Зміни в нормативну базу, регулюючу діяльність страхового ринку, на мій погляд, завжди актуальні - вже дуже довго ця сфера фінансової діяльності знаходилася в правовому застої і практика істотно пішла вперед від її нормативного регулювання. Тим більше що ці зміни внесені в основний нормативний документ, регулюючий страховий ринок - Закон України "Про страхування". І ці зміни практично включають "зелене світло" іноземним страховим компаніям. Проте не будемо надмірно оптимістичні. На мій погляд, в поспіху "відкривання вікна" іноземним страховим компаніям, ми традиційно "обважнюємо" і заплутуємо саму процедуру "відкриття вікна" для цих страхових суб'єктів в прийнятих змінах.
Але давайте будемо послідовні.
По-перше, правова конструкція, яку визначає законодавець, що ліцензію на здійснення страхової діяльності отримує представництво у формі філії іноземної страхової компаніїне зовсім відповідає нормам українського законодавства. Ліцензію на право здійснення тієї або іншої діяльності отримує юридична особа, а не його підрозділ. Інакше можна допустити ситуацію, що правом здійснення діяльності наділяється не уся юридична особа, а тільки його частина - структурний підрозділ.
Так, згідно ч. 1 і 3 ст. 95 ГК України філією є відособлений підрозділ юридичної особи, розташований поза його місцезнаходженням і здійснюючий усе або частина його функцій. Філії і представництва не є юридичними особами.
Таким чином, правильнішою юридичною конструкцією суб'єкта ліцензування для страховика-нерезидента було б формулювання про те, що "ліцензія видається страховикові-нерезиденту, що зареєстрував в Україні представництво у формі філії такого нерезидента".
По-друге, слід окремо зупинитися на умовах, що надають право страховикові-нерезиденту відкрити філію в Україні. Що ж повинні виконати або забезпечити ці "щасливчики"?
а) одним з критеріїв є наявність між уповноваженими органами по здійсненню нагляду за страховими компаніями, меморандумів (укладених угод) про обмін інформацією. Не думаю, що багато іноземних держав і їх органи по нагляду за страховою діяльністю можуть похвалитися наявністю таких меморандумів (укладених угод) про обмін інформацією з Україною;
Питання про те, чи буде вигідно страховикам-нерезидентам відкривати представництва в Україні, залишається відкритим |
б) неофшорний статус страховика-нерезидента має бути підтверджений укладенням торговельно-економічної місії. Чиєї країни має бути ця торговельно-економічна місія - України або країни реєстрації страховика-нерезидента - законодавець не уточнює. Хоча підтвердження (ідентифікація) такого статусу традиційно входить в компетенцію податкових (фіскальних) органів країни реєстрації страховика-нерезидента. Така ідентифікація в основному зводиться до підтвердження факту, веде або не веде такий резидент комерційну діяльність на території місця реєстрації, оскільки однією з обов'язкових умов статусу офшору є відсутність комерційної діяльності на території місця реєстрації. Як ці питання встановлюватимуть торговельно-економічні місії, залишається під знаком питання;
в) цікавим є критерій наявності письмового безвідкличного зобов'язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ними своїх зобов'язань. На відміну від безвідкличного акредитиву, як виглядає цей новий гарантійний документ, який механізм його пред'явлення до виконання і яка його правова природа - невідомо;
г) про критерій наявності взаємних зобов'язань країни реєстрації страховика-нерезидента реєструвати аналогічні філії українських страхових компаній говорити не доводиться. Такі права встановлюються, в основному, двосторонніми або багатосторонніми міжнародними угодами, підписаними на рівні урядів цих країн. Які іноземні держави, на сьогодні, узяли на себе такі зобов'язання, залишається під великим знаком питання.
|
Олег Давыденко |
д) критерій наявності депозиту страховика-нерезидента в Україні в 1 млн. євро і 10 млн. євро теж викликає правомірне питання: а чи буде для нерезидента фінансово виправданим заморозити на невизначений період такі фінансові ресурси, в надії їх "покриття" фінансовими результатами від страхової діяльності в Україні, при сьогоднішньому стані ринку?
Слід також замислитися про покриття вимог страхувальників, застрахованих осіб, выгодоприобретателей і кредиторів за рахунок активів філій страховиків-нерезидентів, а у разі їх недостатності за рахунок гарантійних депозитів, як це передбачено в змінах. Таким чином, встановлюючи першочерговість стягнення непокритої заборгованості представництва страховика-нерезидента за рахунок його активів, законодавець не встановлює вимог до цих активів філій до їх розміру і структури при реєстрації такої філії в Україні.
ВИСНОВОК:
Питання про те, чи зможуть страховики-нерезиденти обгрунтувати і подати документи за вищезгаданими критеріями і чи буде ним вигідно відкривати представництва під такі умови сьогодні на Україні, залишається відкритим.
Олег Давиденко
керівний партнер Юридичної фірми "ARIES"
________________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
