Євгеній, розкажіть про особливості правового забезпечення діяльності компанії KM Core.
- Компанія KM Core об'єднує декілька основних бізнес-напрямів, які ведуть свою діяльність в різних сферах. Структура групи включає юридичних осіб, розташованих як в Україні, так і за кордоном: в США, Східній і Західній Європі, в країнах СНД. При цьому штаб-квартира розташована в Києві, де зосереджені усі основні служби бэк-офиса, у тому числі юридичний департамент. Тому основною особливістю є географія правового забезпечення, а також супровід різних типів і видів компаній. Так, ми супроводжуємо діяльність як холдингових, так і операційних компаній в різних юрисдикціях.
Ще однією особливістю KM Core є різноманітність бізнесу. На відміну від юристів, обслуговуючих одинсекторний операційний бізнес, ми працюємо в різних сферах, що вимагає експертизи по багатьох юридичних напрямах. Зважаючи на таку специфіку можна сказати, що юридичний департамент KM Core - це як своя невелика внутрішня юридична компанія.
Яким принципам підпорядкована робота юридичного департаменту і як в цілому здійснюється робота по окремих проектах?
- Ми намагаємося будувати роботу юридичного департаменту KM Core на принципах централізації, обміну знаннями, демократичності, проектного і командного підходів, коли юрист ставати активним учасником робочої групи по реалізації того або іншого проекту, а не тільки пасивно виконує свої функції, а також на принципі створення єдиної корпоративної культури.
"У Україні я б приділив особливу увагу таким якостям консультантів, як уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях. Це свідчитиме і про наявність основних позитивних характеристик" |
Цього року компанії дуже часто "скаржаться" на дії податковій, як Ви відноситеся до цієї проблеми? Які податкові аспекти підлягають дозволу найближчим часом?
- На мій погляд, цей рік не відрізняється від попередніх періодів в частині взаємодії з податковими органами. Це складні стосунки. І так було завжди, з тією або іншою специфікою. Податковий інспектор вважає, що він правий, платник податків - що він. Ця дилема не буде дозволена в найближчому майбутньому. На жаль, це реалії ведення бізнесу в Україні.
Наші компанії, розташовані на території України, - це в основному молоді старт-апы. Можливо, тому ми доки не стикаємося з усіма тяготами фіскальної системи. Звичайно ж, виникають проблеми з подачею звітності, отриманням або заміною свідоцтва платника ПДВ, як і з ПДВ в цілому.
Я думаю, специфікою цього періоду є перехід від старого податкового законодавства до регулювання Податкового кодексу. Саме допомогти платникові податків правильно тлумачити і застосовувати Податковий кодекс в цей період і має бути основним завданням Податкової служби найближчим часом.
Держоргани зараз активно говорять про поліпшення умов для ринку IT. Відчула компанія "На собі" якісь з цих змін, і на що слід було б звернути увагу в першу чергу?
- Ряд змін тільки готується. Наприклад, йдеться про прийняття законопроекту про пільги в налогобложении IT- галузі. (У першому читанні прийнятий 23.03.2012 - Ред.) В основному, це будуть податкові преференції. Можливо, ми переймаємо досвід сусідньої Росії, де функціонує Інноваційний центр Сколково. Але масштаби змін в Україні будуть значно скромніші.
На практиці IT- компанії в основному можуть користуватися преференціями, виписаними в діючому Податковому кодексі, оскільки ті ж центри розробки, частенько, підпадають під визначення малих підприємств.
Чи є оптимальним для ринку існуюче законодавство? Які зміни чинних законів або прийняття нових були б актуальними?
- Звичайно, поточне законодавство не оптимальне. Але я навіть говорю не про галузеве законодавство, а про таке в цілому, в Україні. Якщо дискутувати на тему його зміни, то це може бути темою окремої статті, як мінімум, або наукової роботи.
З чого б я почав, так це з процедури ухвалення нових законів. Частенько Верховна Рада ухвалює "сирі", недопрацьовані закони. Яскравий приклад останнього часу це Закон "Про захист персональних даних". На підставі тільки громадського резонансу можна було б вже внести в нього ряд поправок, які зробили б його дієвим з одного боку, але і зрозумілим c точки зору його реалізації.
Час від часу виникають питання, для вирішення яких необхідно притягати зовнішніх радників. Кого з представників юридичного бізнесу Ви притягаєте в якості таких консультантів і з яких питань?
- Послугами юридичного консалтингу і супроводу ми користуємося в основному для наших зарубіжних компаній. На території України усі питання закриваємо самі за винятком технічної роботи, пов'язаної, наприклад, з перереєстрацією юридичних осіб або об'єктами інтелектуальної власності. Якщо говорити про великі проекти, то це був одиничний випадок, коли ми користувалися послугами київського офісу DLA Piper в Україніякі супроводжували угоду з DeNovo.
Які якості повинен мати зовнішній радник, щоб представляти інтереси KM Core у відповідних юридичних питаннях?
- Якщо говорити про зарубіжні юрисдикції, то ми користуємося послугами одних і тих же консультантів упродовж багатьох років. Вони надають кваліфіковану підтримку і не раз консультували нас у великих проектах, представляючи при цьому якісні укладення. Тут основним критерієм також є уміння підлаштовуватися під український менталітет. Юристи різних країн, з різними правовими системами і звичаями частенько не можуть уловити специфіку іншої сторони. Тому ми прагнемо працювати з консультантами, яких знаємо не один рік. Якщо виникає необхідність супроводу в незнайомих юрисдикціях, ми також намагаємося знайти консультантів через партнерські офіси наших постійних радників.
У Україні я б приділив особливу увагу таким якостям консультантів, як уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях. Це свідчитиме і про наявність основних позитивних характеристик.
Яким способам врегулювання виниклих конфліктів (як усередині компанії, так і із зовнішніми сторонами) Ви віддаєте перевагу? Які особливості таких способів?
- Досудовим. Ми вважаємо за краще спори вирішувати шляхом переговорів, відстоюючи і аргументуючи контрагентам свою позицію або намагатися знайти компромісне для кожної із сторін рішення.
Що стосується категорій суперечок, то якщо не рахувати класичну "дебиторку", то суперечок на само справі не так і багато, це корпоративні спори і спори, пов'язані з інтелектуальною власністю.
"Частенько Верховна Рада ухвалює "сирі", недопрацьовані закони. Яскравий приклад останнього часу це Закон "Про захист персональних даних"" |
KM Core - велика компанія, яка розповсюдила свою діяльність і на зовнішні ринки, у зв'язку з цим - чи виникали у Вас спори, що вимагають звернення в міжнародні інстанції? У чому відмінність розгляду суперечок у вітчизняних інстанціях і міжнародних?
- Звернень в уповноважені органи і інстанції за кордоном, пов'язаних із спорами, у нас не було. Є звернення, пов'язані з поточною діяльністю наших компаній. Але в цілому можна відмітити, що працювати з ними простіше, ніж з українськими органами. Не дивлячись на те, що деякі процедури можуть бути забюрократизовані, вони виконуються чітко у встановлені терміни і не спостерігається штучного затягування процесу. Формат спілкування замовника і постачальника адміністративних послуг нестримно переходить в цифровий, що спрощує процес взаємодії.
Які Ваші професійні плани, не замислювалися про відхід в юридичний бізнес?
- Мені подобається те, чим я займаюся в KM Core і клімат, в якому це відбувається. Розвивається компанія, розвиваюся і я. Як я вже говорив спочатку, у мене тут своя внутрішня юридична компанія, тому в зовнішню я доки не збираюся.
Бесіду вела Наталія Шныр, журналіст сайту ЮРЛИГА.
