Незважаючи на наявність великої і різноманітної судової практики питання про розділ корпоративних прав і підприємства як цілісного майнового комплексу все ж залишається дискусійним. Переломним моментом можна вважати Рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 р. № 17-рп/2012 по конституційному зверненню приватного підприємства "ИКИО" стосовно офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України. Нагадаємо, що раніше суди керувалися постановою Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на брак, розірвання браку, визнанні його недійсним і розділі загального майна подружжя" від 21.12.2007 р. № 11, яке на сьогодні залишається в силі. Ускладнює ситуацію те, що два документи відображають дещо різні підходи до трактованию норм СК України і ГК України, а в деяких положеннях навіть суперечать один одному.
Так, посилаючись на ст. 177 ГК України, ВСУ вказав, що, зокрема, акції можуть бути об'єктом права загальної спільної власності і предметом розділу між дружинами, якщо вони були придбані за їх загальні засоби.
Що ж до вкладу в статутний капітал господарського суспільства, то, на думку ВСУ, може йтися тільки про розділ прибутків між дружинами, якщо учасником суспільства є тільки один з них і вклад до статутного фонду господарського суспільства зроблений за рахунок загального майна подружжя, в інтересах сім'ї. У разі використання одним з подружжя загальних засобів всупереч ст. 65 СК України, інший з подружжя має право на компенсацію вартості його частині. Відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст. 52 ГК України майно приватного підприємства або фізичної особи - підприємця не є об'єктом загальної спільної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частину отриманих прибутків від цієї діяльності. Отже, згідно з постановою ВСУ від 21.12.2007 р. № 11 вклад до статутного фонду господарського суспільства не є об'єктом права загальної спільної власності подружжя (п. 28).
Така позиція цілком відповідає положенню ст. 12 Закону "Про господарські суспільства": суспільство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад в статутний капітал.
Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин. Отже, таку позицію ВСУ можна вважати цілком обгрунтованою і справедливою. Корпоративні права мають "подвійну природу", оскільки характеризуються майновими і організаційними складовими. Тому виникнення у обличчя (внаслідок розлучення, розділу майна і виникнення особистої власності подружжя) корпоративного права на управління суспільством і входження до складу учасників, наприклад ТОВ, без узгодження з іншими учасниками являтиметься, на нашу думку, порушенням прав самого суспільства і інших його учасників, регламентованих, зокрема, ст. 116 ГК України. Також якщо одному з подружжя належить підприємство і останній успішно реалізовував право на управління ним, то розділ цілісного майнового комплексу по результату шлюборозлучного процесу також несе в собі ознаки утиску/порушення прав юридичної особи як окремого учасника цивільних правовідносин.
19 вересня 2012 р. обнародувано революційне Рішення Конституційного Суду України (справа № 17-рп/2012), згідно з яким об'єктом права загальної спільної власності подружжя може бути будь-яке майноза винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша ст. 61 СК України).
Конституційний Суд України визнав, що вклад в статутний капітал і виділене із загальної спільної власності подружжя майно (засоби) передаються у власність приватного підприємства |
Конституційний Суд виходив з того, що право подружжя на розділ майна, яке є об'єктом права загальної спільної власності подружжя, закріплено в ст. 69 СК України. Майно, що є об'єктом права загальної спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними (частини перша, друга ст. 71 СК України), або реалізується шляхом виплати грошової або матеріальної компенсації вартості його долі (частина друга ст. 364 ГК України). Підставами виникнення права загальної спільної власності подружжя є юридично певний факт шлюбних стосунків або проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, а особистою приватною власністю кожного з подружжя є, зокрема, розділ, виділення належної частини згідно із законом і спадкоємство. Конституційний Суд України визнав, що вклад в статутний капітал і виділене із загальної спільної власності подружжя майно (засоби) передаються у власність приватного підприємства. В той же час в цьому ж Рішенні встановлено, що приватне підприємство (чи його частина), засноване одним з подружжя, - це окремий об'єкт права загальної спільної власності подружжя, в який входять усі види майна, у тому числі вклад в статутний капітал і майно, виділене з їх загальної спільної власності. І статутний капітал, і майно приватного підприємства, сформовані за рахунок загальної спільної власності подружжя, є об'єктом їх загальної спільної власності.
Такі обставини викликали неабиякий інтерес в професійних кругах: яким чином піде судова практика тепер?
Отже, спробуємо освітити нові тенденції судової практики по заданій проблематиці, привівши декілька судових рішень, прийнятих в показових, на наш погляд, процесах.
Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і карних справ, розглянувши касаційну скаргу, відправляючи справу № 6-45035св12 на новий розгляд до суду першої інстанції, в мотивувальній частині рішення у справі вказав: "…Поводячись з позовом до суду, позивачка, зокрема, ссылалася на те, що відповідач за загальні засоби сімейного бюджету заснував суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "ГРАФІТ-ВУЖ", до статутного фонду якого вніс засоби у розмірі 40000 грн., і просила виділити відповідачеві корпоративні права у вказаному суспільстві. По виведенню суду першої інстанції вклад в статутний капітал ТОВ "ГРАФІТ-ВУЖ" у розмірі 40000 грн., і виходячи зі змісту ст. 12 Закону України "Про господарські суспільства" і зі змісту пп. 2, 3 ст. 60 СК України вклад до статутного фонду господарського суспільства не є об'єктом права загальної спільної власності подружжя, а той з подружжя, хто не є учасником суспільства, має право на розділ отриманих прибутків, отже, корпоративний право суспільство є немайновий актив, власник який є відповідач. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін і не врахував, що відповідно до Рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 статутний капітал і майно приватного підприємства є об'єктом права загальної спільної власності подружжя…". Звернемо увагу, що апеляційним судом рішення у цій справі було прийняте 03.10.2012 р., тобто після відповідних роз'яснень КСУ.
Аналогічна позиція висвітлена в рішенні ВССУ у справі № 6-47385св12: "…Встановивши, що ПП "Еліт" створене до 2 серпня 2003 року - дати реєстрації браку між позивачкою і ОСОБА_4, суди першої і апеляційної інстанцій під час вирішення суперечки в частині визнання за позивачкою права власності на приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв. м (АДРЕСА_6) повинні були встановити також джерела фінансування будівництва вказаної аптеки в період браку (встановити приналежність банківських рахунків, з яких здійснювалися оплати проведених робіт і вартості будівельних матеріалів, платника грошових коштів у разі, якщо оплати здійснювалися готівковими грошовими коштами), дату її введення в експлуатацію, загальну суму грошових коштів, притягнених ПП "Еліт" для будівництва спірний офіс-аптека, і тому подібне…". Справа також спрямована на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, суди приходять до висновку, що використання майна в цілях підприємницької діяльності, не змінює статус цього майна як загального спільного майна подружжя. Так, можна послатися на рішення ВССУ від 06.02.2013 р. справа № 6-39503св12; від 23.01.2013 р. справа № 6-39768ск12; від 21.11.2012 р. справа № 6-33395св12 та ін.
Проте суди відмовляють у визнанні права позивачів на корпоративні права, пропорційно частини в статутному капіталі господарського суспільства. Так, 16.01.2013 р. апеляційний суд Дніпропетровської області в рішенні у справі № 22-ц/774/68/13 задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "В "Индустриал-сервіс", мотивуючи тим, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, видається само суспільство, а вклад до статутного фонду господарського суспільства не є об'єктом права загальної спільної власності подружжя. Аналогічна позиція відбита в рішенні апеляційного суду Київської області від 03.12.2012 р. справа № 22-ц-5270/12.
На підставі рішень судів про розділ корпоративних прав при розірванні браку можна відмітити, що, керуючись Законом і судовою практикою, найчастіше об'єктом загальної спільної власності подружжя визнаються корпоративні права в цілому (а не тільки частина доходу). Але у кожному конкретному випадку питання вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми його діяльності, "характеру правовідносин подружжя з підприємством". Наприклад, беруться до уваги положення ст. 12 Закону України "Про господарські суспільства". Зокрема, в мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції від 31.10.2012 р. у справі № 712/2-5478/2011 відмічено: "…корпоративне право нерозривно зв'язує власника такого права з необхідністю володіти частиною в статутному капіталі суспільства, яке безпосередньо залежить від волевиявлення інших учасників ТДВ "Ужгородхлеб" і відповідних договірно-статутних стосунків…". Суд касаційної інстанції погодився з подібним виводом і залишив рішення в силі.
ВИСНОВОК:
Таким чином, слід зазначити, що доки єдиний підхід до вирішення подібних суперечок остаточно судами не визначений і в кожному окремому виробництві судам необхідно буде досліджувати широкий круг доказових матеріалів, у тому числі встановлювати факт набуття корпоративних прав за рахунок загальних засобів подружжя, вартість частини в статутному капіталі, вартість відповідних активів підприємства, правовий режим майна господарського суспільства і порядок управління згідно із засновницькими документами та ін. Отже, можна прогнозувати, що представництво, як і раніше, зажадає найвищого рівня професіоналізму і глибокий теоретичний підготовки юрист. Конституційний Суд, чітко віднісши долю в статутному капіталі і майно приватного підприємства до складу загальної спільної власності подружжя, безумовно, зробив істотну дію на судову практику і одночасно ускладнив практику правозастосування і процес встановлення загального об'єму майна подружжя і його вартості з метою наступного розділу. Виходячи з власної практики, можемо констатувати, що тепер ми все частіше стикаємося з необхідністю пошуку і подачі додаткових доказів в подібних судочинствах (наприклад, доказів, що підтверджують походження засобів, внесених в статутний капітал, рентабельність підприємства, реальну вартість активів, залучення засобів третіх осіб при формуванні майнового комплексу спірного підприємства, а також проводити додаткові аудиторські перевірки, залучати показання свідків до матеріалів справи і застосовувати багато інших заходів).
Єлизавета Симбирская
адвокат, партнер ЮФ "САБИКОМ"
________________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
