визначення звичайної ціни, чіткого переліку джерел інформації для порівняння, а також відсутність необхідності надання звітності. З 1 січня 2013 року повинна набути чинності ст. 39 НКУщо також має істотні недоліки і складнощі застосування. У зв'язку з цим сьогодні на стадії обговорення знаходиться ряд законопроектівосновною метою яких є впровадження нових правил в інститут трансфертного ціноутворення і його удосконалення в Україні.
Розвиток регулювання трансфертного ціноутворення в Україні повинен сприяти додатковим надходженням до бюджету країни, тому зацікавленість з боку держави в прийнятті нового законодавства в цій сфері досить велика. Варто відмітити, що в Казахстані законодавство в області трансфертного ціноутворення діє вже досить давно, а у наших сусідів, росіян, в червні 2011 р. законопроект був ухвалений і підписаний Президентом, а вже з 1 січня 2012 р. набув чинності. Відповідно, існує висока вірогідність, що один із законопроектів буде прийнятий найближчим часом. З проханням прокоментувати положення цих законопроектів "ЮРИСТ & ЗАКОН" звернувся до директора податково-юридичного департаменту компанії "Делойт" Володимиру Юмашеву (на фото).
"Ю&З": Давайте обговоримо основні положення цих законопроектів. Наскільки вони відповідають міжнародним правилам?
Володимир Юмашев : В цілому ці законопроекти дублюють основні положення законодавства Російської Федерації в області трансфертного ціноутворення, яке, у свою чергу, грунтується на положеннях керівництва ОЭСР. З цього можна зробити висновок, що ключові положення законопроектів повторюють рекомендації ОЭСР в області трансфертного ціноутворення. Це, зокрема, торкається переліку взаємозалежних осіб, поняття контрольованих угод, методів ціноутворення, необхідності підготовки документації і проведення функціонального аналізу, коли винагорода компанії оцінюється виходячи з функцій, що виконуються платником податків, понесених ризиків і використовуваних активів. При цьому слід пам'ятати про локальну специфіку.
"Ю&З": Пропоную поговорити про цю специфіку трохи пізніше. Зараз розкажіть, будь ласка, детальніше про контрольовані угоди, т. е. давайте позначимо круг угод, на які поширюватиметься це регулювання.
Володимир Юмашев : Трансфертне ціноутворення застосовуватиметься до операцій між пов'язаними особами, об'єм яких перевищує встановлений ліміт за відповідний календарний рік, т. е. ці операції трактуватимуться як контрольовані.
Також згідно законопроектів під контроль можуть підпадати операції, прирівняні до контрольованих. Як і в міжнародній практиці, так і згідно з українськими законопроектами до останніх відносяться операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, якщо предметом зовнішньоекономічних договорів є товари світової біржової торгівлі (нафта, метал, мінеральні добрива і інші товари) і операції, однієї із сторін яких являється нерезидент, що має офшорний статус. Є в законопроектах і специфіка, властива українським реаліям.
"Ю&З": Тепер не могли б Ви розповісти про цю специфіку детальніше?
Володимир Юмашев : Передусім, це стосується встановлення операцій, прирівняних до контрольованих. До цього критерію відносяться операції між особами, що не є пов'язаними, якщо вони не виконують в угоді ніяких додаткових функцій, окрім реалізації товарів (послуг) особі, пов'язаній з учасником операції. Цікавою є позиція законодавця відносно включення в цей критерій операцій з підприємствами, що декларують збитки за два останні податкові періоди. Також варто приділити увагу нормі законопроекту, згідно якої операція може бути визнана контрольованою за рішенням суду.
"Ю&З": Ви говорили про встановлення ліміту при визначенні критерію контрольованості операцій. Який розмір ліміту передбачається зараз у рамках законодавчої ініціативи?
Володимир Юмашев : Як було відмічено вище, зараз існує ряд законопроектів, що передбачають різні розміри цього ліміту, від 10 млн. грн. до 100 млн. грн. Це означає, що якщо об'єм операції контрагента з взаємозв'язаною особою перевищуватиме встановлений ліміт, ці операції будуть об'єктом регулювання в області трансфертного ціноутворення.
"Ю&З": Розкажіть, будь ласка, детальніше про нові методи ціноутворення.
Володимир Юмашев : На додаток до трьох традиційних методів, які були передбачені статтею 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", - порівнянної ринкової ціни, ціни наступної реалізації і витратному методу - додається два нових: метод порівнянної рентабельності і метод розподілу прибутку. Вони давно вже відомі у світі і використовуються в Рекомендаціях ОЭСР. Ми вважаємо, що платники податків дуже активно користуватимуться ними на практиці, особливо методом порівнянної рентабельності, оскільки спілкування з нашими зарубіжними офісами, а також клієнтами з числа мультинаціональних компаній показує, що в їх практиці четвертий метод використовується дуже часто.
"Ю&З": Чим обумовлена така широка практика використання четвертого і п'ятого методів?
Володимир Юмашев : Четвертий і п'ятий методи не вимагають наявності даних про порівнянні угоди. І ми розуміємо, що частенько саме відсутність інформації про порівнянні угоди не дозволяє компаніям використовувати перші три методи. Тоді як інформація про порівнянні компанії часто доступна на ринку. Тому використовувати четвертий метод на практиці зазвичай простіше.
Можу сказати, що ОЭСР критикує компанії за занадто часте використання четвертого методу, яким компанії іноді зловживають, і заохочує платників податків використовувати традиційні методи. При цьому в 2010 році Рекомендації ОЭСР були змінені, і тепер немає чіткого пріоритету використання традиційних методів. По суті, ОЭСР визнала рівноправне положення усіх методів.
Четвертий метод часто використовується для випадків яких-небудь простих рутинних операцій. Наприклад, коли існує виробник продукції з великою кількістю дистриб'юторів, які розподілені по усіх країнах Європи. Кожен дистриб'ютор претендуватиме на певну рентабельність, яку ви порівняєте з рентабельністю порівнянних компаній на ринку відповідної країни.
"Ю&З": Чи передбачаються якісь вимоги відносно вибраного методу ціноутворення?
Володимир Юмашев : Законопроекти встановлюють нові вимоги про документування контрольованих угод, що накладає додаткові обов'язки на платника податків. Зокрема, треба закріпити метод, який платник податків вибирає для цілей контролю своїх угод.
"Ю&З": Платник податків може вибрати будь-який метод?
Володимир Юмашев : Законопроекти містять правила про те, в яких випадках застосовується той або інший метод, а також ієрархію застосування цих методів (на відміну від рекомендацій ОЭСР). Наприклад, перший метод - метод порівнянних ринкових цін є пріоритетним. І платник податків у своїй документації повинен буде обгрунтувати застосування або неможливість застосування цього методу, а також використання інших методів, які будуть законодавчо встановлені.
"Ю&З": Наскільки я розумію, в процесі пошуку порівнянної інформації повинен використовуватися ряд офіційних джерел інформації?
Володимир Юмашев : Так, дійсно. Законопроекти передбачають перелік офіційних джерел інформації, що стверджується Кабінетом Міністрів України. До нього можуть відноситися статистичні дані державних органів і установ, офіційні джерела інформації про ринкові ціни, ціни спеціалізованих аукціонів по торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування, а також інші інформаційні джерела, які визнаються офіційними в установленому порядку. До останньої категорії можуть відноситися бази даних, добре відомі в Європі, - "Amadeus", "Orbis", а також "Руслана" і "Спарк", широко використовувані в Росії. Варто відмітити, що "Руслана" містить інформацію і про деякі українські компанії, але, можливо, що найближчим часом з'явиться база даних, що містить дані про усі українські підприємства. Проте слід зазначити, що доступ до цих баз є дорогим, тому іноді платникові податків недоцільно діставати такий доступ, який є платним, тільки для цілей документування певного круга своїх угод.
Простіше використовувати можливості консультантів. Хоча я знаю деяких платників податків з числа найбільших, приобревших самостійний доступ до таких баз і для яких ці витрати виправдані.
"Ю&З": У випадку якщо за результатами перевірки податковими органами встановлено відхилення від рівня ринкових цін і проведено донарахування податкових зобов'язань, чи матиме інша сторона контрольованої операції - платник податку на прибуток в Україні право на коригування своїх податкових зобов'язань?
Володимир Юмашев : Законопроект припускає можливість поправок податкової бази, які ведуть до збільшення суми податку. Якщо податкова служба виявляє у платника податків відхилення від ринкових цін в контрольованих операціях, інша сторона такої угоди (пов'язана особа) має право на пропорційне коригування своїх податкових зобов'язань.
Проте пропорційні коригування можуть бути проведені виключно після сплати податкових зобов'язань, нарахованих в ході проведеної перевірки, а також за умови виконання ряду умов податковими органами. При проведенні пропорційних коригувань первинні документи і регістри бухгалтерського обліку не коригуються.
"Ю&З": Як різні країни контролюватимуть трансфертне ціноутворення мультинаціональної компанії? Допустимо, українська компанія реалізує продукцію пов'язаній особі в США. Податкові органи нарахували українській компанії додаткове зобов'язання по податку на прибуток (збільшили прибутки від реалізації) тоді як компанія-резидент США вже заплатила податок, віднісши до вирахувань тільки ту суму, яка була заплачена українській компанії. Чи буде скоректована (зменшена) податкова база американської компанії?
Володимир Юмашев : Ці коригування можливі, тільки якщо податкова служба іншої держави визнає їх обгрунтованими.
При цьому, може, існує певний конфлікт між юрисдикціями, коли кожна країна намагається захистити свої економічні інтереси. Так, США для цілей свого оподаткування можуть відмовитися зменшити прибуток компанії. В цьому випадку виникне подвійне оподаткування, коли Ви, по суті, обкладаєте один і той же прибуток в двох юрисдикціях.
|
Володимир Юмашев |
Щоб уникнути подібних ситуацій, аналіз трансфертних цін у рамках Групи повинен проводитися так, щоб забезпечити рівень цін, що відповідає вимогам законодавства в усіх юрисдикціях, в яких Група здійснює операції.
Поки не зовсім ясно, як це працюватиме в Україні, але однозначно можна сказати, що практика міжнародних коригувань ефективно працює в розвинених країнах, у разі наявності необхідних положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Не можна сказати, що це легкий процес, але, принаймні, такі коригування здійснюються.
"Ю&З": Чи буде таке можливо в Україні?
Володимир Юмашев : Більшість угод про уникнення подвійного оподаткування, діючих для України, зараз припускає можливість поправок або коригувань податкової бази у рамках взаємнопогоджувальних процедур, коли дві держави контрагентів повинні між собою домовитися про те, яка сума прибутку підлягатиме обкладенню в одній державі і яка - в іншому. На мій погляд, такі процедури - це тривалий процес. Платникам податків можна порадити поліпшити податкове планування і по можливості уникати випадків, коли виникає необхідність проводити подібні процедури. Простіше заздалегідь встановити свою політику в області ціноутворення так, щоб вона вписувалася в рамки проведеного порівняльного дослідження.
"Ю&З": Один із способів піти від контролю на предмет відповідності цін - укласти угоду про ціноутворення з податковою службою. У чому вигода?
Володимир Юмашев : Грунтуючись на практиці своїх колег, працюючих в європейських офісах і США, можу сказати, що за кордоном такий інструмент планування, як укладення угод про ціноутворення з податковими органами, використовується дуже активно. Причому відсоток таких компаній виріс за десять років приблизно у декілька разів.
"Ю&З": Можна рекомендувати і українським платникам податків укладати угоди?
Володимир Юмашев: Згідно із законопроектами доки цей інструмент доступний тільки видатним платникам податків. У світовій практиці він вимагає сплати державного мита, розмір якої є досить істотним.
У групі може опинитися багато компаній, які повинні будуть укласти таку угоду і заплатити держмито з метою повністю себе узабезпечити.
"Ю&З": Ви могли б сказати декілька слів про об'єм документів, необхідних для укладення договору.
Володимир Юмашев : На даний момент законодавець не розробив точний перелік документації для подачі звітності. З практики об'єм документації в різних країнах може варіюватися і залежить від складності операцій. Як правило, треба представити опис бізнесу компанії, опис контрольованих угод, опис функцій, ризиків і активів сторін угоди, опис вибраного методу і підхід до його вибору, а також результати порівняльного аналізу.
Треба пояснити, яким чином ви шукали порівнянні угоди на ринку, якщо йдеться про ціну, або порівнянні компанії, якщо використовується четвертий і п'ятий методи, а також уявити висновки про те, наскільки ціни у ваших угодах або ваша рентабельність потрапляє в інтервал рентабельності, який ви розрахували, роблячи аналіз. Це мінімальний об'єм. Такий документ зазвичай містить від 30 до 100 сторінок.
"Ю&З": Виходить, що слід представити досить детальний опис усіх бізнес-процесів компанії. Тобто компанія, як мовиться, відкриває усі карти перед податковими органами, що може безпосередньо вплинути на результати як планових, так і позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства?
Володимир Юмашев : Можна і так би мовити. Проте слід зауважити, що в розвинених країнах, наприклад Великобританії, відділ податкових органів по трансфертному ціноутворенню є незалежним департаментом і інформація, що отримується цим відділом, є конфіденційною і недоступною іншим відділам. Як це діятиме в Україні, покаже практика.
"Ю&З": Які дії компаніям варто робити вже зараз, так би мовити напередодні прийняття нового законодавства?
Володимир Юмашев : Прийняття нового законодавства неминуче. Швидше за все, воно все-таки набуде чинності 1 січня 2013 року. Це говорить про те, що у випадку якщо впродовж 2013 року компанія вестиме свою діяльність, не зважаючи на ці зміни, у кінці року податковими органами можуть бути донараховані істотні податкові зобов'язання з урахуванням нового законодавства.
Оскільки чіткий перелік документів на даний момент відсутній, доцільно вже перевірити технічні можливості системи обліку по генерації ключової інформації по операціях з пов'язаними особами, а також визначити коло взаємозалежних осіб і контрольованих операцій.
Щоб уникнути істотних коригувань цін необхідно розробити структуру взаємин, що дозволяє аргументувати ціни в операціях з пов'язаними особами, і провести функціональний аналіз діяльності компанії / групи компаній.
Можливо, необхідно змінити деякі контрактні стосунки і розробити/переглянути методики ціноутворення по контрольованих угодах з урахуванням передбачуваних вимог до документування з метою зменшення навантаження для обгрунтування ціни.
Також, незважаючи на те що ризик застосування нових правил до минулих періодів є незначним, доцільно проаналізувати "картину" по попередніх періодах.
Підготував Євгеній Даниленко, "ЮРИСТ & ЗАКОН".
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
