Останным часом побільшало розмов, ба більше дій, щодо чергової хвилі приватизації. Очільник Уряду вже під час першого інтерв'ю пообіцяв, що держава розпрощається з величезною кількістю об'єктів, які ніяк не пов'язані із здійсненням владних функцій. Одночасно було задекларовано бажання провести приватизацію досить швидко, аби оптимізувати структуру управління державною власністю. На хвилі цього інтересу до приватизаційних процесів ЮРЛІГА звернулася до адвоката Назара Дмитрасевича, адже нова велика приватизація буде проходити за новими процедурами та означатиме для потенційних покупців необхідність залучення значного юридичного супроводу.
ЮРЛІГА: Нова влада анонсувала чергову велику приватизацію. Цього разу велика вона, насамперед, за кількістю об'єктів. На вашу думку, чи дійсно варто очікувати появи великої кількості пропозицій щодо продажу цікавих з комерційної точки зору державних підприємств?
Назар Дмитрасевич: Протягом останнього часу, владою здійснено кроки, які свідчать про стійкий намір провести масштабну приватизацію об'єктів державної власності, зокрема прийнято Закон № 145-IX від 02.10.2019, що став підставою для втрати чинності Закону “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, також, уряд у листопаді передав Фонду держмайна кількасот державних підприємств з метою підготовки до приватизації. Тому я думаю, що цікаві об'єкти однозначно будуть запропоновані до приватизації.
Однак, як на мене, левова частина об'єктів, з точки зору юридичного оформлення, ще не готові до приватизації.
Уряду доведеться провести колосальну роботу щодо приведення таких об'єктів у привабливий до приватизації стан. Також, очевидно, що в ході підготовки об'єктів до приватизації уряд стикнеться з проблемою кредиторської заборгованості підприємств, наявністю різного роду судових проваджень, договірних зобов'язань та іншими проблемними питаннями для врегулювання яких знадобиться час.
ЮРЛІГА: Як ви вважаєте, така приватизація виглядатиме як «одноразова акція» або процес продажу розтягнеться на декілька років і буде більш-менш рівномірним?
Назар Дмитрасевич: Прем'єр-міністром було анонсовано, що уряд планує протягом найближчих п'яти років залучити 50 млрд. дол. прямих інвестицій, а це спонукає до дуже динамічної приватизації. Очевидно, що значною мірою процес приватизації, а саме його якість, буде залежати від Фонду державного майна як уповноваженого органу з питань приватизації.
Поряд з цим, наявність проблемних питань, унеможливить проведення приватизації всіх об'єктів в межах «одноразової акції». Як на мене, приватизація, найперше, повинна бути законною і прозорою, а для цього необхідна фахова, в першу чергу юридична, підготовка об'єктів до приватизації. Поспіх тут ні до чого.
ЮРЛІГА: Всі державні підприємства та цілісні майнові комплекси таких підприємств законодавець відносить до об'єктів великої чи малої приватизації із різними процедурами продажу. Які основні відмінності між цими об'єктами? Як швидко зрозуміти, до якої категорії буде віднесено певне підприємство?
Назар Дмитрасевич: Станом на сьогодні, статтею 5 Закону “Про приватизацію державного і комунального майна” об'єкти приватизації державної або комунальної власності, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень відносяться до об'єктів великої приватизації. Все інше рухоме та нерухоме майно, цілісні майнові комплекси державних та комунальних підприємств, корпоративні права та інше державне або комунальне майно належать до об'єктів малої приватизації.
ЮРЛІГА: Було б логічно припустити, що процедура приватизації щодо малих підприємств набагато простіша. Чи так це насправді? В чому основні труднощі цієї процедури?
Назар Дмитрасевич: Процедури продажу об'єктів малої та великої приватизації регулюються Закону “Про приватизацію державного і комунального майна” та Порядками, які затверджені постановами КМУ від 10.05.2018 р. №386 та №432.
Порядок продажу об'єктів малої та великої приватизації включає низку стадій, серед яких зокрема підготовка об'єкту до продажу, в рамках якої створюється аукціонна комісія, розробка умов продажу об'єктів або прийняття рішення про продаж без умов, проведення аукціону, укладення договорів купівлі-продажу тощо.
Процедури продажу об'єктів малої та великої приватизації схожі, проте є декілька суттєвих відмінностей, наприклад, умови продажу об'єктів великої приватизації затверджує виключно КМУ. Найголовнішою відмінністю є те, що аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться через електронні майданчики та електронну торгову систему ProZorro.
ЮРЛІГА: Чи можливо придбати об'єкти малої приватизації не через електронні торги?
Назар Дмитрасевич: Частиною 1 статті 15 ЗУ “Про приватизацію державного і комунального майна” передбачено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах, однак законодавець передбачає випадки, коли можливо приватизувати об'єкти малої приватизації шляхом викупу без проведення аукціону, зокрема у разі, якщо об'єкт малої приватизації перебуває в оренді, а орендар виконав умови, передбачені статтею 18 Закону. До речі, саме в частині реалізації права на викуп без проведення аукціону, нас чекатиме значна кількість судових суперечок, оскільки цілком природньо, що діючі орендарі об'єктів приватизації намагатимуться довести виконання ними умов оренди, а у держави думка може бути протилежною.
Також, продаж об'єктів малої приватизації шляхом викупу можливий у разі, якщо в аукціоні приймає участь лише один учасник. В такому випадку аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.
ЮРЛІГА: На що варто звернути увагу потенційним покупцям державних підприємств, які раніше не стикалися з приватизаційною процедурою?
Назар Дмитрасевич: Ні для кого не секрет, що останні декілька десятків років управління багатьма об'єктами державної або комунальної власності здійснювалось недостатньо ефективно, у зв'язку з цим потенційним інвесторам знадобиться провести фаховий due diligence1 об'єкта приватизації, що дозволить оцінити всі можливі ризики.
_____________________________________________
1due diligence (з англ. юридична експертиза) - процедура детальної перевірки об'єкту інвестування, яка здійснюється для формування у інвесторів об'єктивного уявлення про об'єкт інвестицій. Включає в себе оцінку об'єкту інвестування, комплексну перевірку фінансового стану та дослідження діяльності компанії, оцінку інвестиційних ризиків. Дане поняття відсутнє у чинному законодавстві України, але з кожним роком дана діяльність набирає все більше попиту.
Також, варто звернути увагу на умови приватизації об'єктів, серед яких можуть бути вимоги щодо збереження основних видів діяльності підприємств, модернізації виробництва, погашення боргів перед державою та іншими кредиторами, тощо.
ЮРЛІГА: Чи є особливості участі у приватизації для закордонних інвесторів?
Назар Дмитрасевич: Відповідно до Закону “Про приватизацію державного і комунального майна” іноземні інвестори приймають участь у приватизації на рівні з громадянами України та юридичними особами, зареєстрованими на території України, з урахуванням обмежень щодо участі іноземних фізичних і юридичних осіб, що є резидентами держави-агресора або пов'язані з державою-агресором.
Іноземні інвестори мають ті ж права й повноваження, що і українські інвестори. Відмінності є хіба що в переліку документів, що подаються для участі в процедурі приватизації. Так, іноземні інвестори мають подавати документи на підтвердження власного статусу, видані в державі, в якій іноземні інвестори зареєстровані.
ЮРЛІГА: Чого не вистачає, аби широкомасштабна приватизація таки стартувала?
Назар Дмитрасевич: Я б не сказав, що чогось не вистачає. Все свідчить про те, що уряд вже визначився з тими об'єктами які необхідно приватизувати в першу чергу, тому я думаю, що йде буденна робота по формуванню пропозиції цих об'єктів приватизації.
ЮРЛІГА: На вашу думку, чи можна говорити про те, що реальний продаж майна стартує вже найближчим часом?
Назар Дмитрасевич: Враховуючи наявну політичну волю, підтримку ініціатив уряду законодавцем, я вважаю, що перших торгів щодо об'єктів малої приватизації можна очікувати в першій половині 2020 року. Щодо об'єктів великої приватизації, важко сказати, оскільки не виключено, що відбуватимуться дискусії щодо окремих об'єктів, які потягнуть за собою необхідність прийняття нових нормативних актів, в тому числі і законів.
Основними кроками Фонду після передачі їм об'єктів малої та великої приватизації має бути належна підготовка зазначених об'єктів, що включатиме в себе зокрема залучення радників, які допомагатимуть у пошуках потенційних інвесторів, проведенні аудитів об'єктів приватизації та вирішенні наявних проблемних питань.
Назар Дмитрасевич,
кандидат юридичних наук, адвокат (м. Київ)
