Чи встиг пристосуватися український бізнес до норм Закону № 1255 - VIIякий дозволяє розривати трудовий договір з топ-менеджером за ініціативою власника без вказівки конкретних причин? Яка перша практика застосування Закону? Чи може посадовець при укладенні трудового договору вимагати додаткових гарантій або відступних бонусів у разі застосування нової норми?
- Бізнес давно чекав імплементації цієї норми в українське законодавство, яка відповідала б європейській практиці регулювання стосунків з топ-менеджерами. У ЄС топ-менеджери працюють навіть не на підставі трудового договору, з ними часто полягають цивільно-правові договори. Українські компанії вже активно використовують цю норму, звільняючи своїх директорів на підставі п. 5 ст. 41 КЗоТ, введеного Законом № 1255, - VII.
Що стосується практики застосування Закону судами, то доки вона дуже малозначна. На сьогодні є єдине рішення, що набуло чинності, яке, на жаль, не може бути показником застосування нового Закону, оскільки працедавець, звільняючи директора по п. 5 ст. 41 КЗоТ, не врахував вимог про виплату компенсації і про порядок ухвалення рішення про припинення повноважень.
Додаткові гарантії і так передбачені Законом № 1255 - VII. Зокрема, при звільненні по п. 5 ст. 41 КЗоТ, посадовцю має бути виплачена компенсація розміром в 6 його середньомісячних зарплат. У будь-якому випадку, як і раніше, при підписанні трудового контракту, посадовець може вимагати закріплення в контракті підвищених, порівняно з нормами законодавства, розмірів виплат при звільненні.
Закон про люстрацію (Про очищення влади) сприйнятий досить неоднозначно юридичним співтовариством. Якої думки про його положення дотримуєтеся особисто Ви? Яким чином він вплинув на практику трудових суперечок останнім часом? Які наслідки, якщо цей Закон буде скасований Конституційним Судом?
- Я вважаю, що цей Закон дуже доречний в тій політико-правовій ситуації, в якій опинилася наша країна на сьогодні. Ні для кого не секрет, що органи державної влади потребують перезавантаження саме цю мету і переслідує Закон про люстрацію. Не дивлячись на те, що реалізація Закону була розпочата дуже нещодавно, вже є перша практика застосування цього Закону судами в трудових спорах. Буквально цього тижня Харківський окружний адміністративний суд відновив на посаді заступника прокурора області, який обіймав цю посаду при режимі Януковича. Суд зачитав тільки резолютивну частину рішення. Мені як адвокатові буде дуже цікаво вивчити мотивувальну частину рішення, тоді я зможу проаналізувати аргументи суду.
Що стосується можливої відміни Закону Конституційним судом, то говорити про це ще рано. У зверненні Верховного Суду до КСУ не йде мова про відміну усього Закону, а тільки про частину, що стосується суддів. У будь-якому випадку, як і з іншими законами, відміна тих або інших положень може стати основою для перегляду судових рішень за обставинами, що знову відкрилися.
Чи може бізнес максимально узабезпечити себе від недобросовісних співробітників, які після звільнення "прихоплюють" з собою напрацьовані бази даних, використовують комерційну таємницю, та і в цілому чинять тиск через судові процеси відносно відновлення на роботі?
- Бізнесу, бажаючому узабезпечити себе від такого роду речей, необхідно користуватися правовою підтримкою юристів, які складуть договори про нерозголошування, неконкуренцію, про конфіденційність і так далі. Проте потрібно завжди враховувати те, що в такого роду справах буває дуже складно сформувати доказову базу для підтвердження факту порушень і збитків, заподіяних таким порушенням.
З проблемними і комплексними питаннями захисту персональних даних і комерційної таємниці найчастіше стикається бізнес в сферах високих технологій, пошукових ресурсів, Інтернет, телекомунікацій і банківської діяльності.
Наприклад, цього року наша компанія надавала послуги світовому лідерові у сфері комп'ютерного тестування з питань комплексного захисту персональних даних. Команда юристів організувала онлайн центр тестування, перевірила угоду про прийняття умов обробки даних і політику конфіденційності в контексті українського законодавства. У рамках цього ж проекту юристи ВКП надали консультації стосовно трансграничної передачі даних, по зйомці учасників тестування в режимі реального часу і склали рекомендації клієнтові по взаєминах з локальним регулятором.
Яку ексклюзивну допомогу може запропонувати зовнішній юридичний радник підприємству з штатним юрисконсультом, який також спеціалізується в питаннях трудового законондательства?
- Залучення зовнішнього юридичного радника є дуже доречним у разі виникнення неординарної ситуації, що вимагає набагато глибшого досвіду і знань в трудовому праві.
У таких тонких кризових ситуаціях, що стосуються передусім репутації компанії і її власників, може виявитися будь-який бізнес, наприклад при звільненні топ-менеджера, в питаннях захисту честі, гідності і ділової репутації або спростуванні помилкової інформації. Як Ви знаєте, для компаній, які листингуются на світових фондових біржах, така репутаційна криза або скандал вмить відбивається на вартості її акцій. Тому, супроводжуючи наших клієнтів, ми намагаємося попередити риски до їх виникнення.
Зважаючи на загальну економічну кризу в країні багато компаній було вимушено масово скорочувати свої штати. Не завжди з таким комплексним питанням може впоратися штатний юрист і HR.
Для прикладу розповім про супровід міжнародної фармацевтичної компанії після глобальної реструктуризації бізнесу і скорочення штату в Україні. Команда юристів на етапах всеосяжної юридичної підтримки припинення трудових стосунків і звільнення співробітників співпрацювала в цих питаннях з профспілкою, і консультувала клієнта на усіх етапах звільнення.
Яку практику врегулювання спірних трудових питань і конфліктів принесе нам зарубіжний досвід після євроінтеграції?
- Законодавство ЄС на рівні Директив містить значну частину правових норм, регулюючих трудові стосунки, які корисно було б імплементувати в українське законодавство. Проте, ці Директиви доки не поширюються на Україну. З іншого боку, Угода про Асоціацію, ратифікована Верховною Радою, серед своїх положень також передбачає деякі нові можливості у сфері праці. У розділі четвертому, який переважно присвячений торгівлі, містяться деякі норми про перебування фізичних осіб-працівників на території України і ЄС відповідно. Зокрема, Угода передбачає норми про перебування на території України і ЄС випускників-стажистів (не більше року), продавців бізнес-послуг (не більше 90 днів), а також осіб, що надають договірні послуги, до яких, до речі, також відносяться і юристи.
Клієнти практики праці і зайнятості - це переважно великий іноземний бізнес, транснаціональні компанії, які потребують України в грамотному правовому супроводі. Такий супровід торкається і відповідності (compliance) трудовому законодавству тієї країни, яку компанія представляє, і відповідності локальному українському праву. Тому, навіть до імплементації усіх необхідних європейських правових норм, наші юристи розбираються в тонкощах права країн-членів ЄС і рекомендують, як відповідати вимогам хэд-офиса, як це корелюватиме із законами України, і як запобігти можливим трудовим конфліктам до їх виникнення.
Ми часто прибігаємо до онлайн-ресурсу міжнародного альянсу Ius Laboris (http://www.globalhrlaw.com/)який ексклюзивно представляє в Україні юридична фірма "Василь Кисиль і Партнери"і можемо звертатися до наших бізнес-партнерів в 46-ти юрисдикціях світу для консультацій за трудовим законодавством різних країн.
Бесіду вів Сергій Саченкоголовний редактор порталу ЮРЛИГА
