Говорячи про добродійну діяльність, передусім можна відмітити, що допомога що має потребу і підтримка перспективних або соціально важливих ініціатив є внутрішньою потребою більшості розсудливих людей, одним з ключових принципів основних релігій і життєвою необхідністю для розвитку суспільства і держави. Книга, священна для усіх християн, говорить: "Не відмовляй у благодіянні тому, що має потребу, коли рука твоя в силі зробити його" (Притч. 3:27), що "Просить у тебе дай" (Мф. 5:42). У сучасному світі поняття добродійності нерозривно пов'язане з такими сумними явищами, як недостатньо розвинений рівень медицини, онкологічні захворювання і СНІД, боротьба з голодом, необхідність підтримки талановитої молоді і багато ін. Очевидно, держава повинна була б надавати підтримку таким ініціативам, включаючи фіскальну. З іншого боку, мало хто з комерсантів в країні не стикався з "проханням" надати "добродійну допомогу" органам МВС, МНС і іншим… Низький рівень правової свідомості, корупція, що всюди поширилася, і масове агресивне використання будь-яких встановлених законодавством пільг в цілях, передусім, податкового планування, очевидно, привели до встановлення законодавцем і податковими органами таких обмежень необхідних податкових пільг, що перш ніж надати таку допомогу, доводиться кілька разів замислитися. Нижче пропонуємо короткі коментарі стосовно деяких аспектів оподаткування добродійної діяльності в Україні в контексті податку на прибуток і ПДВ.
Податок на прибуток підприємств
Оподаткування надання добродійної допомоги
Передусім зупинимося на оподаткуванні платників податку, що роблять добродійність. У розумінні податкового законодавства у більшості випадків вона зводиться до безкоштовного надання товарів, робіт або послуг, в т. ч. по договорах дарування або інших договорах, що не передбачають грошовою або іншій компенсації їх вартості або їх повернення. Ця діяльність охоплюється визначенням безкоштовного надання товарів і послуг (пп. 14.1.13 ст. 14 НК)що на практиці призводить до ряду обмежень :
1. До недавнього часу досить поширеною була думка, що такий платник податків не може визнати витрати на придбання відповідних товарів (робіт, послуг), оскільки вони не використовуються в господарській діяльності (яка має бути спрямована на отримання доходу). Проте в Узагальнювальній податковій консультації, затвердженій наказом ДПС України від 5 липня 2012 № 581, робиться висновок, що незалежно від статусу одержувача товарів (робіт послуг), що безкоштовно надаються, платник податків зобов'язаний визнати дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) виходячи з їх звичайної ціни. При цьому ДПС погоджується, що він також може визнати витрати у розмірі собівартості таких товарів (робіт, послуг).
2. У випадку якщо такі товари і послуги надаються неприбутковим організаціямвитрати можуть бути визнані, але в розмірі, що не перевищує 4 % прибутки оподаткування минулого року1 (пп. 138.10.6 (а) ст. 138 НК). Аналогічний режим поширюється на суми грошових коштів, перераховані працедавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову і оздоровчу роботу, передбачену колективним договором (пп. 138.10.6 (б) ст. 138 НК). Крім того, пп. 138.10.6 ст. 138 НК передбачає випадки, коли платник податків може визнати витрати в розмірі, що не перевищує 10 % прибутку оподаткування минулого року: у випадках передачі майна і перерахування коштів : для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, утворення, культури, заповідникам, музеям і ін. (пп. "д"), випуски національних фільмів і аудіовізуальних творів (пп. "е"); підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи (пп. "в"). Кожна з вказаних підстав застосовується незалежно від інших, і в сукупній сумі віднести до витрат потенційно можна суми навіть 4 % або навіть 10 % 2.
____________
1. Пп. 138.10.6 (а) ст. 138 НК також встановлює, що у разі, якщо попередній рік був збитковим, для розрахунку можуть бути прийняті результати передування йому, але не раніше чим за 4 попередні роки. Питання можливості віднесення до витрат в податковому обліку безкоштовно наданих товарів, робіт і послуг новостворених осіб НК не регулює, і, враховуючи практику тлумачення норм законодавства, що склалася, податковими органами, можна зробити висновок, що добродійністю вони можуть займатися тільки за власний рахунок.
2. Такий висновок також робиться в консультації у Віснику податкової служби України № 9 (725), березень 2013, с. 16 - 17.
______________
Не до кінця ясно, як повинні застосовуватися положення вказаних вище спеціальних правил, вказаних в пп. 138.10.6 ст. 138 НК, що дозволяють визнати витрати (з обмеженнями) у світлі Узагальнювальної консультації № 581. Очевидно, про визнання доходу в цих випадках йтися не повинно.
Таким чином, враховуючи, що природним прагненням кожного платника податку буде визнати в податковому обліку витрати, пов'язані із здійсненням такої діяльності, статус одержувача як неприбутковій організації матиме принципове значення.
Оподаткування одержувачів добродійної допомоги
Одержувачі чого-небудь "безкоштовного" також мають бути на чеку. Суми безповоротної фінансової допомоги, а також вартість товарів, робіт, послуг, безкоштовно отриманих платником податку, але не нижче за їх звичайну ціну визнаються доходом для цілей оподаткування на дату фактичного отримання або вступу на банківський рахунок (пп. 135.5.4 ст. 135 НК і п. 137.10 ст. 137 НК).
Спеціальні правила передбачені для неприбуткових організацій. За загальним правилом, звільняються від оподаткування грошові кошти і майно, що поступають їм бесплатно (ст. 157 НК).
Неприбуткові організації
Податковий кодекс дає визначення неприбуткових організацій (п. 14.1.121), які включають ряд ознак, в т. ч. спірні (наприклад, надання меценатства згідно із Законом України "Про добродійність і добродійні організації" від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР може здійснюватися фізичними особами). Проте ключовою ознакою є включення організації або установи в спеціальний реєстр неприбуткових організацій і установ. Організації і установи, які можуть претендувати на статус неприбутковості, в т. ч. прямо вказані в НК, до включення в Реєстр є платниками податку на прибуток на загальних підставах і не можуть вважатися неприбутковими в розумінні НК (з усіма витікаючими наслідками). Наприклад, тільки з отриманням статусу неприбутковості на такі організації поширюється виключення в частині сплати податку на прибуток в порядку, передбаченому ст. 57 НК (так звана авансова сплата, вживана з 2013 року).
Податкові органи все більше уваги обертають на напрями витрачання засобів добродійними організаціями, і у разі, якщо вони не співпадають зі встановленими засновницькими документами, може бути ініційоване питання про можливість збереження статусу неприбуткової організації |
Стаття 157 НК містить значний перелік видів установ і організацій, кожна з яких має деякі особливості оподаткування. Серед таких організацій згадані добродійні організації, політичні партії, громадські організації, пенсійні фонди, асоціації і інші об'єднання юридичних осіб, що не здійснюють господарську діяльність, а також юридичних осіб, діяльність яких не передбачає отримання прибутку, релігійні організації, професійні спілки та ін.
Треба відмітити, що особливості податкового режиму добродійних організацій заслуговують окремого розгляду. Проте в цілому внески і безкоштовно надані товари, роботи і послуги звільняються від оподаткування неприбутковою організацією. При цьому податкові органи все більше уваги обертають на напрями витрачання засобів добродійними організаціями, і у разі, якщо вони не співпадають зі встановленими засновницькими документами, може бути ініційоване питання про можливість збереження статусу неприбуткової організації.
ПДВ
В цілому для цілей ПДВ постачання без якої-небудь компенсації має ті ж наслідки, що і звичайне постачання (див. пп. 14.1.185 (в) ст. 14 НК), т. е. вона є об'єктом оподаткування і тягне виникнення у платника податку, що надає допомогу, зобов'язання по ПДВ виходячи із звичайної ціни товарів (робіт, послуг). В той же час операції за поданням добродійної допомоги звільняються від ПДВ (пп. 197.1.15 ст. 197 НК). Ця норма вказує на те, що добродійна допомога може бути надана добродійній організації, але перелік залишений відкритим. Крім того, норма прямо вказує на необхідність маркіровки відповідних товарів, а порушення цієї вимоги тягне перекваліфікацію операції.
Документальне оформлення і управління рисками
|
Іван Юрченко |
Необхідно відмітити, що враховуючи нетиповість "добродійних" операцій (її безкоштовний характер) і пільговий режим, що поширюється на них, податкові органи звертають на них найпильнішу увагу. Як наслідок усі такі операції мають бути належним чином задокументовані, що включає належним чином підготовлений договір, детально регулюючий взаємини сторін в контексті існуючих обмежень, акт прийому-передачі товарів (робіт, послуг), листування сторін стосовно необхідності і згоди надати добродійну допомогу, оформлену накладну на відпустку товару і доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей від її одержувача, копію рішення органу ДПС про внесення організації або установи - одержувача матеріальної допомоги в Реєстр неприбуткових організацій і установи. Також останнім часом податкові органи досить активно застосовують норми спеціального законодавства в контексті податкового, що частенько призводить до фіскальних виводів. Варто звернути найпильнішу увагу на існуючі вимоги чинного законодавства до документального супроводу матеріальної допомоги для зниження ризиків перекваліфікації операції.
Треба відмітити, що на практиці специфічні завдання часто виявляються неврегульованими нормами законодавства і у разі перевірки податковими органами риски фіскального тлумачення таких операцій дуже високі. Одним з найбільш ефективних способів їх мінімізації є попереднє отримання позитивної для платника податку податкової консультації (роз'яснення), що дозволяє уникнути штрафних санкцій, а у більшості випадків і нарахування податкових зобов'язань.
Іван Юрченко
радник ЮФ "Василь Кисиль і Партнери"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
