Чего опасаются противники и сторонники адвокатской монополии?

Дозвольте представити наших експертів:

Богдан Глядикюрист без адвокатського свідоцтва, який на сьогодні підтримує поетапне введення адвокатської монополії лише в судах карної юрисдикції;

Олексій Шевчукадвокат, дотримується строгої думки, що адвокатська монополія має бути швидка і усеосяжна, тобто поширюватися на усі юрисдикції;

Володимир Полищуксуддя Вищого господарського суду України, який виступить у своєрідній ролі арбітра, оцінить аргументи сторін, а також висловить свою точку зору відносно адвокатської монополії.

Модерировал дискусію Сергій Саченкоголовний редактор сайту ЮРЛИГА.

Сергій:

Чи можна рахувати введення адвокатської монополії неминучим фактом, враховуючи, що це встановлено одним з пунктів президентської стратегії, яку підтримує парламентська більшість? Наскільки стрімкою буде така реформа?

Богдан:

Сподіваємося, співучо, що воднораз вона не буде запроваджена, а законодавець передбачить певні етапи. Навіть якщо брати за аксіому ті, що адвокатська монополія буде введена і обговоренню це не підлягає, я вважаю, що на декілька років це варто розтягнути. Юристи, що не є адвокатами, повинні мати змогу плавно пристосуватися до нових умів ринку. Адже я бачу, що це питання сьогодні вже стихійно впроваджується. Навіть попре ті, що дуже багато юристів заперечують цьому.

Особисто я частково за монополізацію й підтримую, що передставником в кримінальному процесі обов'язково має бути адвокат. Саме через гарантії, права, адвокатську таємницю. Для кримінального процесу це є дуже корисна річ. Щодо інших процесів - а чи готове суспільство до цього? Чи готові юристи та сама держава до цього? Адже це маса людей, яких буде вигнано на вулицю, які сьогодні заробляють собі на хліб, як мінімум, шкірного місяця платять єдиний податок та соціальний внесок.

Сергій:

Надавно на нашому сайті проходив опитуванняв ході якого 55 % респондентів висловили своє "Категоричне немає" адвокатської монополії. "Безумовно підтримали" адвокатську монополію лише 17 відсотків, і 23 % погодилися на неї за умови якісних і поступових реформ. А за Вашими відчуттями, які настрої панують серед юристів і адвокатів із цього приводу?

Олексій:

Офіційна позиція Національної асоціації адвокатів України говорить про те, що адвокатська монополія потрібна, причому абсолютно в усіх спеціалізаціях! Я підтримую цю точку зору. При цьому абсолютно упевнений, що більшість юристів, які взяли участь в цьому голосуванні і виступили категорично "проти" монополії не усвідомлюють самої природи інституту монополізації адвокатури, а, відповідно, не можуть оцінити плюси такої системи. Інакше ми б бачили абсолютно інші цифри голосування. Як би там не було, це їх точка зору. Яка аргументація стоїть за цією позицією мені, на жаль, незрозуміло! У свою чергу власну думку спробую дохідливо викласти.

Основна ідея пропозиції про монополізацію адвокатської діяльності полягає в підвищенні рівня стандартизації юридичних послуг, підвищення їх якості, якщо хочете. Адже не секрет, що більше половини дипломованих юристів мають дуже низьку кваліфікацію, що підтверджується, у тому числі і в розмовах з досвідченими суддями, які мають більш ніж 20-ти літній стаж роботи в судовій системі. Саме їм доводиться мати справу у рамках адміністративного або, наприклад, господарського процесу з такими "дипломованими" горе-юристами. Це значною мірою обтяжує і без того завантажені суди, які витрачають значний час на розгляд документів, підготовлених за 200 грн. "фахівцями" СПД "Волошка". У рамках кодексу етики, ясна річ, судді не можуть їм робити зауваження, але по ледве уловимих посмішках можна зрозуміти відношення суддівського корпусу до того, що усьому відбувається в залах судових засідань.

Звичайно ж, некваліфіковані адвокати також зустрічаються в повсякденній практиці. Через це страждають ті, хто звернувся за юридичною послугою і отримав її, м'яко кажучи, не в тому "вигляді". Саме тому в зв'язці "адвокат-клієнт" законодавець при ухваленні закону про адвокатську монополію повинен, безумовно, виходити з необхідності підвищення якості юридичних послуг, що надаються, а також забезпечення гарантій для клієнта. Інша справа, що ми отримаємо "на виході", тобто після розгляду законопроекту в парламенті. Процедура законотворчості в нашій країні настільки непередбачувана, що якщо завтра, приміром, зал проголосує за Трудовий кодекс Папиева, то я цьому факту абсолютно не здивуюся. Саме тому зараз важко говорити про те, який саме законопроект про адвокатську монополію ляже в основу і буде прийнятий в остаточній редакції.

Сергій:

А якщо, припустимо, що СПД "Волошка" цілком влаштовує низьку якість послуги за такі малі гроші?

Олексій:

Можливо, деяких клієнтів і влаштовує такий стан справ, не готовий сперечатися, проте дуже сумніваюся в тому, що повністю влаштовує і усіх поголовно. Думаю, що таке якість послуг, в першу чергу, не повинна влаштовувати юридичне співтовариство, адвокатів зокрема. Мені здається, що суспільство, виходячи з тих дискусій, в яких мені доводитися брати участь, готове морально до адвокатської монополії, розуміючи, що якість послуг коштує на чолі кута. Люди усвідомлюють, що адвокати роблять дійсно професійні юридичні послуги.

Сергій:

Володимир, з позиції судді, розглядаючи спори, чи можете ви сьогодні охарактеризувати середньостатистичного адвоката, як професіональнішого і підготовленішого юриста?

Володимир:

Хочу звернути увагу, що й один, й інший фахівець переконані, що мі рано чи пізно прийдемо до інституту адвокатської монополії. Такої самої думання і я. Звичайно, адвокат це людина, що склала кваліфікаційний іспит. Тому рівень фахової підготовки в адвоката має бути апріорі вище, адже він має стаж, готувався до іспиту.

Оцінити однозначно, що адвокат у господарському процесі на голову вище й професійніше звичайного юриста на сьогоднішній день я не можу. По-перше, інколи це справді не відповідає дійсності. Інший момент, що я часто не знаю, хто у міні в процесі, адже не бачу їх дипломів чи свідоцтв. Адже в господарський процес можна прийти зі звичайною довіреністю, а щоб прийти в статусі адвоката, необхідні ордер, договір, свідоцтво. Тому інколи адвокати, аби мати менше клопоту, приходять за звичайною довіреністю.

Сергій:

Говорячи виключно про господарський процес, в цій частині особисто ви підтримуєте введення адвокатської монополії?

Володимир:

Якщо адвокатська монополія буде гарантувати право будь-кого на отримання безоплатної адвокатської допомоги, як це є в кримінальному процесі, звичайно, я буду її підтримувати. Але про це можна говорити поступово. Якщо депутати підтримають законопроект, який передбачить, що з 1 січня 2016 року виключно адвокати зможуть представляти інтереси в суді, я такий проект не підтримую. Потрібно дати можливість юристам отримати адвокатське свідоцтво, належно підготуватись до цього. Необхідно, в решті решт, забезпечити можливість це зробити! І забезпечити можливість громадян та суб' єктів підприємницької діяльності доступу до адвоката, коли в них вкрай тяжкий матеріальний стан. Наприклад, у справах по банкрутству.

Богдан:

На рахунок вартості послуг, мені здається, що конкуренція на ринку сама поставити усе на свої місця. Є клієнти, які готові заплатити більше й звернутися до перевіреної компанії, а є клієнти, які не можуть заплатити 200 доларів за юридичну послугу. Але в господарському та цивільному процесі я категорично проти монополізації. Якщо говорити про цивільний процес, сюди в основному звертаються звичайні громадяни.

Олексій:

Питання ціни на будь-які послуги було випробуване сотнями років до нас. І головний постулат відносно формування ціни на послуги незмінний - професійна, якісна послуга не може і не повинна коштувати копійки. Підтверджує цю тезу приказка - "Скупою платить двічі"! Так от, до мене, як адвокатові, приходять безліч клієнтів, які пройшли вже сім кругів пекла, намучив в ході безперервних судових процесів на різних стадіях з різними юристами з фірм, на кшталт горезвісної СПД "Волошка". Не довівши справи до кінця, вони умивають руки, залишаючи клієнта наодинці зі своєю проблемою. Неабияк витратившись на таких псевдоюристів, люди все одно приходять до адвоката по професійну допомогу, розуміючи, що заощадити на юридичних послугах не вдалося.

З іншого боку, кажучи про надання якісної послуги адвокатом, не треба забувати і про елемент їх професійної відповідальності перед клієнтами.

Богдан:

У Росії колися було проведене цікаве опитування серед адвокатів на рахунок монополізації послуг. Приблизно 80 відсотків виступили за цю ідею. Але додатково організатори проаналізували 20 відсотків респондентів, які виступили проти. Більшість з них булі досить високого рівня адвокати, які мали відношення до керівних органів адвокатури. Тому сморід насамперед вбачали наведення порядку з системі самоуправління адвокатури. Вісь, взяти самоуправління української адвокатури. 30 тис. адвокатів по мінімальному платежу - це більше 30 млн. грн. в рік. При введенні монополії ця цифра збільшиться мінімум на половину.

Володимир:

Дивіться, ані в цивільному процесі, ані в господарському процесі не завжди є обов' язковість особистого представництва. І якщо мі говоримо, щоб процесуальний документ, як те позовну заяву, апеляційну чи касаційну скаргу може підготувати будь-хто, навіть за умів введення цієї монополії, говорити що юрисконсульт не зможе захищати інтереси суб' єкта мі не можемо. Він просто не зможе прийти в процес. У Америці взагалі існує акредитація для адвокатів у суді. Тобто, я будучи адвокатом у Вашингтоні, не зможу виступати в суді Іллінойса. Тому до адвокатської монополії мі рано чи пізно прийдемо. Головешці питання - як забезпечити якомога безболісний перехід для всіх суб' єктів, що займаються юридичною практикою.

Сергій:

Як же на ваш погляд уникнути колапсу, коли усі юристи побіжать складати кваліфікаційний іспит, щоб отримати адвокатське посвідчення?

Володимир:

Ми не зможемо це змінити в найближчому майбутньому. Ви чули про реформу освіти? Я чув, що замість одинадцяти класів буде дванадцять. Чи є в нас сьогодні судова реформа? Ні, цього немає. Немає й реформи адвокатури. Директор школи, де навчаються мої діти відверто сказавши, якщо ви сподіваєтеся, що школа буде виховувати ваших дітей, то це помилка радянського суспільства. Школа дає освіту, а виховувати мають батюшки. Ті саме стосується й адвокатської етики. Якщо немає самоосвіти, то не буде ані юриста, ані адвоката. Тому жодної дискусії бути чи не бути адвокатській монополії я не бачу. Увесь цивілізований світ до цього прийшов, й мі прийдемо. Питання лише - як.

Олексій:

Передбачається, що це буде цілком адекватний процес. Природно, тут ми можемо покладатися лише на порядність тих людей, які очолюють вищі пости адвокатського самоврядування на місцях в регіонах.

Давайте будемо чесними, навіть сьогодні половина адвокатів отримують цю кірочку про запас, знаючи наперед, що навряд чи присвятять себе роботі на цьому нелегкому терені. Їх головна мета - вирішувати питання в суді, прикриваючись адвокатським свідоцтвом. Нерідко в карному процесі, виходячи із залу засідання, вони безпосередньо в коридорі починають розповідати вголос про різні нюанси справи. Ці люди не мають нічого спільного з професіоналізмом, адвокатською таємницею і іншими атрибутами, властивими виключно інституту адвокатури. Саме із-за таких "гастролерів" адвокатське суспільство іноді називають воротами корупції судової системи.

Тому при введенні монополії головною повинна стати ідея відсіювання того пласта псевдоюристів, який нічого спільного з юриспруденцією і адвокатурою не має.

Сергій:

Які на ваш погляд розумні терміни введення адвокатської монополії?

Олексій:

Я, наприклад, виступаю за варіант апробації цієї моделі виключно в якості пілотного проекту на прикладі пару областей, наприклад, в Києві і Київській області, починаючи з 2016 року. Якщо будуть позитивні результати, то цю практику можна впровадити на усій території України.

Володимир:

Не погоджусь з цією думанням, і вісь чому. Мій однокурсник з різних причин був вимушений залишитися в Криму. І я можу скажати яким чином він отримував свідоцтво російського адвоката. За одну годину комісія прийняла іспит в 60-70 людей. Кваліфіцаційний іспит містив у собі питання цивільного, кримінального, трудового, адміністративного права. Тому, якщо мі говоримо про місто Київ та Київську область, я б запропонував такий пробач алгоритм: визначити скільки разів засідає кваліфікаційна комісія, скільки комісія зможе фізично прийняти людей. Й від цього й рахувати - скільки годині потрібно на організацію кваліфікаційних іспитів.

Можна легко запропонувати монополію з 1 січня, але чи готові ви прийняти й перевірити ту кількість людей, які забажають отримати свідоцтво адвоката? Якщо людина роками представляла інтереси в суді й може довести свою кваліфікацію в певній галузі належними письмовими доказами, може якимось чином для таких людей варто зробити певну пільгу щодо стажування? Тому треба дати можливість зайти в професію адвоката всім кваліфікованим юристам. Але інше питання - чи адвокати всіх до собі пустять?

Богдан:

Така миттєва монополія дозволити працювати в судах саме неякісним адвокатам. Я самозайнятий юрист, якого повністю позбавляють права виступати в суді. І мені, аби далі надавати якісні послуги своїм клієнтам, потрібно залучати інших адвокатів. Тобто мені доведеться поділитися своїм гонораром з кимось. Але їхній рівень при цьому може не відповідати тому рівню, який міг би забезпечити я. Це може призвести до значних проблем на ринку юридичних послуг.

Сергій:

Який ризик, що столична адвокатська еліта дійсно штучно обмежуватиме масовий наплив конкурентів у свої ряди?

Олексій:

Через останні події в столичній адвокатурі я взагалі не готовий судити про реакцію київських адвокатів. Усе досить таки непередбачувано. Те, що зараз відбувається з київською адвокатурою, на мій погляд, цілком і повністю суперечить еталону адвокатського самоврядування. Сьогодні блокування доступу до адвокатської професії немає, але як буде завтра - я не готовий прогнозувати.

Сергій:

Супротивники адвокатської монополії в якості аргументу часто вказують на знецінення базового юридичного освіті. Адже у такому разі воно стає неповним, оскільки для повноцінної роботи юристи будуть вимушені складати додаткові іспити. Наскільки виправдані такі побоювання на ваш погляд?

Олексій:

Існують професії, які вимагають постійного підвищення своєї кваліфікації. Серед них - учителі, доктори, судді, адвокати, юристи і так далі. Сьогодні у своїй більшості юристи не займаються самоосвітою, підвищенням рівня знань, віддаючи перевагу над усім цим щоденній рутинній роботі. І це - безперечний факт! Юрист, який хоче бути в тренді, постійно високо тримаючи планку знань, необхідних для професійної діяльності, просто зобов'язаний підвищувати свою кваліфікацію.

Як особа, що має відношення до системи адвокатського самоврядування, я можу ясно для себе уявити, як це зробити, спираючись на норми чинного законодавства. Як проконтролювати інших юристів і найголовніше, змусити їх самоудосконалюватися, для мене велика загадка. Саме тому іспит на отримання адвокатського свідоцтва ми повинні розглядати, як один з початкових етапів підтвердження його кваліфікації.

Богдан:

Підвищувати кваліфікацію дійсно потрібно. Більш того, це вимога нашого ринку. Адже мі працюємо в тихий умовах, коли виживають сильніші. І якщо юрист хоче надавати якісні кваліфіковані послуги, він має відповідати сучасним умовам юридичного ринку. У цьому має бути зацікавлений сам юрист.