Євроінтеграція і необхідність адаптації українського законодавства до стандартів ЄС вже упродовж довгого часу не втрачає своєї актуальності. При цьому ключовим питанням залишається реформування судової системи України. Але треба визнати, що пошук ефективного механізму боротьби з корупцією в судовій системі, створення бездоганної репутації і високої кадрової майстерності для українського правосуддя - досить складне завдання. Проте нашій державі є, у кого і чому повчитися.
Основні правила функціонування польської судової системи
У липні 2013-го проект "Посилення контролюючої функції судової влади в системі рівноваги органів влади", організований Фундаторкою польсько-української співпраці PAUCI, надав можливість 20 українським студентам-юристам і журналістам, основна діяльність яких пов'язана з правовою тематикою і інтересами до функціонування судової галузі, протягом тижня вивчати польський досвід судочинства.
На перший погляд між судовими системами Польщі і України немає істотних відмінностей, але насправді це не так.
Якщо звернутися до Конституції Польщі, то її стаття 10 передбачає, що гoсудaрствeннoe устрoйствo Peспублики Пoльшa oснoвывaeтся нa рaздeлeнии і рaвнoвeсии зaкoнoдaтeльнoй, испoлнитeльнoй і судeбнoй влaстeй. Зaкoнoдaтeльную влaсть oсущeствляют Ceйм і Ceнaт, испoлнитeльную - Прeзидeнт Peспублики Пoльшa і Coвeт Mинистрoв, a судeбную - суди і трибунaлы. При цьому згідно ст. 173 польських Конституції суди і трибунaлы є владою, відособленою і нeзaвисимoй oт інших влaстей.
Відповідно до Конституції Польщі судову владу здійснюють вільні і незалежні суди: Верховний суд, суди загальної юрисдикції, адміністративні суди, військові суди, а також Конституційний трибунал (аналог українського Конституційного Суду). При цьому Польща має специфічний пристрій судової системи. Так, на місцевому рівні судову владу представляють районні суди (як основна одиниця правосуддя, суд I інстанції), міські суди (як відділ районних судів) і окружні суди (у окремих категоріях справ можуть виступати як судом першої, так і другій інстанції).
Важливо відмітити, що, на відміну від України, судова влада в Польщі в системі трьох гілок влади володіє певною монополією: суди, незважаючи на ще середньовічний правовий принцип "стримування і противаг", не зобов'язані співпрацювати з представниками інших галузей влади. "Правосуддя - це виміри справедливості, а на виміри справедливості не можуть чинити вплив інші гілки влади" - резюмує суддя Конституційного трибуналу Польщі Анджей Врубель.
За словами пана Врубеля до повноважень Конституційного трибуналу в Польщі відносяться питання визначення конституційності різного рівня нормативно-правових актів, розгляд конституційних звернень (як і в Україні, такі звернення в Польщі двох видів), а також повноваження, безпосередньо не пов'язані з судочинством. До таких функцій, зокрема, відносять нагляд за майном суддів і ефективністю здійснення правосуддя.
Так, А. Врубель розповів, що у суддів усіх рівнів в Польщі немає обов'язкового матеріального забезпечення у вигляді особистого авто і охорони. При цьому контроль за фінансами суддів досить жорсткий: починаючи від публічності декларацій про прибутки, закінчуючи відкритістю будь-якої інформації про суддів для ЗМІ і громадськості. А питання ефективності роботи судді, на думку представника Конституційного трибуналу, разом із законністю, - головний постулат судочинства в Польщі. Цікаво, що в цій країні навіть існує спеціальний закон, що визначає принципи оцінки ефективності діяльності суддів. Там існують т. н. "судьи-визитаторы" - це судді Конституційного трибуналу, які оцінюють роботові судді нижчого по рівню суду.
Цікаво, що польське судове законодавство розмежовує розуміння терміну "глави суду" як судді і адміністративної посади. Так, нещодавно в Польщі набули чинності нові зміни до Закону про судоустрій, відповідно до яких з'явилася нова посада - директор суду з подвійним підпорядкуванням главі суду і міністрові юстиції. В першу чергу така посада передбачає виконання адміністративних функцій, що стосуються інтересів суду як організації (приміром, закупівля канцелярії та ін.).
Також в кожному суді передбачена наявність судових референтівна яких покладаються обов'язки по здійсненню дрібних правових питань і наданню допомоги суддям в розгляді справ (такі посади чимось схожі на посаді помічників суддів). Але само правосуддя можуть здійснювати тільки професійні судді.
Цікавим момент з точки зору порівняння з українськими законами являються повноваження Конституційного трибуналу по розгляду позовів проти органів державної влади. Одним з найбільш показових для польської судової системи, на думку А. Врубеля, була справа відносно вимоги суддів деяких судів по індексації зарплати і наданню ним надбавки за наднормову роботу.
Що ж до роботи Верховного суду Польщі як судна касаційної інстанції, то серед іншого він здійснює також загальний нагляд за діяльністю суддів. До повноважень Верховного суду Польщі відносять також і оцінку законопроектів. В той же час польська судова система "знає" два верховні суди: Верховний суд по карних, цивільних і інш. справам (має розподіл на окремі палати) і Верховний адміністративний суд.
Відносно діяльності судів місцевого значення української делегації вдалося поспілкуватися з суддями III карного відділу Окружного суду Старого міста Познань.
Так, за словами судді Окружного суду, останній згідно з чинним законодавством Польщі займає досить активну роль на стадії підготовчого карного виробництва. Зокрема, суд "задіяний" в процесі взаємодії правоохоронних органів і прокуратури на стадії досудового розгляду справи. Таким чином, суд фактично здійснює т.з. оперативний (як загальний, так і на кожному окремому етапі) контроль за легальністю дій вказаних органів. Крім того, Окружний суд є апеляційною інстанцією відносно багатьох дій прокуратури.
Як і в Україні, в Польщі карні закони визначають особливі процедури допиту окремих категорій свідків і потерпілих (приміром, неповнолітніх), процедури проведення психіатричної експертизи, умови застосування тимчасового арешту та ін. Крім того, цікавим моментом виступає те, що карно-процесуальне законодавство Польщі передбачає можливість отримання статусу свідка "інкогніто".
Цікаво, що в Польщі є і своя маленька "проблема", точніше проблемна посада - міністр юстиції, який відповідно до законодавства не лише очолює Міністерство юстиціїале і контролює усю судову систему. Головною проблемою в цій ситуації виступає той момент, що, на думку багатьох польських суддів, міністр юстиції має занадто широкі повноваження по ліквідації і створенню судів, а також здійснює нагляд за легітимністю судочинства та ін.
Цікаво, що в Конституційному трибуналі навіть розглядалася справа відносно того, чи має міністр юстиції згідно Конституції Польщі право на такі широкі повноваження. Зрештою судді Конституційного трибуналу не побачили в цьому порушення Основного Закону Польщі.
Суди на службі у прогресу
Досить прогресивним для Польщі виглядає також і створення єдиного в державі Електронного суду в Любліні. Справи (окрім карних) в такому суді розглядаються в режимі електронних процедур, тобто через інтернет. За регламентом суду оборот усієї документації в суді здійснюється в режимі онлайн, крім того, допускається оформлення електронних витягань з документів і передача їх сторонам. Для такої процедури діє спеціальна електронна адреса суду і сторонам процесу приходять смс-уведомления про рух виробництва. Відмітимо, що такі ініціативи сусідньої держави досить затребувані в Польщі як з боку громадян, так і з боку бізнесу. Нагадаємо, що в Україні також на даний момент відбувається впровадження нових можливостей для учасників процесу у вигляді Електронного суду.
Цікаво, що в Польщі відсутній реєстр судових рішень. За словами судді III карного відділу Окружного суду Старого міста Познань Яреми Савинскогореєстр в деякому роді існує, але торкається діяльності тільки апеляційних судів. Так, рішення апеляційних судів публікуються на офіційних сайтах відповідних судових органів. Сьогодні в Польщі широко обговорюється ініціатива Міністерства юстиції відносно впровадження такого реєстру на сайтах і окружних, і районних судів (правда, без публікації вироків у кримінальних справах). В порівнянні з Польщею, Україна в цьому питанні йде попереду. Згідно з чинним законодавством у нас створений і функціонує Єдиний судовий реєстр. Звичайно, його робота часто викликає критику. Проте, він існує. Також в 2012 р. компанією ЛІГА :ЗАКОН була презентована система аналізу судових рішень - VERDICTUM.
Відкритість, відповідальність і публічність - "три кити" польського судочинства
Різниця між судовими системами України і Польщі триває і в самих судових кабінетах. Атмосфера повної відкритості для представників ЗМІ, високий рівень відповідальності суддів і судів, а також суворий громадський контроль за прибутками - відмінні риси польської судової влади від української.
Склалося враження, що уся польська судова система тримається на "трьох китах".
"Кіт № 1" - публічність.
У Польщі судді і інші посадовці судової системи усіх рівнів зобов'язані щорічно публікувати декларації про прибутки (так звана інформаційна річна звітність). У деяких моментах польська система публікації інформації про прибутки багато в чому дуже схожа на українську. Начебто ті ж правила, ті ж стандарти. Але практичний підхід - інший. Згідно Закону "Про принципи попередження і протидії корупції" в нашій країні мають бути обнародувані декларації тільки суддів Конституційного, Верховного і вищих спеціалізованих судів - в офіційних друкарських виданнях цих судів.
В той же час на сайті будь-якого судового органу Польщі можна детально ознайомитися із заробітною платою кожного судді, а також почитати детальний звіт про факти його біографії. При цьому зарплата працівників судової сфери істотно не відрізняється від середньої в Польщі - приблизно 3831 злотих (еквівалент 1150 доларів США (з них близько 40 % йде на податки)). Крім того, польські судді зобов'язані декларувати не лише свої прибутки, але і свої витрати.
"Кіт № 2" - відкритість
На представників судової системи покладається зобов'язання не приховувати інформацію про себе, про факти своєї біографії, родинні зв'язки і так далі
"Закритими залишаються тільки ті факти, які можуть погрожувати безпеці судді- запевнили українську делегацію представники польської Феміди, - також подібні випадки "приховання" інформації виникають при розгляді якихось серйозних карних і інших справ. Але у разі потреби таку інформацію можна отримати, відправивши заздалегідь відповідний запит".
Крім того, польські судді позбавлені права відкрито виражати свою прихильність певним політичним силам і бути членом політичної партії (у Україні теж). Відповідаючи на питання української делегації відносно можливості здійснення тиску на суддю (у тому числі і політичного), представники Державної Ради судочинства з нерозумінням відповіли: "Якби з'ясувалося, що політики вимагають від судді винесення якоїсь ухвали, - був би великий скандал".
"Кіт № 3" - відповідальність
Цікаво в Польщі врегульований питання відповідальності суддів за неправомочні судові рішення. Так, в цій країні суддя володіє матеріальним імунітетомякий має на увазі неможливість його притягнення до карної відповідальності і позбавлення волі без санкції дисциплінарного суду. Якщо суддя підозрюється в злочині, прокуратура звертається до дисциплінарного суду з проханням відхилити матеріальний імунітет.
При цьому польська система відповідальності має одну дуже цікаву особливість - відповідальність судді спочатку настає не з моменту набуття чинності відповідного законного рішення, а фактично з моменту вступу скарги на нього. Так, внаслідок вступу на суддю скарги він відстороняється від виконання своїх посадових функцій на увесь період проведення внутрішнього службового розслідування. На цей період судді зменшується зарплата. Відшкодовується така "упущена вигода" тільки у тому випадку, якщо передбачувані звинувачення не отримають свого підтвердження.
Крім того, одним з найбільш ненависних і найбільш суворих дисциплінарних покарань для суддів місцевих судів є переклад на роботу в інші регіони держави (у Польщі 16 воєводств).
Начальник департаменту судів, організації і аналізу правосуддя Міністерства юстиції Катаржина Цегларская-Питал навела декілька прикладів відповідальності суддів. Так, в 2012 р. із-за неправосудних рішень притягнули до відповідальності тільки двох суддів. У першому випадку була звільнена суддя з 40-річним досвідом роботи (до законного відходу на пенсію їй залишалася два роки). У другому випадку суддю одного з місцевих судів запідозрили в змові з підсудним через те, що вона в процесі судового засідання посміхнулася підсудному, а потім визнала непотрібним укладати його під варту.
Продовження триває…
Оксана Ижакжурналіст ЮРЛИГА
