Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

4-1=4 Або співвласники патенту і примхи долі

14.03.2019, 11:08
655
0
Сергій Бригінець
юрист ЮФ EVRIS

Останнім часом доводиться мати справу з патентами у яких більше одного власника. Багато співвласників це природно, проте… Отже, якось завітав до нас один з співавторів і власників патенту на винахід із запитанням: «Що мені робити? Є покупець. Чи можу я продати патент чи хоча б видати ліцензію, якщо зв’язок з першим співвласником я втратив, другий співвласник, мій товариш (теж співвласник),  згоден підписати договір, а ще один нещодавно помер?». То ж маємо: 1 патент, 4 співвласники, покупець і... головний біль.

Трохи теорії (бо практика без неї, як відомо, безсила)

Майнові права інтелектуальної власності визначені в частині 1 статті 464 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України). Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визначаються речовими правами. Відповідно до частини 1 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі статтею 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до статті 428 ЦК України та частини 2 статті 28 Закону України «Про охорону прав та винаходи і корисні моделі» (надалі – Закон) право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Таким чином, наша історія може мати принаймні 2 розвитки подій:

1. Співвласники мали підписану між ними угоду.
2. Співвласники не мали підписаної угоди між ними і всі правовідносини.

Якщо співвласники, відповідно до статті 28 Закону, з метою врегулювання взаємовідносин при використанні винаходу уклали угоду в якій передбачили розподіл часток і обсяг повноважень кожного, то можемо говорити, що у нашого клієнта проблем немає (хіба що він не наділений у договорі необхідним правом).

Коротко стосовно вимог до угоди. Достатньо простої письмової форми. Законодавством спеціальних умов для цього типу договору не встановлено, проте доцільно врегулювати наступне:
- предмет (про які саме права йдеться);
- вклад кожного винахідника;
- декларацію права винахідників на отримання патенту (при цьому, винахідники можуть уповноважити одного із них на подання заявки);
- право на використання винаходу кожним з винахідників особисто;
- право на надання дозволу (ліцензії) на використання винаходу в цілому (порядок надання, кількість винахідників, що вирішують, форма документу що закріплює рішення винахідників кожного разу);
- право на відчуження усіх майнових прав на винахід (хто має право, яким чином);
- право на передання майнових прав на винахід винахідників або частини майнових прав винахідника як внесок до статутного капіталу юридичної особи;
- право кожного винахідника на відчуження власних майнових прав на винахід, які відповідають його вкладу;
- ціна (розподіл винагороди за використання винаходу / відшкодування за порушення прав);
- розподіл витрат за підтримання чинності патенту (хто сплачує і в якому обсязі);
- право, умови та порядок відмови від патенту на винахід;
- територіальність (у випадку реєстрації винаходу у різних країнах);
- відповідальність винахідників за невиконання умов договору.

У разі відсутності угоди між співвласниками, кожний власник патенту може використовувати винахід на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання винаходу та/або передавати право власності на винахід іншій особі без згоди інших власників патенту.

Таким чином патова ситуація клієнта у зв’язку з відсутністю угоди є фактично матом, оскільки він не в змозі самостійно ані видати ліцензію, ані продати патент. Недостатньо навіть буде наявності підписів 3 з 4 співвласників.
Тож, не залишається іншого виходу як віднайти втрачений зі співвласником контакт й вмовити спадкоємця.

Припустимо, що співвласникам пощастило і спадкоємець вирішив прийняти спадщину в частині патенту...

Знову трішки теорії. Прийняття спадщини здійснюється в порядку визначеному главою 6 «Спадкове право» ЦК України. Відповідно до статті 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012, №296/5 (надалі – Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пунктом 4.14. глави 10 розділу 2 Порядку визначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

У нашому випадку (наявність патенту) нотаріусу доведеться встановити: вид патенту, його дійсність, наявність співвласників патенту і їх частки, строк чинності.
Частиною 1 статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Таким чином, право спадкоємця у спільній сумісній інтелектуальній власності, відповідно до вимог статті 370 ЦК України, є спадковим майном і підлягає спадкуванню на загальних підставах.

Особливості спадкування частки у спільній сумісній власності визначені у Порядку, яким передбачено, що нотаріус має право видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Визначення частки передбачає встановлення ідеальної (арифметичної) частки у праві на спільне майно.
Звісно якщо між співвласниками патенту було укладено договір про розподіл майнових (часток) прав і з його змісту можливо виокремити розмір частки, то нотаріус фактично встановить розмір частки майнових прав, що входить до складу спадщини. Тоді можна буде перейти до стадії внесення інформації до Державного реєстру патентів на винахід (надалі – реєстр).

У нашому випадку на героя чекають складнощі (як і  спадкоємця. Оскільки у наших співвласників не укладено договір про розподіл майнових (часток) прав, то оформлення такої частки продовжиться для спадкоємця в судовому порядку (нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з неможливістю визначити склад спадкового майна).

Отримане спадкоємцем нотаріальне свідоцтво про право на спадщину / рішення суду, є підставою для направлення відповідного клопотання до Установи про внесення відповідних змін щодо власника таких прав, з подальшим внесенням змін до відповідного реєстру.

І лише після внесення змін до реєстру можна буде говорити про можливість передати права на патент чи видати ліцензію (за умови якщо він знайде другого власника, контакт з яким втрачено; і за умови що всі згодні, звісно).
Мораль цього оповідання така: будьте проактивними! Не бійтеся, що ваші партнери сприймуть пропозицію формалізувати взаємовідносини при використанні винаходу як прояв неповаги чи недовіри. Врешті-решт, такий договір заощадить час, гроші та здоров’я в майбутньому.

[Перевірити і зареєструвати  торгову марку можна за допомогою PatentBot. За посиланням можна дізнатись більше.]

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться