Одним з досить складних питань при визначенні складу спільної власності подружжя залишається визначення режиму долею одного з подружжя в статутному капіталі підприємств, придбаних в період перебування в шлюбі. Якщо для приватних підприємств Рішенням КСУ № 17-рп/2012 від 19.09.2012 вже була закріплена єдина позиція, то для господарських суспільств визначеності не було. Є лише п. 27 постанов Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007, регулюючий статус акцій, який судами, у тому числі і самим ВСУ, частенько ігнорується, приміром, як при прийнятті визначення у справі № 6-13049св08.
І ось нарешті, 3 липня ВСУ зміг вирішити питання про право другого з подружжя на частку в хозобществе в порядку перегляду справи № 6-61цс13 у зв'язку з неоднаковим застосуванням норми матеріального права судами касаційної інстанції.
Коротко суть суперечки виглядає таким чином: Особа 1, перебуваючи в шлюбі, виступило одним із засновників ТОВ, внісши до статутного фонду засоби, що мали статус спільного майна подружжя. Пізніше частина долі була продана Особі 2 і дружина Особи 1 звернулася до суду з вимогою визнати договір купівлі-продажу долі недійсним внаслідок того, що її чоловік не отримав її згоди на продаж. При цьому, природно, вона відстоювала точку зору про те, що доля в ТОВ є в цих умовах загальною спільною власністю подружжя.
Суд першої інстанції в позові відмовив, вказавши, що позивачка не змогла довести факт укладення договору не в інтересах подружжя. Апеляційний суд з таким обгрунтуванням не погодився, проте це не змінило загального підсумку, оскільки в позові було відмовлено на підставі висновку про те, що доля в ТОВ взагалі не є спільною власністю подружжя. Аналогічну позицію зайняв і ВССУ.
Оскільки справа має досить принциповий характер, будучи по суті визначальним для одного з напрямів судової практики, ВСУ детально аргументував своє рішення.
Передусім, судді констатували, що з моменту внесення засобів, що були спільним майном подружжя, в статутний капітал хозобщества право власності на ці засоби переходить хозобществу (на підставі ст. 115 Цивільного кодексу і ст. 12 Закону "Про господарські суспільства") і, отже, припиняється право спільної власності подружжя. Виходячи з цього, така операція без сумніву підпадає під правила ст. 65 Сімейного кодексутобто може робиться тільки по взаємній згоді подружжя. У випадку якщо внесення засобів (майна) було здійснене без такої згоди, другою з подружжя отримує право на компенсацію завданого збитку.
З таким висновком складно не погодиться, тому просто простежимо думку суддів ВСУ далі.
Замість вибулого із спільної власності подружжя майна вони придбавають право на частку в хозобществе. Ця доля, у свою чергу, є сукупністю корпоративних прав і обов'язків, пов'язаних за участю особи в суспільстві, серед яких право на управління суспільством, право на отримання частини прибутку від діяльності суспільства, а також право на отримання частини майна суспільства у разі виходу з суспільства або його ліквідації. Цей комплекс прав, на думку ВСУ, отримується дружинами спільно, але реалізується одним з ниходержуючим статус учасника хозобщества, а другому надається право вимоги виплати йому певних сум у разі розділу майна між дружинами.
Поки теж складно щось заперечити.
З усього вищесказаного на підставі ст. 116 і 147 Цивільного кодексу ВСУ робить ключовий в цій справі висновок: право розпорядження долею в хозобществе належить особисто тому чоловікові, який є учасником хозобщества. Отже, укладення оборудки по відчуженню долі не підпадає під дію норм ст. 65 Сімейного кодексу (тобто не є загальною власністю подружжя) і згоди другого з подружжя на таку операцію не вимагається.
Чесно кажучи, дещо дивний вивід (хоча цілком відповідає одній з існуючих в теоретичних дослідженнях точок зору на цю проблему). Так, законодавство говорить в цих вище статтях про права саме учасника хозобщества і не передбачає інституту "колективного учасника" - подружжя. Проте сам же ВСУ в рішенні вказав, що права, що становлять долю в хозобществе, отримуються саме дружинами спільно, а не кимось одним з них. Виходячи з цього, було б логічне поширювати на придбану за загальні засоби частку режим загальної спільної власності подружжя.
|
Олександр Попов |
Інакше так само можна оспорити необхідність згоди другого з подружжя на відчуження, приміром, квартири, придбаної за спільні засоби під час перебування в шлюбі, за умови, що право власності зареєстроване лише за одним з подружжя. Логіка та ж сама - засоби, без жодного сумніву, що були загальною власністю подружжя, перейшли у власність продавця, а право власності на квартиру було зареєстроване тільки відносно одного з подружжя, тобто з урахуванням ч. 4 ст. 334 ГК виникло тільки у нього. Проте такий висновок суперечить усій давно сталій судовій практиці.
Окремо варто відмітити, що вітчизняне законодавство і практика досить давно чітко розділяють право на частку в хозобществе і право на участь в хозобществе. Перше вважається звичайним майновим правом (наприклад, вільно наслідує), а друге - особистим немайновим правом. Тому, в принципі, перешкод для визнання майнового права на долю загальної власності у подружжя немає.
Проте, доводиться констатувати наступне:
1) ВСУ визнав, що учасник хозобщества може вільно розпоряджатися долею в суспільстві, придбаною під час перебування в шлюбі, незалежно від того, придбана ця доля за рахунок загального майна подружжя або особистого майна учасника;
2) ВСУ фактично визнав, що доля в хозобществе, придбана під час браку, є особистою власністю того з подружжя, який визначається учасником хозобщества в статутних документах (хоча і зробив обмовку про право другого з подружжя претендувати на виплату йому певних сум при розділі спільного майна);
3) ВСУ вказав про наявність у другого з подружжя права на частину суми, внесеної в статутний капітал хозобщества за рахунок загального майна подружжя, а не про право на частину в статутному капіталі.
ВИСНОВОК:
З урахуванням висловлених ВСУ позицій дружинам потрібно бути обачнішими на етапі придбання доль в хозобществах.
Якщо обидва чоловіки хочуть впливати на діяльність суспільства, необхідно, щоб кожен з них отримав статус учасника хозобщества. Як варіант можна врегулювати стосунки навколо долі договором між дружинами, яким можна, зокрема, зафіксувати і обов'язок погоджувати будь-які операції з тією, що належить одному з подружжя доль.
Якщо ж статус учасника хозобщества придбав лише один з подружжя, він отримує і право абсолютно самостійно розпоряджатися відповідною долею в статутному капіталі.
Олександр Попов
"ЮРИСТ & ЗАКОН"
________________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
