В'ячеслав Якубенко : "Проблеми з абонентами намагаємося вирішити в досудовому порядку"

- В'ячеслав, розкажіть, що є юридичним відділом Viasat?

- Поки що наш юрвідділ складається з чотирьох юристів. З ростом компанії виникає необхідність і далі розширювати відділ. У нас великі плани, запуск нових проектів, які приведуть до збільшення клієнтської бази, і відповідно це вимагає збільшення людських ресурсів для правового забезпечення діяльності.

Більш-менш дотримується спеціалізація - хтось працює в основному з абонентами, хтось займається представництвом в судах, хтось - договірною роботою. Притягаючи юристів, ми намагаємося вибирати людей, які вже мали якесь відношення якщо не до телебачення, то хоч би до сфери медіа або зв'язку. Тобто, у нас працюють люди, які хотіли б розвивати себе в цій області, - у них більше мотивації.

- Ви самі до Viasat також працювали в цій сфері?

- Так. Я працюю в компанії майже два роки. До цього близько десяти років як адвокат представляв інтереси багатьох ЗМІ в судах по усій Україні - в основному за дорученням Харківської правозахисної групи, Українського Союзу Хельсінкі, IREX U - Media. Медіа-право колись вивчав в Оксфорді, пізніше сам викладав цей предмет в Інституті масової комунікації при КНУ ім. Т. Шевченка. Доводилося займатися і розробкою законопроектів в цій сфері. Є чимала кількість публікацій на тему медіа-права, спільно з колегою Наталією Петровой написали підручник - зараз готуємо його до перевидання. Тобто, багато років я займаюся майже виключно медіа-сферою, ймовірно, саме через це мене і запросили в Viasat.

- З розробкою і оформленням яких договорів стикаються юристи вашого відділу?

- Одна з функцій юридичного відділу - укладення договорів з власниками прав на телеканали. У багатьох з них правом, застосованим до договору, є, приміром, право Англії або Швейцарії. Тут вже не обійтися без активної участі юристів міжнародного холдингу Modern Times Group, в який входить наша компанія. Також ми укладаємо технічні договори, наприклад, з супутниками. Крім того, потрібні договори різного типу з абонентами - як звичайні, так і публічні, на які ми пробуємо зараз переходити. Окремий блок - це договори для юридичних осіб як абонентів, оскільки в цьому випадку необхідно передбачити гарантії публічного показу - у барах, ресторанах, клубах і так далі. І, звичайно, як і у будь-якій компанії, незалежно від виду діяльності, велика кількість різноманітних господарських договорів.

- Влітку повинні набути чинності зміни законодавства про захист персональних даних. Ви вже підготувалися до цього?

- Сам по собі Закон про захист персональних даних далеко не досконалий, зараз його критикують усі, кому не лінь. Нинішній Закон - це практично точний переклад директиви ЄС 95/46/ЄС 1995 року. Проте законодавцями не було враховано, що директива - це рамковий документ для усіх країн ЄС, а кожна сторона на рівні національного законодавства передбачила певні випадки обов'язкової реєстрації баз. У нас же - жахлива ситуація, і навіть набір візиток може розглядатися як база персональних даних. Це ненормально, коли із Закону не можна зробити однозначний висновок, що являється БПД. У різних країнах Європи чітко передбачено, наприклад, що не потрібно реєстрацію бази, якщо йдеться про співробітників компанії; що не потрібні бази для постійних партнерів і контрагентів, або в деяких випадках - не потрібна реєстрація БПД, якщо відсутня автоматична обробка даних.

На жаль, в Україні зобов'язують реєструвати усе підряд, і ми вимушені виконувати ці вимоги. Ще у вересні минулого року ми зареєстрували бази цих співробітників кожної з наших компаній, а також клієнтів, і розробили процедуру отримання згоди на зберігання і обробку їх ПД.

- чи Часто доводиться працювати із скаргами абонентів?

- Не лукавитиму і не говоритиму, що скарг немає взагалі. У нас є окремий юрист, який займаються скаргами, що поступили як безпосередньо від абонентів, так і що пересилаються через органи влади : Нацрада з питань ТБ і радіомовлення, органи захисту прав споживачів, міліцію, прокуратуру або Адміністрацію Президента. Оскільки ми є першопроходцями у сфері платного супутникового телебачення, на цих скаргах ми вчимося, завдяки ним багато процедур в нашій компанії удосконалюються. Ми не вважали, скільки відсотків роботи юрвідділу займають скарги, але це одно з найважливіших для нас напрямів, оскільки Viasat - клиентоориентированная компанія. Для нас важливе дружнє відношення до нас з боку абонентів, тому наш колись жорсткий абонентський договір ми робимо все ліберальніше, по можливості йдемо назустріч клієнтові. Останній з наших кроків - це публічний договір, про який я вже згадував, - тут абонент може відмовитися від наших послуг у будь-який час без яких-небудь зобов'язань. В результаті поступово міняється і тональність листів від абонентів. До Нового року, наприклад, вдячний абонент прислав нашому начальникові відділу по обслуговуванню клієнтів шість літрів домашнього вина.

- А ви часто пишете скарги, і на кого скаржитеся? Хто порушує ваші права?

- Система передачі сигналу Viasat є захищеною, і немає небезпеки кард-шаринга - тобто, незаконного поширення карток підключення платного супутникового ТБ без оплати на користь провайдера. Але сам по собі кард-шаринг завдає удару по ринку, частину прибутків від абонентів йде в тінь. Це не лише недоотриманий нами прибуток, але і несплачені кимось податки, за які можна було б побудувати десь нову лікарню або школу. Відділи по боротьбі з кибер-преступностью в різних регіонах звертаються і до наших дилерів, і до нас з проханням надати інформацію про кард-шаринге, і ми погоджуємося на таку співпрацю - з метою привчити усіх учасників ринку працювати цивілізовано. Але про ефективність таких розслідувань нічого не можу сказати: ми не відстежуємо перспективу цих справ в суді.

Деякі правоохоронці на районному рівні намагаються зайняти нішу, займану в 90-х стриженими хлопцями в шкірянках. Тоді приходили з арматурою в руках і запитували: "Хто у вас дах"?, а зараз приходять з напрямом на перевірку і запитують: "Хто у вас служба безпеки"?. Вони не змогли зрозуміти, що компанія з 100% -м західним капіталом не платитиме хабарі. Довелося вирішувати таку проблему за допомогою скарги в Генеральну прокуратуру.

- По яких категоріях справ бувають в судах ваші юристи?

- Більшість судових справ складають позови від наших абонентів, причому найрізноманітніші. Деякі обгрунтовані, але більшість виникає із-за нерозуміння клієнтом якихось правових питань. Чогось не зрозумів в договорі - і вирішив, що порушуються його права. Часто подають відразу до суду, в інших випадках пишуть скарги одночасно і нам, і в усі можливі органи, ну і заразом до суду. Цим усім доводитися займатися.

Абсолютна більшість позовів абонентів (більше 95 %) проти нашої компанії не задовольняються. Проте, ми намагаємося понизити само кількість позовів, проводити роз'яснювальну роботу. Не тому, що нам лінь їздити по усій Україні від Закарпаття до Луганської області, а тому, що ми намагаємося вирішити проблеми в досудовому порядку, якщо є така можливість. Останній приклад - в суді р. Хмельницький. Абонент відправив нам поштою заяву про розірвання договору, і вже наступного дня, не чекаючи нашої відповіді, подав позов до суду про примусове розірвання договору. Важко це пояснити логічно, адже була можливість уникнути конфлікту.

- В'ячеслав, а особисто Ви як керівник ходите до суду тільки у найважливіших справах?

- Зараз найбільшу увагу я намагаюся приділяти двом процесам. По-перше, нашій суперечці з ТОВ "Поверхня СПОРТ-ТБ" з приводу порушення прав інтелектуальної власності. Суть суперечки в наступному. Ми відповідно до договорів здійснювали доступ абонентів до усього контенту, який передавався телекомпаніями. У договорі було чітко вказано, що ми не маємо права змінювати щось, перекривати і взагалі міняти сітку мовлення. Відповідно, ми не перешкоджали трансляції матчів Ліги Чемпіонів. Проте, як виявилось, права на ці трансляції належали "Поверхня СПОРТ-ТБ". Так, ми стали мимовільною жертвою, адже у нас не було ні правової, ні технічної можливості впливати на контент, але позов був поданий безпосередньо до нас.

Також ми нещодавно подали декілька позовів в податкову, пов'язаних з неадекватним, на нашу думку, розумінням податкової норм законодавства відносно можливості віднесення збитків минулих періодів до витрат. Це гостра проблема для багатьох суб'єктів підприємницької діяльності. Ми безуспішно пройшли усю вертикаль адміністративного оскарження в органах ДПС, і були вимушені звернутися до суду по усіх наших трьох компаніях. Судові засідання почнуться вже найближчими днями.

- чи Вирішено вже дискусійне питання щодо трансляції матчів ЄВРО-2012? Тому що на час проведення ЮРЛИГОЙ круглого столу по захисту інтелектуальної власності УЕФА ще було не зрозуміле, як саме купувати ліцензії.

- Згідно Закону про авторське право і суміжні праваа також згідно з нормативами УЕФА, ліцензія на публічний показ повинна отримуватися безпосередньо тим суб'єктом, який здійснює публічний показ : баром, рестораном, пабом і так далі. Ми лише даємо можливість отримувати телевізійний сигнал згідно з абонентською угодою, і від нас не потрібно купівля ліцензії. З цим усе ясно.

Проте у нас є договори з телекомпаніями, які здійснюватимуть пряму трансляцію матчів. І ці ТРК намагалися отримати від УЕФА повноваження на продаж прав на публічний показ, ми б тоді змогли придбати такі права і відповідно передати нашим бізнес-абонентам. У такому разі ліцензія не була б потрібна. Проте перманентні переговори з УЕФА тягнулися аж до 18 травня - дня, коли припинився продаж ліцензій на сайті УЕФА. У найскладнішій ситуації виявилися якраз бари, ресторани і паби. Вони чекали якоїсь зрозумілої відповіді до останнього моменту, і були вимушені похапцем купувати ліцензії в останній день.

- Трансляція футбольного матчу є предметом інтелектуальної власності?

- У зв'язку з цим питанням треба згадати "Справу Карен Мерфи", власниці паба в англійському Портсмутіяка виграла справу в Європейському суді справедливості. Суд ухвалив, що сама по собі пряма трансляція матчу не є об'єктом інтелектуальної власності, і усі люди мають право доступу до таких значущих спортивних подій. Безумовно, прямого впливу на нашу правозастосовну практику таке рішення не має, юрисдикція цього суду на Україну не поширюється. Але я упевнений, що в Європі найближчим часом будуть переглянуті правовідносини між футбольними асоціаціями, провайдерами і абонентами HoReCa (бари, ресторани і так далі).

В той же час, і в Україні суд нещодавно вирішував це питання при розгляді згаданого позову "Поверхня СПОРТ-ТБ" до нашої компанії. Апеляційний суд у своєму рішенні вказав, що пряма трансляція футбольного матчу не може бути об'єктом інтелектуальної власності, і це рішення залишене в силі ВХСУ. Тобто, хоч наша країна і не є країною прецедентного права, існування такого рішення є значущим і означає одно зі свідчень переломного відношення до юридичної суті прямої трансляції футбольного матчу.

Що відбувається на екрані під час футбольного матчу? Люди пересуваються по полю з м'ячем, немає акторів, режисера, усі події відбуваються стихійно. Європейський суд справедливості вказав, що захистом може користуватися логотип, заставка, гімн Прем'єр-ліги, але сама по собі гра - ні. Безумовно, ми можемо говорити, наприклад, про роботу диктора, про суміжні права телерадіокомпанії на трансляцію як телепрограму. Проте права футбольної асоціації на саму трансляцію ставляться під сумнів.

Звичайно, це рішення не спричинило миттєвих наслідків, тим більше, воно не могло вплинути на проведення ЄВРО-2012, проте трансляція наступного чемпіонату Європи, швидше за все, вже проводитиметься з урахуванням змін в об'єктному складі інтелектуальної власності.

- чи Адекватне законодавство України регулює діяльність провайдерів телемовлення?

- Одна з найбільших проблем в діяльності провайдерів обумовлена саме недоліками законодавства. Наприклад, Viasat як провайдер має договори з десятками телекомпаній : як українськими, так і зарубіжними. Але технічно ми не здійснюємо їх запис, у нас немає можливості заздалегідь проглянути програми і перевірити їх на відповідність авторському праву, законодавству про рекламу, захисту суспільної моралі і так далі. Саме цей недолік законодавства став причиною вже згаданого вище гучного судового процесу межу нами і "Поверхня СПОРТ-ТБ". Ми просто даємо нашим абонентам "ключик", що розкриває те, що і без нас передається з супутника. Тому вважаю за неправильне відсутність чіткої норми про те, що провайдер не може нести відповідальність за порушення тих або інших прав третіх осіб при наданні послуг.

Велика кількість підзаконних актів впливає на нашу діяльність, не зважаючи на її специфіку. Наприклад, велика шкода розвитку телебачення в нашій країні приносить так званий "білий список" Нацради - перелік іноземних каналів, які "не потребують адаптації". Сам по собі цей список конфліктує з Європейською конвенцією про трансграничне телебачення, в якій говориться, що усі канали з "європейською пропискою" повинні транслюватися безперешкодно. Нацрада вже програла декілька судів із цього приводу, але проте і далі вирішує питання про те, чи вимагає канал адаптації або немає в імперативній формі. Я б пропонував в цьому питанні компромісне рішення: щоб зовсім вже не обмежувати повноваження Нацради, то нехай би він вирішував питання відносно адаптації каналів з не Європи, і, нарешті, визнав, що європейські канали адаптації не вимагають.

Бесіду вела Юлія Шешуряк, журналіст сайту ЮРЛИГА