Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Судова реформа: краще потрібно зберігати, від гіршого потрібно позбавлятися і йти вперед

24 червня 2016, 10:47
2842
1
Реклама

Судова реформа для багатьох стала досить несподіваною - проект нової редакції Закону про судоустрій був обнародуваний всього за декілька днів до прийняття. Це дало підстави деяким юристам нарікати на непрозорість підготовки законопроекту. Як Ви вважаєте, чи треба було дати широкій професійній громадськості більше часу для ознайомлення з пропозиціями авторів реформи?

При реалізації судової реформи я б відмітив три моменти. Спосіб підготовки, внесення і ухвалення законопроектів.

На мою думку, профільний законопроект повинен обговорюватися фахівцями із залученням усіх stake - holders, до яких, звичайно ж, відносяться українське суспільство, правові інститути, члени парламенту. І навіть якщо до думки цих учасників процесу ініціатори реформи не збираються прислухатися, це зовсім не означає, що вони не мають права бути почутими. На жаль, можна констатувати практичну відсутність зовнішніх комунікацій влади з суспільством по суті нової редакції закону "Про судоустрій і статус суддів".

Звичайно ж, при прийнятті таких доленосних документів вони повинні проходити чітку процедуру у Верховній Раді. І, на мій погляд, це неправильно, коли такий важливий закон ухвалюється парламентом за два дні. При цьому спочатку ставиться на голосування закон "Про статус суддів і судоустрій", а потім - зміни в Конституцію, реалізація яких передбачена профільним законом. Такий порядок голосування здається не лише не логічним, але і говорить про те, що необхідні голоси могли бути зібрані в результаті політичних домовленостей.

Третій момент. У Україні влада розділена на три гілки: законодавчу, старанну і судову. Дуже символічно, що під час прийняття судової реформи представників судової влади в парламенті не було. Мені зрозуміло, що одним із засадничих принципів судової реформи, за переконанням реформаторів, є так звана інституціональна перебудова органів судової влади, яка, у тому числі, а може бути, і в першу чергу, полягає в тому, щоб у громадян стерти будь-яку "негативну пам'ять", сформовану в результаті існування діючої системи судів. Простими словами, позбавитися від усіх суддів, замінивши їх новими людьми, а не тільки змінити вивіски на судових установах. Але це не означає, що судді мали бути позбавлені можливості висловити свою думку.

Зараз закон ухвалений 281 голосом "за", і, я переконаний, буде підписаний президентом і опублікований. Ймовірно, це станеться найближчими днями. В цілому, закон можна вітати як прогресивний крок, оскільки закладена основа для позитивних змін в області правосуддя.

Як Ви оцінюєте нову структуру Верховного Суду? Чи дійсно це крок до забезпечення єдності судової практики?

Згідно з прийнятою реформою судової системи, Верховний суд є і касаційною інстанцією. В той же час, структура Верховного суду побудована таким чином, що одночасно він забезпечуватиме єдність судової практики. Залишається лише сподіватися, що персональний склад Верхового суду буде високопрофесійним, щоб впоратися в таким нелегким завданням і виправдати найвищу довіру, яка йому зроблена.

Одна із заявлених цілей реформи - оновлення суддівського корпусу шляхом залучення на посаді суддів в судах усіх інстанцій висококласних фахівців, у тому числі з адвокатури. На вашу думку чи дозволять норми ухваленого Закону досягти її?

Як адвокат, я сподіваюся, що реформа матиме такий результат. Новий закон багато в чому дійсно можна оцінити як крок вперед.

Поясню. На сьогодні суди виводяться з-під політичного впливу. Дуже важливо, що тепер суддів не призначатиме парламент, орієнтуючись на політичні інтереси. Не буде першого призначення на п'ятирічний термін, яке, по суті, могло бути прихованим інструментом впливу влади на суддю : влада дивилася, як ці п'ять років працює суддя. Якщо він зручний, його обирають довічно. Те, що судді відразу призначатимуться довічно, і парламент не впливатиме на цей процес, можна вітати.

Але реформа ні в одному словнику не означає руйнування. Краще потрібно зберігати, від гіршого потрібно позбавлятися і йти вперед. У цьому суть реформи. Тому і в кадровій ротації, яку запустить новий закон, не можна усіх міряти одним аршином.

Неможливо припустити, що усі судді - корупціонери. Якщо є такі, природно, їх треба притягати до відповідальності. Без сумнівів, серед суддів - немало чесних професіоналів. Якщо ми зараз усіх звільнятимемо, то де гарантії, що "нові" судді не поводитимуться так само, як "старі"? Виникає питання: навіщо ми міняємо одно на інше. Важливо, щоб критерії відбору, визначені в законі, запустили механізми, які матимуть гарантований позитивний ефект.

Безумовно, ми вітаємо новелу закону, згідно якої адвокати, що пропрацювали більше 10 років, можуть взяти участь в конкурсі на заміщення посади судді Верховного суду. Це, звичайно, дозволить сформувати склад нового Верховного суду з професіоналів найвищого рівня.

У рамках реформи передбачається замінити Вищу раду юстиції Вищою радою правосуддя. Якщо в існуючий орган з'їзд адвокатів делегує трьох членів, то в новий - тільки двох. Як Ви вважаєте, чи не приведе така зміна до утиску прав адвокатів в частині впливу на формування суддівського корпусу?

Між Вищою радою юстиції і Вищою радою правосуддя є відмінності, як в порядку формування, так і в об'ємі повноважень. Але в тому, що стосується балансу представництва, то він не порушений, і у адвокатури зберігається рівна квота з іншими суб'єктами.

У Вищій раді юстиції 20 чоловік, при цьому більшість складають судді. Це було вимогою європейських інститутів. Президент і парламент призначають по 3 представники, з яких двоє - судді. З'їзд адвокатів вибирає 3 представники, з яких один, - суддя. З'їзд вищих учбових закладів обирає 3 представники, включаючи одного суддю. Ще трьох членів УСЮ обирає З'їзд суддів, і це повністю суддівська квота. 2 місця займають кандидати від конференції працівників прокуратури. Голова Верховного суду, генеральний прокурор і міністр юстиції входять в УСЮ за посадою. Згідно з новим законом, Вища рада правосуддя складається з 10 суддів, глава Верховного суду входить за посадою. Інші 10 місць розподілено між президентом, парламентом, адвокатурою, з'їздом вищих учбових закладів і конференцією працівників прокуратури. При цьому для адвокатури не передбачена вимога висунути якогось суддю. Це чесніший принцип: судді вибирають суддів, адвокатура - адвокатів.

Дійсно, Вища рада правосуддя матиме дуже великі повноваження. Увесь кар'єрний ріст судді, від призначення і до відставки, видачі дозволу на затримання, віддані в новий орган. У його підпорядкування передана Державна судова адміністрація, що робить судову систему незалежнішою від держави і політичного впливу.

Наскільки можна зрозуміти, законопроект про Вищу раду правосуддя доки знаходиться в розробці. Чи відомі Вам деталі цього процесу і чи залучені до нього практикуючі адвокати?

Так, вірно. Прийняті зміни в Конституцію і Закон "Про судоустрій і статус суддів" - це, звичайно ж, не увесь пакет нормативних актів, що становлять судову реформу. Очікується прийняття ще багатьох законодавчих актів. У тому числі і закон України "Про вищу раду правосуддя", і Закон України "Про Конституційний суд України", масштабні зміни в процесуальне законодавство, і на завершуючому етапі (орієнтовно 2018 рік) ухвалюватиметься новий закон про адвокатуру і адвокатську діяльність. Також буде розроблено нове законодавство про юридичну освіту. Закон "Про Вищу раду правосуддя", яка детальніше врегулює його статус і повноваження, за планом Радого з питань судової реформи, очікується у вересні поточного року.

Насправді, на сьогодні адвокатура з оптимізмом дивиться на реформаторський процес і сподівається, що її експертиза буде затребувана в роботі Радого з питань судової реформи при Президентові. Ми готові приділяти цьому стільки часу, скільки буде необхідно, оскільки українська адвокатура дуже зацікавлена в якісній законопроектной роботі.

На жаль, до недавніх пір була недостатня комунікація між Національною асоціацією адвокатів і Радим з судової реформи, де створений профільний робочий гурт. Але, після включення розширеного складу представників НААУ в робочу групу, ми сподіваємося, ця ситуація поміняється до кращого. Також ми сподіваємося, що експерти НААУ будуть притягнені керівниками цієї групи і до роботи над процесуальними кодексами і іншими нормативними актами, які розробляються і плануються до прийняття у рамках судової реформи. Адже саме нам, українським адвокатам доведеться працювати в умовах нової судової системи.

Одним з дискусійних питань при обговоренні виняткового права адвокатів на представництво в судах завжди була доля тих юрисконсультів зі значним стажем, які доки не отримали свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Вони виражали невдоволення необхідністю стажуватися у менш досвідчених колег.

Це один з аргументів супротивників реформи, і він не дуже сильний. Ідеологія цієї реформи в тому, щоб зробити захист професіональнішим. Закон передбачає виняткове право на представництво в судах. Він не встановлює порядок стажування і не міняє його. Стажування прописане в чинному законі про адвокатуру, і там немає положень, які передбачають необхідність стажуватися у менш досвідчених колег. Стажування - це один з важливих східців входу в професію, яку необхідно пройти. Хочу нагадати, чинний закон про адвокатуру був ухвалений на вимогу Євросоюзу, як умова підписання Угоди про асоціацію. І в частині доступу до професії, і в інших розділах він повністю відповідає європейській практиці і схвалений європейськими інституціями.

Чи планується у світлі того, що виняткове право на представництво все ж отримало схвалення парламенту, ініціювати питання про спрощений порядок отримання цією категорією юристів статусу адвоката?

Ще один аргумент супротивників реформи, і я можу тільки повторити свою відповідь. З іншого боку, реформа адвокатури ще не завершена. У чинний з 2012 року закон готуються зміни, і вони торкаються і доступу до професії. Деякі з них не такі нешкідливі. Наприклад, пропонується відмінити стажування і залишити статус помічника, через якого входити в професію. Це навпаки обмежить можливості, адже помічник отримує у адвоката зарплату. Спрацює економічний чинник - адвокати не зможуть узяти на роботу усіх, хто захоче йти в адвокатуру.

Адвокатура вважає, що відміняти стажування не варто. Ми неодноразово доносили цю позицію до робочої групи Радого з питань судової реформи при Президентові України. Необхідно зберегти як інститут помічника, так і стажування. Ми плануємо аргументовано відстоювати свою позицію, виходячи з того, що питання украй важливе для збереження професійних стандартів і престижу професії. Якщо говорити про спрощений доступ в професію, то адвокати виступають проти, оскільки це спосіб нівелювати проведену реформу. Ми не можемо допустити падіння професійного рівня, до якого приведе так званий "спрощений доступ".

Однією з цілей введення виняткового права на представництво завжди називалося підвищення якості правової допомоги, що робиться громадянам. Але це неможливо без контролю за діяльністю конкретного адвоката. Які форми контролю Ви вважаєте допустимими? Хто повинен здійснювати цей контроль?

Адвокатура в результаті судової реформи отримала сильніший статус. Адвокати матимуть виняткове право представляти в судах інших осіб. Це стосується і громадян, і юридичних осіб, і державних органів. Так побудована система в Європі, і введення цієї практики на конституційному рівні в Україні - дуже прогресивний крок, який українська адвокатура підтримувала на усіх етапах його підготовки і, звичайно, схвалила його прийняття. Представництво в судах повинні здійснювати професійні люди. Другий аспект цієї конституційної зміни - можливість звернутися в кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, якщо особа обгрунтовано не досить своїм адвокатом. В результаті за рішенням КДК можна навіть позбутися свідчення на право займатися адвокатською діяльністю. Коли до судів ходили юрисконсульти, ніякої відповідальності за помилки для них не існувало і не існує. Виняткове право адвокатів - це не привілей. Це великий рівень відповідальності для адвокатури і гарантія рівності сторін в суді. Саме цей принцип є одним з головних в процесі реалізації права на справедливий суд.

У зв'язку з новим статусом адвокатури значення дисциплінарних процедур і кваліфікаційних вимог дійсно зростає.

Ці повноваження згідно із законом віднесені до органів адвокатського самоврядування, кваліфіковано-дисциплінарних комісій. Комісії обираються адвокатами і складаються з адвокатів. Органи адвокатського самоврядування зацікавлені в тому, щоб до комісій була висока довіра, а їх рішення сприймалися адвокатським співтовариством і громадянами як справедливі.

Представники Адміністрації Президента вже заявляли, що судову реформу не можна рахувати завершеної без реформування адвокатури. На якій стадії знаходиться відповідний законопроект і чи притягуються до його розробки представники НААУ? Які плюси і мінуси в пропонованих нормах Ви бачите?

Адвокатура не є супротивником реформ, якщо вони спрямовані на подальшу адаптацію європейських практик. Для нас головними принципами подальшої реформи адвокатури є збереження незалежності професії, запорукою чого виступає функціональне самоврядування, і посилення прав адвокатів, а також гарантій адвокатської діяльності.

На жаль, до недавнього часу збудувати рівний діалог не виходило. Нам навіть довелося проводити позачергове засідання Ради адвокатів України із цього приводу. Під час цього засідання від представників усіх регіонів звучали різкі негативні оцінки багатьох положень законопроекту. Незабаром після цього нам запропонували розширити нашу квоту в робочій групі, але засідання в новому складі поки що не проводилися.

Адвокатура сподівається, що після включення представників НААУ в робочу групу буде проведена відкрита публічна робота над змінами до чинного закону, тобто, вони будуть широко обговорені в адвокатському співтоваристві не "для галочки", а професійно проаналізовані і обдуманны. При розробці змін до закону про адвокатуру будуть корисними практичний досвід Національної асоціації, зібрані нами статистичні дані, аналітичні огляди, де показані реальні проблеми адвокатури і запропоновані способи їх рішення.

Ми готові надати свою експертизу в реформуванні адвокатури. НААУ активно розвиває контакти з міжнародними асоціаціями адвокатів і національними адвокатурами, передусім для того, щоб вивчити кращий досвід і заручитися міжнародною підтримкою в проведенні реформ в Україні. Треба сказати, що на сьогоднішній момент українська адвокатура сприймається на міжнародній арені як success story, завдяки тому, що змогла добитися в найкоротші терміни імплементації багатьох прогресивних практик професії. Хоча попереду ще багато реформаторської роботи, ми дивимося з оптимізмом в завтрашній день.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини