"Найважливіші критерії при виборі зовнішнього юридичного радника - час і диверсифікація"

Наскільки сьогодні популярними є інвестиційно-банківські, брокерські і дилерські послуги в Україні? Яка роль юристів в цій сфері?

- Частенько успіх компанії залежить від якості послуг, які вона надає. Але щоб добитися необхідної якості послуг на більш ніж конкурентному ринку України - потрібна підготовка і опрацювання усіх аспектів конкретного бізнес-продукту. Коли ви виходите на ринок з пропозицією про надання того або іншого типу послуг - дуже важливо бути готовим до їх безпосереднього надання. Усім викладеним вище етапам властива діяльність юриста. Тому як, без грамотного опрацювання усіх документів, алгоритму процесу супроводу угоди і розуміння усіма учасниками процесу їх ролі, успіху добитися буде більш ніж скрутно.

Розглянемо це питання в частині діяльності фондового ринку нашої країни. Якщо говорити про інвестиційно-банківські послуги в частині інвестиційного ринку України, то ці послуги зазвичай включають: розробку стратегії залучення капіталу і безпосереднє її виконання, провидіння угод по злиттю і поглинанню, розробка схеми залучення капіталу і інші. Цей тип послуг затребуваний в Україні, оскільки охоплює практично усі складові бізнес-процеса, такі як: придбання бізнесу, його управлінні і розвиток шляхом акумуляції власних активів або залучення зовнішніх. З початком кризи 2008 року практично усі процеси цього роду в нашій країні сповільнилися або припинилися зовсім, що в сою чергу прищепило до зниження потребі в цьому роді послуг. Слід звернути увагу, що дуже багато юридичних компаній, консалтингові агентства або інвестиційні компанії пропонують практично увесь перелік цих послуг, що, на жаль, є зовсім не наслідком збільшення чисельності висококласних фахівців на цьому сегменті ринку.

У частині брокерських і дилерських послуг, розглянемо сегмент інвестиційного ринку - фондовий ринок. Цей тип послуг наданий вільними торговцями цінними паперами і інвестиційними групами, складником яких є торговці цінними паперами. Потреба в цьому роді послуг в Україні складно недооцінити, адже на даний момент це один з самих затребуваних інструментів при розвитку і оптимізації практично будь-якого типу бізнесів. І усе це на тлі явного занепаду безпосередньо на організованому ринку України (який представлений різними фондовими біржами). На щастя багаторічний досвід надання брокерських і дилерських послуг зіграв вирішальні значення опрацьованості кінцевого продукту наданих послуг і наявності широкого кола осіб що розбираються в цьому питанні.

Усе изложженное вище лише підкреслює необхідність залучення фахівців юридичного профілю до рішення данних задач на усіх етапах. Безумовно, усе це необхідно розглядати під призмою вимог, яким повинен відповідати юрист, - фахівець, що розбирається в усіх аспектах діяльності компанії, в якій він працює, відходячи від вузької спеціалізації юристів. Такий фахівець дійсно може не лише грамотно організувати увесь процес і підготувати необхідні документи, але і запобігти можливим утрудненням.

Як ви оцінюєте сьогоднішній стан фондового ринку країни? Які його перспективи?

- При обраною нашою країною моделі побудови фондового ринку можна з упевненістю говорити про його зародження і поступальний розвиток, але не про його становлення як такого. У нинішній момент, фондовий ринок України проходить складний етап свого розвитку і сильно схильний до впливу зарубіжних фондових ринків, особливо, в частині своєї організованої складової.

Упродовж останніх декілька років простежується тенденція з боку безпосереднього регулятора - Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку - в частині розробки і імплементації в національне законодавство ряду нормативно-правових актів, мета яких - наведення ладу і надання більшої стійкості фондовому ринку України. На жаль і частенько ці нормативні акти не стільки зміцнюють фондовий ринок країни, скільки ускладнюють діяльність професійних учасників ринку.

Але не варто підбирати тільки "гнилі яблука", кажучи про діяльність Національної комісії і самий фондовий ринок країни. Необхідно відмітити і те, що результатом спільної діяльності професійних учасників фондового ринку і держави, в особі уповноважених органів, стало значне підвищення якості послуг на ринку, що надавалися, і зменшення кількості недобросовісних гравців.

Говорячи ж про перспективи фондового ринку, необхідно відмітити, що він тісно пов'язаний з ринком капіталів, а вони обоє є частинами фінансового ринку України. І тільки при активному розвитку усіх складових фінансового ринку на умовах добросовісної конкуренції, однозначних правил і прозорості (відкритості) усіх його публічних складових можна вести мову про розвиток фондового ринку як такого.

Безпосередньо я чекаю, але не в короткостроковій перспективі, розвитку фінансового ринку України і виходу фондового ринку на якісніший і новіший рівень.

Після розгляду у Верховній Раді проекту Закону України "Про інститути загального інвестування" інтерес до нього значно зріс. Які нові пропозиції до нього Ви могли б виділити?

- 21 лютого 2012 року Верховною Радою України було прийнято в першому читанні і за основу проект Закону України "Про інститути загального інвестування" (далі - Закон) який значною мірою перетворює національне законодавство в питаннях інвестування. На даний момент до проекту вказаного закону продовжують поступати різні пропозиції про внесення змін і доопрацювань. Зокрема, пропоную розглянути одно з таких пропозицій, яке передбачає введення поняття "Конвертації цінних паперів інституту загального інвестування".

Автори проекту обгрунтовують свою пропозицію наявністю в Податковому кодексі України спеціальної норми п. 165.1.50, в якій йде мова про можливість платника податків не включати в оподатковуваний податками дохід : "операції з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів з розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій але проводяться з цінними паперами інституту загального інвестування, які знаходяться в управлінні однієї компанії з управління активами".

Таким чином, говорять автори законопроекту, дуже важливо включити положення про конвертацію цінних паперів інститутів загального інвестування (іншими словами - інвестиційний фонд) в Закон (нинішня його редакція не містить цієї норми). Це, у свою чергу, дозволить інвесторам продовжувати інвестиційну діяльність після закінчення рядок діяльності інвестиційного фонду, в який вони вклали свої активи, без виводу з наступним оподаткуванням своїх прибутків (а за бажання - і подальшому вкладенні до іншого інвестиційного фонду).

Необхідно звернути увагу, і на два обмеження прописаних в цій пропозиції до Закону:

1. інвестиційний фонд, папери якого конвертуються і інвестиційний фонд, в папери якого відбувається конвертація - повинні знаходитися під управлінням однієї компанії з управління активами;

2. цінні папери венчурного інвестиційного фонду не можуть бути конвертовані в цінні папери яких-небудь інших інститутів загального інвестування, а інших в нього.

Таким чином, ми отримуємо модель дій, яка в першу чергу цікава компаніям з управління активами відкритих і інтервальних інвестиційних фондів, що активно притягають вкладників не йти зі своїми активами у банки, а надати їх таким компаніям в управління (шляхом вкладення їх в інститути загального інвестування).

Після цього, учасник який вклав свої активи кілька років тому до інвестиційного фонду, термін діяльності якого добіг кінця, стає перед дилемою: отримати назад вкладені ним активиа дуже часто далеко не в повному об'ємі, через інфляційні процеси, що осягнули цей фонд; або погодиться на конвертацію в папери іншого фондутермін діяльності якого не закінчився, в надії, що зможе відновити позитивний баланс своїх активів.

Наявність альтернативи дій, особливо в несприятливій ситуації - це однозначно позитивний крок, який повинен знайти своє відображення в нормах національного законодавства.

Проте, деяке здивування викликає чому "за бортом" цієї реформаторської пропозиції залишилися венчурні інвестиційний фонди, які за своєю природою створюються тільки на обмежений термін діяльності.

Які сьогодні існують проблеми з оподаткуванням при виплаті дивідендів за результатами діяльності КИФ?

- 21 квітня 2011 року був прийнятий (набув чинності 25.05.2011 року) ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України відносно вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України". Цим законом були внесені зміни до Податкового кодексу (п. 6 п. 1. розділу ХХ Перехідних положень НКУ) в частині оподаткування прибутків платника податку, нарахованих за результатами податкових періодів до 1 січня 2011 року. Цим пунктом встановлено, що оподаткування таких прибутків здійснюється по ставках і згідно з нормами, які діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати.

Таким чином, у разі прийняття акціонерним товариством (та і будь-якою іншою юридичною особою, яка має право виплачувати дивіденди) в 2011 році рішення про виплату дивідендів за 2010 (і попередні йому роки) - для таких виплат свою актуальність зберігають норми законів "Про податок з прибутків фізичних осіб" і "Про оподаткування прибутку підприємств".

Для прикладу розглянемо ситуацію, яка стала реальністю для багатьох фізичних осіб - акціонерів, а саме, дивіденди за результатами діяльності акціонерного товариства до 1 січня 2011 року обкладаються податками по ставці 15 %, замість 5 %.

Але для акціонерних товариств у формі корпоративних інвестиційних фондів податковим законодавством передбачений альтернативний вид об'єкту оподаткування - дохід, який виплачується компанією з управління активами інституту загального інвестування, на розміщені активи (п. 167.2. НГУ, а до 01.01.2011 року - п. 7.2. ЗУ "Про податок з прибутків фізичних осіб") по ставці 5 % від об'єкту оподаткування.

Необхідно відмітити, що інвестиційний дохід є відмінним об'єктом оподаткування від інвестиційного прибутку (для виникнення інвестиційного доходу не обов'язкова операція з продажу інвестором інвестиційних активів). Для таких об'єктів встановлені різні правила оподаткування. Ця правова позиція застосовується на практиці і органами Державної податкової адміністрації, зокрема, листом податкової адміністрації від 07.02.2006 року (N 1000/6/17-0716) виділяє інвестиційний дохід, який виплачується компанією з управління активами, в окремий вид доходу.

Крім того, цим же листом Державна податкова адміністрація прирівнює прибутки фізичних осіб - інвесторів, отримувані за цінними паперами інституту загального інвестування, за своїм економічним змістом що є дивідендами.

Треба узяти до уваги, що жодним законом, окрім Податкового кодексу, не передбачено виплату компанією з управління активами інституту спільного інвестування - інвестиційного доходу.

Якщо звернутися до основного нормативного акту, який регламентує діяльність інститутів загального інвестування, ЗУ "Про інститути загального інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди) " - він побудований за принципом спеціальних заборон по тих або інших типах інститутам спільного інвестування. У тому числі, цей закон не встановлює заборон на виплату прибутків від діяльності таких фондів, за виключенням, відкритих і диверсифікованих фондів - яким заборонено виплачувати дивіденди.

Оскільки законодавство України не передбачає порядок виплати інвестиційного доходу, доцільно, використовуючи аналогію закону, звернутися до норм ЗУ "Про акціонерні товариства", які регламентують виплату дивідендів.

Виходячи з реалій встановлених законодавчою базою нашої країни, корпоративний інвестиційний фонд закритого типу має два альтернативні законні методи виплати прибутків акціонерам (учасникам), що особливо актуально при істотній різниці в ставках оподаткування, які застосовуватимуться.

Ваша компанія притягає зовнішніх юридичних радників?

- Так, в ряду злучаємо ми притягаємо зовнішніх юридичних радників. Але ці залучення носять більше епізодичний характер, і відносяться до моментів специфіки роботи з конкретними установами.

Також, ми притягаємо юридичних виконавців, коли для досягнення результату вигідніше сплатити їх послуги, чим покладати їх на фахівця, працюючого на більш високому рівні і над актуальнішими для компанії завданнями.

У усіх інших випадках, ми цілком обходимося своїми силами для вирішення усього круга поставлених завдань.

З яких критеріїв, на вашу думку, треба виходити, вибираючи собі юридичного радника?

- Вважаю, що найважливішими критеріями при виборі зовнішнього юридичного радника є час і диверсифікація.

Один добре виконаний для вас проект, безумовно, хороший показник. Але тільки при розгляді діяльності вашого радника упродовж певного відрізку часу можна зробити висновки відносно правильності вашого вибору.

Як не прикро це говорити, але дуже часто стикаєшся з різного роду проблемами, коли робиш ставку тільки на одного юридичного радника при баченні бізнесу. Доцільно використовувати гнучкішу стратегію, диверсифікувавши ваші замовлення між декількома юридичними радниками. У цьому випадки ви легко зможете оцінити якість послуг, що надаються, і ніколи не залишитеся без юридичної підтримки або не станете заручником недобросовісного надання послуг.

Мабуть, усі інші критерії можна віднести до ваших безпосередніх бізнес-інтересів або особистих переваг.

Розмовляла Кристина Венгриняк, випускаючий редактор сайту "ЮРЛИГА"