Спори в корпоративних стосунках виникли не учора. Проте, не в останню чергу завдяки досить частим змінам законодавства, в них постійно проявляються нові грані. Про те, як складається судова практика у таких справах, а також про можливі зміни найближчим часом, "Ю&З" розмовляв з Тетяною Тымченко, адвокатом, партнером ЮФ "Маршаллер і партнери".
Ю&З: Які конфлікти (характер, категорія суперечки) найчастіше виникають і вирішуються в судах?
Т. Тымченко : Якщо розглядати площу корпоративних суперечок, то частіше розглядаються спори пов'язані з порушенням прав учасників господарського суспільства, тому велика частина з них оскаржать рішення Загальних зборів суспільства.
Ю&З: Між ким і ким (сторони суперечки) найчастіше виникають спори?
Т. Тымченко : В першу чергу позначимо, що самі корпоративні спори, виникають з корпоративних стосунків в спорах між господарським суспільством і його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських суспільств, які пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності цього суспільства, окрім трудових суперечок. Тобто, різноманітність учасників суперечок цієї категорії не так вже і велика. Крім того, в ракурсі цього питання підкреслимо, що учасниками господарських суспільств можуть бути юридичні особи, фізичні особи і держава, в особі уповноважених органів. При цьому спори між господарськими суспільствами і їх учасниками - фізичними особами, так само підвідомчі господарським судам, що є одним з виняткових випадків, коли фізична особа, що не є суб'єктом підприємництва, є учасником процесу в господарському суді.
Звертаючись же до практики, варто відмітити, що найчастіше спори виникають між господарським суспільством і його учасниками, особливо учасниками, що володіють малою частиною статутного капіталу. У разі Акціонерних товариств, такими є міноритарні акціонери, розмір пакету акцій якого не дозволяє йому безпосередньо брати участь в управлінні компанією.
Ю&З: Оскарження рішень зборів акціонерів? Виплата дивідендів? Яке місце займають трудові спори?
Т. Тымченко : Як мною вже відзначалося, велика частина корпоративних суперечок пов'язана з оскарженням рішень Загальних зборів суспільства. Це пов'язано з роллю і значенням Загальних зборів акціонерного товариства, що є найвищим органом суспільства і до повноважень якого відносяться рішення найбільш значущих для суспільства і його учасником питань. Тому, при порушенні прав учасників (акціонерів), основним способом захисту їх прав є оскарження саме рішень Загальних зборів акціонерного товариства. При цьому обжалуя рішення Загальних зборів акціонерів можна лише ставити питання об визнання його недійсним, та як дійсним і прийнятим воно вважається до прийняття судом рішення про його недійсність.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського суспільства можуть бути:
· порушення вимог закону і засновницьких документів при скликанні і проведенні загальних зборів суспільства;
· акціонер (учасник) суспільства був позбавлений можливості взяти участь в загальних зборах;
· рішення загальних зборів порушує права або законні інтереси акціонера (учасника) суспільства.
Стосовно трудових суперечок, варто відмітити, що трудова суперечка - це суперечка між працівником підприємства, установи, організації (незалежно від форми власності) з працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства. У свою чергу, корпоративна суперечка за своєю природою є конфліктом між учасником суспільства з самим суспільством або з його учасниками. Таким чином, можна сказати, що ці спори не пов'язані між собою, оскільки стороною в корпоративній суперечці є акціонер, а в трудовому - найнятий робітник. Крім того, відмінністю в цих категоріях справ є також і предмет суперечки.
Досить часто на практиці виникають питання до якого ж суду звертатися і до якої категорії справ відноситиметься та або інша суперечка.
Слід зазначити, якщо стороною в спорі є посадовець - найнятий робітник, прийнятий на роботу відповідно до КЗоТ, і який не є акціонером суспільства, суперечка розглядається загальним судом як трудовий. У більшості випадків це спори з приводу захисту своїх трудових прав при звільненні, усуненні, усуненні або відгуку із займаної посади, що передбачено нормами КЗоТ.
Складнішою на практиці виявляється ситуація, коли стороною в спорі є посадовець - акціонер. У такому разі визначати категорію суперечки треба виходячи з предмета: якщо це суперечка з приводу визнання недійсними рішень органів управління суспільства (що є досить частим явищем) - суперечка є корпоративною і розглядається господарським судом.
Виходячи з цього, зробимо висновок, що трудові і корпоративні спори відносяться до різних категорій справ і не взаємозв'язані між собою.
Ю&З: Які помилки при проведенні загальних зборів акціонерів найчастіше використовуються в корпоративних спорах в якості аргументу на користь відміни рішень загальних зборів?
Т. Тымченко : Варто пам'ятати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) і інших органів господарського суспільства є актами, оскільки ці рішення обумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських стосунків, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих стосунків.
У зв'язку з цим, важливим є аспект, щоб при процедурі ухвалення такого рішення було враховано волевиявлення кожного учасника акціонерного товариства. Тому, законодавством України передбачена чітка регламентація порядку скликання і проведення Загальних зборів акціонерного товариства. І порушення цієї процедури, найчастіше порушує право акціонера на можливість управляти суспільством у рамках передбачених законом.
Права учасника (акціонера) суспільства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь в загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах і т.п.
Таким чином, будь-яке порушення процедури скликання і проведення Загальних зборів акціонерного товариства, передбаченою Законом "Про акціонерні товариства", є неправомірним, проте існує ряд порушень, які є причиною для обов'язкового визнання рішення Загальних зборів акціонерного товариства недійсним. Безумовні підстави для визнання недійсними рішень Загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону :
· прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або ухвалення рішення (статті 41, 42 Закони про акціонерні товариства);
· прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів суспільства (частина шоста статті 42 Закони про акціонерні товариства);
Ю&З: Чи змінилася за 2013 рік практика судів при вирішенні корпоративних суперечок? Чи були висловлені які-небудь принципово нові позиції?
Т. Тымченко : Річ у тому, що практика судів при розгляді тих або інших суперечок, не може кардинально помінятися, за умови, що кардинально не помінялася законодавча база, і вже тим більше не за 1 рік.
Це ж торкається і корпоративних суперечок, при розгляді яких, судді як і раніше керуються положеннями Постанови Пленуму Верховного суду "Про практику розгляду судами корпоративних суперечок" № 13 від 24 жовтня 2008 року. Тому, говорити про принципово нові тенденції ми не можемо, оскільки основи ще закріплені розглянутою вище Постановою. Хіба що варто згадати, про те, що при розгляді позовів про визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерного товариства, суди стали звертати особливу увагу на те, чи порушено цим рішенням право акціонера. Так само, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів в зв'язку порушеннями, допущеними під час скликання і проведення загальних зборів, суд ретельно оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Тобто, судами при ухваленні рішення про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерного товариства, факт порушення передбаченої законом процедури скликання і проведення Загальних зборів акціонерного товариства враховується, але в першу чергу на ухвалення рішення впливає той факт, чи могло таке рішення бути прийнятим відповідно до законодавства, якби таких порушень не було. Таким чином, судами, з одного боку, відсіваються безліч позовів акціонерів, що зловживають своїм правом на звернення до суду з позовами про визнання рішень Загальних зборів недійсним у зв'язку з порушенням процедури скликання і проведення Загальних зборів. Однак, з іншого боку, ігнорування судами таких порушень процедури скликання і проведення Загальних зборів, встановлених законом, є порушенням загального духу права.
Ю&З: Чи є статистика по розгляду судами корпоративних суперечок в 2013 році? В цілому зменшилася або збільшилася кількість таких справ за рік і з чим це пов'язано?
Т. Тымченко : На жаль, у зв'язку із завантаженістю Вищого господарського суду України, із загальною статистикою по розгляду корпоративних суперечок за останні 5 років ми ознайомитися не можемо. Проте, слід зазначити, що завдяки розвитку за останні роки корпоративної етики, деякій врегульованості корпоративних стосунків, посиленням контролю НКЦБФР за дотриманням законів акціонерними товариствами, випадки порушення прав акціонерів значно скоротилися.
Ю&З: Наскільки, по ваших очікуваннях, може вплинути на розгляд корпоративних суперечок зміни, що набувають чинності з 29 березня, в ХПК, зокрема, зміна правил застосування заходів забезпечення позову?
Т. Тымченко : Практично усі зміни в ХПК, які набули чинності з 29.03.2014 р., нічого кардинально нового в практику дозволу корпоративних суперечок, не внесуть. Ці зміни лише фіксують практику, що склалася. Проте, нова редакція статті 67 "Заходів по забезпеченню позову", вводить нову норму:
"Господарський суд, який розглядає суперечку про право власності на акції (частини, паї) суспільства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього суспільства в частині зміни розміру статутного капіталу".
Нам бачиться, що ця нова норма не зовсім відповідає життєвим реаліям, ну наприклад суперечка про право власності на акції між новим і попереднім власником, яке це має відношення до статуту суспільства, та ще і в частині внесення зміни розміру статутного капіталу. Така норма в руках людей, які уміють "зловживати правом", може істотно ускладнити життя Суспільству.
_________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
