- Наскільки відомо, в листопаді буде рік, як Ви працюєте на посаді Голови Державної служби інтелектуальної власності України. З якими труднощами Вам довелося зіткнутися і як Ви їх здолали?
Труднощів було предостатньо. В основному вони пов'язані з процесом реформування, який відбувається в нашій країні.
В першу чергу необхідно було вирішити питання фінансового забезпечення державної системи охорони інтелектуальної власності. Під час фінансової кризи основним завданням було переміщення фінансів з проблемних комерційних банків в надійні державні.
Необхідно було вирішувати питання, пов'язані з виконанням Службою функцій Міжнародного пошукового органу, оскільки після отримання нашим відомством цього важливого для України статусу робота по його правовому забезпеченню розпочатою не була.
Далі невідкладного рішення вимагали проблеми, що зумовили включення України в "Список 301" Торгового представництва США. Нагадаю, що в 2013 році Україна була визначена "піратом № 1" у світі, тому питання "Списку 301" стояв на порядку денному як найголовніший.
Необхідно також було організувати роботу Служби відповідно до принципів прозорості і відкритості, а також притягнути громадськість до обговорення найбільш важливих проблем і завдань в системі ІС.
- Які основні досягнення за рік роботи у сфері інтелектуальної власності Ви могли б виділити?
Найважливішим нашим досягненням стала зміна статусу України в "Списку 301". 24 лютого відбулися слухання в Конгресі США з "Списку 301", за результатами яких Україна була переміщена на один рівень вище і змінила статус з "Пріоритетної іноземної країни" на "Перелік країн пріоритетного спостереження". Поліпшення позиції України в цьому щорічному Списку дозволило уникнути застосування санкцій з боку США відносно України. Наші зусилля у боротьбі з піратством у сфері інтелектуальної власності навіть були відмічені Посольством України в США, яке подякувало Службу і Адміністрацію Президента України за виконану роботу.
Щоб уникнути повторного застосування до України економічних санкцій, Службою був розроблений законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про поширення екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", спрямований на ефективний захист прав інтелектуальної власності і виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань.
Відносно правового забезпечення виконання функцій МПО Службою розроблені проекти нормативно-правових актів, прийняття яких дозволить приступити до виконання цих функцій.
Відповідно до Плану імплементації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС Службою були розроблені пропозиції у сфері інтелектуальної власності.
Так, Службою були розроблені і передані в Мінекономрозвитку законопроекти про внесення змін до усіх законів у сфері промислової власності, законодавчих актів відносно авторських і суміжних прав, а також двох законопроекту, один з яких спрямований на посилення захисту прав, а другий - на врегулювання стосунків у сфері колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав.
З метою забезпечення відкритості і прозорості діяльності Служби з цього року ми почали публікувати інформацію про заявки на торгові марки, рішення Апеляційної палати, а також розмістили на сайті Служби у відкритому доступі зведення з усіх державних реєстрів об'єктів інтелектуальної власності.
Крім того, Служба виступила ініціатором проведення перевірок використання програмного забезпечення в органах виконавчої влади. На сьогодні вже перевірено 9 органів, і до кінця року відповідно до затвердженого Плану ми повинні перевірити ще 25. Цим безпосередньо займаються фахівці Служби, держспецзв'язку, Агентства з питань електронного управління.
Також ми поставили перед собою завдання конструктивно вирішити питання взаємодії правовласників і провайдерів. Упродовж останніх трьох років Службою готувався і виносився на громадське обговорення законопроект про захист авторських прав в Інтернеті, який враховував інтереси правовласників, що страждають від Інтернет-піратства. Але представники вітчизняного Інтернет-бізнесу - супротивники законодавчої моделі відповідальності провайдерів, реалізованої в США, яка була узята за основу для українського законопроекту, - завжди активно критикували цей документ в пресі і на публічних заходах. Тому, з метою пошуку компромісу, МЭРТ разом із Службою створили робочий гурт з правовласників і провайдерів. І вже у березні ми отримали від координаторів цієї групи законопроект, що влаштовує усі сторони. У свою чергу Служба передала цей законопроект в Мінекономрозвитку для узгодження.
- А що не влаштовувало українських провайдерів в поданих раніше законопроектах про захист авторських прав в Інтернеті?
Попередні проекти законів не влаштовували провайдерів, оскільки не містили положень, що зобов'язують особу, що вимагає видалити контент, підтверджувати наявність у нього прав інтелектуальної власності. Побоювання викликало те, що ухвалення антипіратського закону в Україні відкриє можливості для зловживань за допомогою блокування веб-сайтів учасників Інтернет-ринку нібито на підставі порушення авторського права. На думку провайдерів, це привело б до того, що українські компанії були б вимушені розміщувати свої сервери в зарубіжних дата-центрах.
Для вирішення цього питання ми запропонували включити в антипіратський законопроект положення, що зобов'язує особу, що вимагає видалити з веб-сайту контент, підтвердити наявність у нього відповідних прав.
- Над розробкою яких механізмів по введенню процедури адміністративного оскарження прав на об'єкти промислової власності Ви зараз працюєте?
Можливість адміністративного оскарження і зараз передбачена законодавством у сфері промислової власності - це оскарження рішень Служби по заявках в такий орган, як Апеляційна палата. Нині таким механізмом як найбільш простою і ефективною користуються переважна більшість заявників. Проте досвід і практика інших країн, зокрема європейських, показують, що способи адміністративного оскарження потенційно мають ширшу сферу застосування. Зараз, змінюючи законодавство у сфері інтелектуальної власності і адаптуючи його до європейських норм і стандартів, ми впроваджуватимемо і нові процедури адміністративного оскарження.
Так, першим кроком в цьому напрямі можна вважати запропоновані в розробленому ГСИС комплексному законопроекті по внесенню змін до законодавства з питань промислової власності положення про можливість оскарження в Апеляційну палату рішень по заявках не лише заявниками, але і третіми особами (обличчями, які подавали заперечення проти заявок під час експертизи).
У наших подальших планах - ще більше розширення повноважень Апеляційної палати, наприклад, оскарження вже діючих реєстрацій.
На нашу думку, такі ініціативи є доцільними, оскільки базуються на позитивному європейському досвіді роботи апеляційних органів патентних відомств Європи, США, інших розвинених країн світу. Введення ефективних механізмів адміністративного оскарження дозволить розвантажити адміністративні суди і підвищити якість розгляду заперечень (фахівцями Апеляційної палати).
|
Алла Жаринова |
- Наскільки успішно просувається боротьба з патентними тролями?
Закон про промислові зразки, по якому реєстрація відбувається за декларативним принципом, працює з 2003 року. Така модель законодавства по реєстрації промислових зразків у всьому світі. Так званого "патентного троллинга" до 2012 не спостерігалося, оскільки в Митному кодексі передбачалася запорука в 5 тис. євро для того, щоб потрапити в митний реєстр. А ось коли в 2012 році сталися зміни в митному законодавстві, з ними з'явився і "патентний троллинг".
Ми разом з Європейською бізнес асоціацією розробляли норми по боротьбі з "патентним троллингом". Ось, наприклад, в 2012 році було подано 1517 заявок на промислові зразки, в 2013 році, після того, як сталися зміни в Митному кодексі України, було подано 3191 заявку, в 2014 році- 2045, і за 7 місяців 2015 року - 1077 заявок. Тобто кількість заявок на промислові зразки почала падати. Тому що в ЗМІ стартувала серйозна кампанія проти "патентного троллинга" і багато хто перестав активно подавати заявки. Крім того, був розроблений законопроект, що забезпечує публікацію заявок на етапі розгляду, тобто до видачі охоронного документу. Проект розроблений з Евробизнесассоциацией. Але проблема в тому, що він дуже довго проходить узгодження в органах виконавчої влади.
- На якій стадії зараз цей законопроект?
Законопроект був погоджений із зацікавленими органами, а також Мінюстом. В цей же час у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект народного депутата, спрямований на вирішення вказаної проблеми. Служба підтримала таку законодавчу ініціативу і запропонувала подальший його супровід у разі потреби. Також для ефективного вирішення цього питання ми працюємо з проектом EasyBusiness. Під час нашої чергової зустрічі ми погоджували план спільних дій, спрямованих на дерегуляцию і імплементацію, який припускає спільну роботу над законами у сфері інтелектуальної власності.
- Усі розроблені Службою законопроекти знаходяться зараз на узгодженні в Мінекономрозвитку?
Абсолютно усі законопроекти, які розробила Служба, усі проекти розпоряджень і постанов Уряду нами передані в Мінекономрозвитку. Але, чесно кажучи, взаємодія з Мінекономрозвитку останнім часом складається не конструктивно. Усі законодавчі ініціативи Служби так і залишилися без розгляду.
- чи Існує у зв'язку з цим ризик погіршення рейтингу України в "Списку 301"?
Безумовно, такий ризик існує.
На сьогодні Мінекономрозвитку ініціювало реформу сфери інтелектуальної власності. На наш погляд, будь-які подібні ініціативи повинні грунтуватися на напрацьованому досвіді Служби і на розумінні особливостей сфери інтелектуальної власності. У нас є своє бачення реформування, зокрема ми переконані в необхідності враховувати сучасні тенденції правової охорони інтелектуальної власності і відповідний досвід Європейського союзу.
Також важливо пам'ятати про результати попередніх реформ в цій сфері, наприклад, в результаті змін 1999 - 2000 рр. припинилася діяльність Патентного відомства, виникли проблеми в авторському праві, а через рік Україна отримала статус "Пірата № 1". Поступово робота удосконалилася і Україну перевели в Перелік країн, які вимагають спостереження. Реформа 2013 року і передача Служби у ведення Мінекономрозвитку ознаменувалися погіршенням положення України в "Списку 301", і в 2013 році ми знову стали "піратом № 1".
Тому поспішні і непродумані рішення в питаннях інституціональних перетворень системи інтелектуальної власності, на наш погляд, неминуче спричинять негативні наслідки, у тому числі і можливе погіршення положення України в "Списку 301".
- А як на цьому етапі Ви оцінюєте перспективи реалізації розроблених законопроектів?
З приходом Юлії Ковалив в Мінекономрозвитку ми почали конструктивніше працювати з Міністерством. Фахівців Служби почали притягати в Мінекономрозвитку для обговорення проблемних питань в нашій сфері. Я думаю, що якраз зараз настав переломний момент і робота над удосконаленням законодавства значно прискориться. Адже це необхідно і Мінекономрозвитку, і, природно, нам. Ми повинні сконцентрувати усі зусилля на вирішенні питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань за Угодою з ЄС і за "Списком 301". Слухання за вказаним списком очікуються вже в лютому - березні, і ми повинні прикласти максимум зусиль для того, щоб Україна знову не стала "піратом №1".
- Яку користь розроблені Службою законопроекти принесуть бізнесу?
Усі законодавчі ініціативи Служби спрямовані на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною і ЄС і розроблені в строгій відповідності з внутрішньою політикою нашого уряду. Варто відмітити, що в законодавчому процесі Служба орієнтована на розробку комплексних законопроектів, вирішальних системні проблеми бізнесу в цій сфері. В результаті імплементації директив і регламентів ЄС національний бізнес отримає можливість придбавати і захищати свої права інтелектуальної власності відповідно до європейських стандартів.
Розмовляла Кристина Головко, журналіст порталу ЮРЛИГА
