Олег Самусь : "До послуг зовнішніх консультантів прибігаємо, коли наших спеціалізованих знань недостатньо"

Олег Георгійович, розкажіть про особливості правового забезпечення агробізнесу на прикладі компанії Бунге Україна.

- Бунге Україна веде свою діяльність в двох напрямах: агробізнес (закупівля, зберігання і експорт зернових культур) і FMCG (у нашому випадку це виробництво продуктів харчування - соняшникової олії і майонезу).

Департамент агробізнесу займається, в першу чергу, трейдингом (купівлею-продажем зернових), і на цьому напрямі значний масив нашої роботи пов'язаний з судовими розглядами відносно виконання умов контрактів, зокрема, постачань зерна. Нерідко нам доводиться вести арбітражні розгляди по зовнішньоекономічних постачаннях, які у світовій практиці зернового і маслянистого ринків розглядаються арбітражами при таких міжнародних організаціях, як GAFTA і FOSFA.

Що стосується FMCG, то тут юрдепартамент найчастіше стикається з антимонопольним законодавством. Так, соняшникова олія входить в перелік соціально значущих продуктів, і уряд жорстко контролює ціноутворення на цьому ринку, в першу чергу, підвищення цін, а також питання, що стосуються дотримання учасниками ринку конкурентного законодавства. Ще один важливий аспект нашої діяльності в сегменті продуктів харчування - питання інтелектуальної власності і захисту торгових марок : тут знову йдеться про захист від недобросовісної конкуренції, а також про питання побудови контрактних стосунків з нашими дистриб'юторами.

Крім того, для обох напрямів нашої компанії актуальними є питання оподаткування : на даний момент суми заборгованості по ПДВ перед Бунге Україна обчислюються сотнями мільйонів гривен. І слід зазначити, що це проблема не лише нашій компанії. Приблизно така ж ситуація і у інших гравців аграрного ринку, що ведуть експортну діяльність.

Важливою ділянкою роботи юрдепартамента будь-якої компанії є захист права власності. Так, кілька років тому Бунге Україна була вимушена протистояти спробі захоплення її активів, так званого рейдерства. Атака тривала достатньо довго - практично чотири роки. Проте нам вдалося вибрати правильну стратегію захисту і відстояти свою власність. Тому сьогодні при купівлі нових об'єктів перш, ніж прийняти рішення, ми в обов'язковому порядку проводимо детальний due diligence, щоб надалі мати можливість захистити свої інвестиції, правильно структурувати угоду.

В цілому, напрям M&A дуже актуально для нас, оскільки компанія постійно розширюється, а отже розглядає можливості придбання нових об'єктів.

Яким чином вплинули на діяльність компанії зміни законодавства в податковій сфері, земельній і тому подібне?

- В першу чергу відмічу, що юридичний департамент постійно занурений не лише в поточні питання компанії, але і бере участь у вдосконаленні національного законодавства. Ми постійно знаходимося в стані повної бойової готовностіадже законодавча база у сфері агробізнесу досить часто зазнає зміни, і нам просто необхідно тримати руку на пульсі. На мій погляд, юристові великої компанії сьогодні вже недостатньо просто знати законодавство. Йому потрібна служба, яка б відстежувала, які нові проекти і постанови готуються і обговорюються, і при цьому старалася у рамках своїх можливостей впливати на ухвалення тих або інших рішень.

У нашій компанії процес побудований так, що я, як керівник, об'єдную юридичну службу і службу по зв'язках з громадськістю; увірений мені департамент, в т.ч. займається питаннями зв'язку з урядом, участю в розробці різних нормативних актів і законопроектів.

Практика показує, що на сьогодні найбільш ефективний метод впливу на позитивні зміни в законодавстві - через галузеві і міжнародні неурядові організації (наприклад, Бунге Україна є членом Американської Торгової палати, Європейської Бізнес Асоціації, Укролияпрома, Українського Союзу Промисловців і Підприємців, Української зернової асоціації і пр). В якості їх членів ми дістаємо можливість брати активну участь в обговоренні, розробці і внесенні коректив в законодавчі новели, чітко виражати і відстоювати позицію бізнесу, знаходити розумні взаємовигідні компроміси з державою. Приміром, ми брали активну участь в розробці Податкового кодексу і постанов по конвертації ПДВ в облігації державної позики в 2010 році; на даний момент беремо участь в розробці Земельного кодексу і нормативних актів, спрямованих на удосконалення префинансирования сільськогосподарських виробників.

Як я відмічав вище, одна з найбільш хворобливих для нас тим - несвоєчасне відшкодування ПДВ, коли затримки складають 1-2 року, це неминуче призводить до необхідності фінансувати такий ПДВ і негативно позначається на інвестиційних планах компанії. Відповідно ми покладаємо великі надії на впроваджену не так давно систему автоматичного відшкодування ПДВ. Проте досі не цілком зрозуміло, за якими критеріями компанії включаються в систему, бувають ситуації, коли в одному з місяців ми потрапляємо в систему автоматичного відшкодування ПДВ, а в наступному - вже ні. Цей механізм необхідно допрацювати і зробити прозорішим перелік критеріїв, згідно з якими компанії мають право претендувати на відшкодування податку. Тому ми беремо активну участь в різних проектах уряду в цій сфері, намагаємося донести наше бачення, як правильно адмініструвати ПДВ в аграрному секторі.

Або ж візьмемо Земельний кодекс. З одного боку, наша компанія не займається вирощуванням з/х продукції і, на перший погляд, має до нього лише непряме відношення. Проте з іншого боку ми безпосередньо залежимо від того, якою буде структура сільського господарства в майбутньому, яким чином земля орендуватиметься, яким чином продаватися. Тому ми спільно з агрохолдингами і іншими великими сільгоспвиробниками беремо участь в роботі над кодексом, надаємо свої рекомендації. На наш погляд, документ потребує серйозного редагування. Так, на сьогодні структура земельних ділянок більш-менш "устоялася". Новий же законопроект, крім того, що забороняє придбавати землю юрособам і обмежує максимальний розмір земельної ділянки у власності фізособи 100 га, також обмежує оренду земельних ділянок 100 тисячами га. Для загального розуміння: сьогодні найбільш ефективні і рентабельні вітчизняні агрокомпании обробляють ділянки площею до декількох сотень тисяч га.

Актуальним для великих компаній є питання аутсорсинга юридичних послуг, зокрема з яких питань Ви притягаєте зовнішніх радників?

- В принципі, більшість робіт ми намагаємося здійснювати власними силами, усередині компанії, що є можливим завдяки формуванню сильної, кваліфікованої команди, де кожен конкретний фахівець займається "своїм" напрямом і надає правову допомогу з певних питань: трудового, судового, податкового і ін.

Проте в міру необхідності ми прибігаємо і до послуг зовнішніх консультантів. Це відбувається в двох випадках. Перший, коли ми вважаємо, що наших спеціалізованих знань недостатньо для того, щоб повною мірою і оперативно дати відповідь на якесь питання, і нам буде потрібно багато часу на його вивчення.

Другий, коли нам просто бракує власних людських ресурсівнаприклад, при проведенні комплексних due dilligance, укладенні великих угод або ж великій кількості судових справ, які важко охопити без залучення зовнішніх фахівців.

Ви співпрацювали з АТ "Arzinger" і МЮГ "AstapovLawyers". Якими критеріями Ви керувалися при виборі компаній і для вирішення яких питань частенько притягуються зовнішні радники?

- Насправді ми працюємо з досить великим кругом компаній. Якщо у нас виникає серйозна проблема, ми намагаємося притягати визнаних експертів в конкретній сфері. При цьому ми орієнтуємося більше не на компанії, а на конкретних фахівцівякі можуть надати якісну і оперативну консультацію з тематики, що цікавить нас.

Проте питання репутації і корпоративної етики компанії-консультанта все ж важливий для нас і при ухваленні остаточного рішення стає одним з визначальних чинників.

Якщо говорити про сфери залучення зовнішніх консультантів, то тут, в першу чергу, можна назвати такі напрями як інтелектуальна власність і M&A. При необхідності комплексного обслуговування якої-небудь угоди ми, як правило, проводимо тендери серед компаній приблизно одного рівня, щоб отримати кращу ціну при стабільно високій якості. Також ми звертаємо увагу на те, які людські ресурси має в розпорядженні компанія, тобто, чи зможе невелика юрфірма покрити 20-30 судів, що йдуть паралельно.

Якщо ж це угода з іноземним елементом, то ми шукаємо компанії, які зможуть забезпечити підтримку не лише в Україні, але і за її межами, тобто офіси, що мають, в інших містах і країнах.

Чи правда що минулого року агробізнес розвивався набагато швидшими темпами, ніж інші галузі, і відповідно юристи, які працюють в цієї сфери, мали більше можливостей для практики?

- В 2011 році на ринку зернових склалася украй несприятлива ситуація як наслідок досить несподіваного введення режиму квотування експорту зерна, що діяло велику частину 2010-2011 маркетингового року. Рішення уряду про обмеження експортупо-перше, спричинило грандіозні збитки для компаній-експортерів, по-друге додало роботи юристам, які працюють в з/х напрямі. Адже на відміну від заборони на експорт, квотування важко назвати форс-мажором, і у такому разі вважається, що компанія не виконала умови контракту, і, отже, несе відповідальність. В результаті цієї ситуації на зерновому ринку виникло багато арбітражних розглядів по невиконаних контрактах.

Також в цей період юристам довелося звертатися до норм і практики міжнародного права : вивчати чи мала право Україна приймати подібне рішення, як воно узгоджується нормами СОТ, чи не порушує воно права іноземних інвесторів і які захисні механізми мають останні. При цьому питання захисту інвесторів було особливо актуальним, оскільки вони вкладають кошти в Україну: будують і модернізують виробничі потужності, розвивають вітчизняний сектор логістики, розширюють портову інфраструктуру, а тут раптом в один день експорт фактично закривається, бізнес блокується, мчать збитки.

Така напружена ситуація тривала до липня 2011 р., коли, на щастя, влада і бізнес прийшли до розуміння: на сьогодні нами підписаний меморандум з Урядом, згідно з яким уряд заздалегідь повідомляє зерноторговые компанії про введення яких-небудь обмежень на експорт зерна. Таким чином, на сьогодні можна вважати це питання закритим, і експорт зерна здійснюється стабільно.

Крім того, починаючи з 2011 року, ми ведемо величезну кількість розглядів з податковими органами. Це, в першу чергу, оскарження цілого ряду рішень по поверненню ПДВколи нам ставиться неправомірне формування податку і значно скорочуються суми заборгованості бюджету перед нами. Аргументація податківців частенько заснована на тому, що якийсь з суб'єктів господарювання в ланцюжку або не заплатив ПДВ, або не подав вчасно декларацію. Податкова визнає такі договори "нікчемними", пред'являючи претензії до нас - добросовісним платникам податків, замість того, щоб карати тих, хто дійсно веде нечесну гру.

Плюс до усього, в минулому році ми зафіксували своєрідний рекорд: усього лише за 3-4 місяці наша компанія піддалася 13 податковим перевіркам, і, зрозуміло, наш департамент на сьогодні зайнятий оскарженням рішень по цих перевірках.

Також, можу відмітити, що в 2011 році із-за несприятливої фінансової ситуації в країні загострилася практика неплатежів, а відповідно зросла кількість комерційних суперечок.

Не дивлячись на все це, була у нас, звичайно, і позитивна практика - наша компанія придбавала нові об'єкти, проводилися due dilligence. А це завжди приємно - коли ти створюєш щось нове, вносиш свій конструктивний внесок у розвиток компанії, а не тільки працюєш над рішенням нових і нових проблем.

Резюмуючи, підкреслю: у 2011 році ми не нудьгували, це точно.

Які очікування на 2012 рік?

- Передусім, це надія на дозвіл проблем, що задавнилися.

Окрім прийняття Земельного кодексу, ми рассчитываем на врегулювання питання з ПДВ; сподіваємося, що в 2012 році система автоматичного відшкодування податку стане по-справжньому автоматичною і запрацює повною міроюа критерії відповідності компаній вимогам системи - яснішими.

Наша компанія також чекає пожвавлення інвестиційної діяльності, нових M&A. Адже, не дивлячись на те, що сьогодні інвестиційний клімат в країні не найсприятливіший, ми постійно вивчаємо можливості для росту, "придивляємося" до нових об'єктів.

Окрім цього, ми сподіваємося, що ухвалення Закону "Про морські порти" надасть іноземним інвесторам адекватні юридичні механізми захисту їх прав і вкладень, що, у свою чергу, дозволить притягнути нові інвестиції в морську інфраструктуру, а значить, підвищити конкурентоспроможність України (зокрема, завдяки збільшенню об'ємів експортної перевалки власної продукції).

Також відмічу, що зараз активно обговорюється Закон "Про внутрішню торгівлю", реанімується Державна цінова інспекція. Подивимося, які нормативні акти "виписуватимуться" під неї і як треба буде будувати роботу на ринку соціальних продуктів харчування.

Бесіду вела Наталія Шныржурналіст порталу ЮРЛИГА