Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Увага податкових органів до представництв нерезидентів підвищується

13.04, 22 жовтня 2013
550
1

Аналіз новітньої судової практики з питань оподаткування представництв нерезидентів в Україні читайте в матеріалі видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 17. 10. 2013, № 61.

Багато іноземних компаній представлено в Україні представництвами, які здійснюють маркетингову і рекламну діяльність відносно материнської компанії. Більшість з цих представництв позиціонують себе як непостійні представництваоскільки вважають, що вони не здійснюють господарську діяльність, а займаються підготовчою і допоміжною діяльністю.

Останнім часом під пильний погляд українських податкових органів все частіше стали потрапляти такі "непостійні" представництва нерезидентів. Податкові органи при проведенні перевірок намагаються перекваліфіковувати діяльність представництв в господарську, слідством чого являється нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток.

У зв'язку з цим все частіше з'являються рішення судових органів по податкових суперечках про визнання представництв нерезидентів постійними і, відповідно, про визнання їх платниками податку на прибуток. Судова практика з цього питання неоднозначна. Разом з позитивними для платників податків рішеннями судів є і такі, які приймаються на користь податкових органів і мають ряд аргументів для цього.

Головною причиною визнання представництва нерезидента в Україні постійним, являється, на думку судових органів, здійснення таким представництвом діяльності недопоміжного характеру по відношенню до материнської компанії.

Нижче ми приводимо аналіз декількох подів, де спори з податковими органами вирішувалися зі змінним успіхом.

Спершу варто звернути увагу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013 № 826/9219/13-а. У цій справі представництво фактично займалося просуванням продуктів материнської компанії і рекламною діяльністю як на території України, так і за кордоном, т. е., на думку податкових органів, здійснювало господарську діяльність і мало статус постійного представництва.

Проте суд не взяв до уваги аргументи податкових органів і виніс ухвалу на користь платника податків.

Рустам Вахитов

Ірина Панфилова

Одним з аргументів стало надання афідевиту материнській компанії, який вказував на те, що представництво уповноважено здійснювати в Україні только діяльність допоміжного і підготовчого характеру. Така діяльність переважно полягає в наданні і поширенні наукової інформації про продукцію материнської компанії, і представництво не здійснює якої-небудь діяльності, пов'язаної з виробництвом або продажем продукції головній компанії.

З чого виходить, що корисною для доведення своєї позиції буде наявність документу, який матиме розшифровку видів діяльності материнської компанії і які, відповідно, не співпадатимуть з діяльністю представництва, вказаною в Положенні про представництво.

Такий же висновок зроблений і в постанові Київського апеляційного адміністративного суду № 826/4918/13-а від 1 серпня 2013 р., який підтвердив обгрунтованість рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Так, на підставі аналізу ст. 5 Угоди між Україною і Федеральною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування і норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що представництво не провело господарську діяльність на території України, а здійснювало збір інформації для материнської компаніїщо не є видом діяльності такої материнської компанії.

Протилежною до вищезгаданих судових справ є постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. № 826/2263/13-а.

У цій справі апеляційний суд, услід за судом першої інстанції, прийняв рішення на користь податкового органу, вказуючи на те, в офіційній виписці з торгового (судового) реєстру Женеви вказаний один з видів діяльності головної компанії - дослідження. Зокрема, дослідження ринку, надання послуг, консультацій, підтримки, інжинірингових робіт з комерційних, технічних, фінансових питань у сфері інформування, організації, маркетингу управління, реклами і інше.

Також в положенні про представництво було вказано, що метою діяльності представництва серед іншого є збір маркетингової інформації у сфері професійної діяльності компанії, організація маркетингових заходів.

Таким чином, на думку суду, діяльність представництва не є допоміжною по відношенню до материнської компанії.

Враховуючи практику податкових перевірок і подібні судові рішення, що вже з'являються, можна рекомендувати представництвам нерезидентів в Україні проаналізувати свої види діяльності на предмет їх збігу з видами діяльності головної компанії. Якщо виявитися такий збіг, представництво може потрапити в зону ризику при проведенні податкової перевірки.

Ще в одному рішенні судові органи погодилися з податковими органами, що представництво має ознаки постійного і має бути платником податку на прибуток. Основою для ухвалення такого рішення (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 № 826/3191/13-а) послужив аналіз загальної діяльності представництва.

Податковими органами було встановлено і судом підтверджено, що штатним розкладом представництва передбачена наявність 31 фахівця з питань регіонального розвитку. У функціональні обов'язки цих фахівців входило, зокрема, сприяння забезпеченню планових завдань по наявності продукції виробника в аптечних мережах встановлення і розвиток ділових стосунків з керівництвом аптек в регіоні для моніторингу аптечного ринку, виконання встановленого керівництвом представництва плану відвідування ключових партнерів, дотримання встановленої структури відвідувань.

Виходячи з системного аналізу, суд дійшов висновку, що фактично представництво фармацевтичної компанії займалося реалізацією планів продажів лікарських засобів на території України, розробкою планів продажів в регіонах України і розвитком мережі продажів, підтримкою контактів з усією мережею клієнтів, рекламною діяльністю, тобто проводило діяльність.

ВИСНОВОК:

Враховуючи таку практику, рекомендуємо представництвам провести загальний аналіз діяльності на предмет виявлення ризиків і способів їх усунення. При такому аналізі важливо врахувати усі нюанси діяльності представництва в Україні. Приводом для визнання наявності постійного представництва нерезидента в Україні може бути неможливість довести факт здійснення саме допоміжної або підготовчої діяльності. Доказ цього факту ускладнюється ще і тим, що українське законодавство, так само як і угоди об уникнення подвійного оподаткування, не містить визначення і розшифровок цих видів діяльності.

Якщо представництво містить великий штат співробітників, то важливо, щоб ці співробітники, відповідно до їх посадових інструкцій, не здійснювали функцій, яким-небудь чином тих, що вказують на зв'язок з основними видами діяльності головної компанії.

Якщо в штаті представництва числитимуться менеджери по продажах, то такий факт ускладнить доведення того, що представництво жодним способом не пов'язане з продажами продукції головній компанії в Україні.

Рустам Вахитов

партнер, керівник податкової практики

Бейкер Тіллі Украина

Ірина Панфилова

аудитор - консультант по податках і зборах

Бейкер Тіллі Украина

________________________________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилера.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему