Аграрні розписки - новий інструмент фінансування сільгоспвиробників

19 березня 2013 року набуває чинності nbsp;Закон України "Про аграрні розписки" (далі - Закон)який покликаний заповнити нестачу ефективних інструментів для фінансування сільського господарства. Не секрет, що Закон розроблений на основі досвіду Бразилії, де аграрні розписки успішно використовуються з 1994 року і є одним з чинників, який сприяв дуже активному росту аграрної галузі за рахунок ефективного механізму залучення сільгоспвиробниками додаткового фінансування.

Успішний досвід Бразилії дозволяє сподіватися, що і в Україні аграрні розписки знайдуть своє застосування, тим більше що в цьому зацікавлені деякі великі гравці. 

Згідно із Законом аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, фіксувальний безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується запорукою, здійснити постачання сільськогосподарської продукції або заплатити грошові кошти на певних в нім умовах.

Закон виділяє два види розписок : товарні, зобов'язання по яких повинні виконуватися постачанням відповідної сільськогосподарської продукції, і фінансові, зобов'язання по яких виконуються шляхом оплати обумовленої грошової суми.

Використання аграрних розписок має безумовні економічні переваги як для сільськогосподарських товаровиробників, так і для постачальників добрив, засобів захисту рослин, насіння, палива і т. п. Зокрема, товарна аграрна розписка дозволяє сільгоспвиробникові фінансувати виробництво сільськогосподарської продукції за рахунок продажу урожаю до його фактичного збору і знімає ризик зниження ціни на продукцію, оскільки його зобов'язання фіксується у кількості товару, а не в грошовому вираженні. В той же час фінансові аграрні розписки дозволяють постачальникам забезпечувати виконання зобов'язань за поставлений сільгоспвиробникові товар майбутнім урожаєм. Крім того, товарні аграрні розписки фактично дозволяють бартерні розрахунки між сільгоспвиробниками і постачальниками продукції, необхідної для сільськогосподарського виробництва.

Цікаво, що Закон не встановлює обмежень для нерезидентів України відносно можливості бути кредиторами по аграрних розписках, а також не встановлює, що зобов'язання по фінансових аграрних розписках повинні виконуватися тільки в гривні. Наважуся припустити, що це свідчить про намір законодавця не обмежувати сферу використання аграрних розписок по суб'єктному складу тільки резидентами України. Проте для того, щоб аграрні розписки могли використовуватися в зовнішньоекономічних стосунках, необхідно внести зміни у валютне законодавство.

Боржником по аграрній розписці, тобто особою, яка видає таку розписку, може бути особа, що володіє правом власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або правом користування такою земельною ділянкою для виробництва сільськогосподарської продукції. 

Аграрна розписка видається у письмовій формі на бланку і підлягає нотаріальному посвідченню і реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Відмітною особливістю аграрної розписки є те, що вона не лише закріплює зобов'язання боржника, але і встановлює забезпечення такого зобов'язання запорукою майбутнього урожаю, який буде зібраний з певної земельної ділянки, вказаної в аграрній розписці. При цьому інформація про предмет запоруки по аграрній розписці підлягає обов'язковому внесенню в Державний реєстр тих, що обтяжили рухомого имущества нотаріусом, що засвідчує таку розписку. На день збору урожаю предметом запоруки по аграрній розписці стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.

Оскільки аграрна розписка припускає фінансування під заставу майбутнього урожаю, законодавець постарався максимально забезпечити захист прав кредиторів по аграрних розписках і закріпив в Законі дуже цікаві норми відносно права користування земельною ділянкою, вказаною в аграрній розписці. Так, перехід права власності або права користування земельною ділянкою не припиняє дія вказаної в аграрній розписці запоруки майбутнього урожаю і не припиняє права боржника і кредитора по аграрній розписці на користування земельною ділянкою до збору відповідного урожаю, але не довше чим до закінчення відповідного поточного маркетингового року. Треба відмітити, що діючі законодавство не містить визначення терміну "маркетинговий рік"тому ця норма створює ризик виникнення суперечок на практиці.

Ще одним нюансом, що стосується забезпечення зобов'язання по аграрній розписці, являється те, що забезпеченням виступає майбутній урожай сільськогосподарської продукції. На мій погляд, використання словосполучення "майбутній урожай" не зовсім точно відбиває ідею законодавця, оскільки майбутній урожай не обов'язково є наступним (найближчим) урожаєм. Тобто породжується деяка невизначеність відносно предмета забезпечення. Це, звичайно, юридична казуїстика, але, враховуючи особливості української судової системи і правозастосовної практики, цю норму слід було б уточнити.

У разі невиконання боржником по аграрній розписці своїх зобов'язань кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок закладеного майбутнього урожаю, у тому числі шляхом передачі йому права власності на такий урожай, надання права доростити цей урожай, зібрати його і обернути у свою власність або продати. Законом передбачений простий і ефективний механізм примусового звернення стягнення на предмет запоруки по аграрній розписці. Передача предмета запоруки по аграрній розписці повинна здійснюватися державним виконавцем впродовж семи днів на підставі старанного напису нотаріуса на аграрній розписці. При цьому законодавець врахував складнощі з використанням такого інструменту, як старанний напис нотаріуса, які часто виникають на практиці, і передбачив, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безперечності вимог кредитора. Це позбавляє нотаріусів підстав для відмови у виконанні старанного напису, посилаючись на брак доказів про безперечність вимог кредитора.

У випадку якщо зібраного урожаю недостатньо для повного погашення зобов'язань по аграрній розписці, предметом запоруки по такій розписці стає майбутній урожай будь-якої сільськогосподарської продукції, яка вирощується або вирощуватиметься боржником по аграрній розписці на земельній ділянці, вказаній в аграрній розписці. На перший погляд, ця норма забезпечує повне виконання зобов'язань по аграрній розписці. Але на практиці у такому разі боржникові досить легко відхилитися від виконання зобов'язань за рахунок наступного урожаю. Річ у тому, що якщо надалі власником або законним користувачем відповідної земельної ділянки стане інша особа, то урожай, вирощений такою третьою особою, не буде предметом запоруки по розписці. Тобто боржникові буде досить ввести в якості орендаря землі нову компаніющоб уникнути запоруки наступного урожаю.

Не секрет, що на практиці дуже гостро коштує питання відповідності якості сільськогосподарській продукції заявленим критеріям. Автори Закону постаралися вирішити цю проблеми, передбачивши, що в товарній аграрній розписці в обов'язковому порядку треба вказати якість продукції, яка має бути поставлена, і формулу перерахунку кількості продукції у разі постачання продукції іншої якості. При цьому сторонам бажано відразу домовитися про те, яка експертна установа проводитиме експертизу продукції на предмет її відповідності заявленій якості у разі виникнення суперечки.

Додаткову цінність аграрним розпискам в очах кредиторів може надати поручительство фінансової установи. Процедура надання такого поручительства схожа з авалированием векселів і, згідно із Законом, повинна здійснюватися в порядку, встановленому для операцій по авалированию векселів.

Закон також передбачає уозможность передачі прав по аграрній розписціщо значно розширює спектр їх застосування. Така передача здійснюється за допомогою здійснення передавального напису на розписці і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ухвалення Закону спричинить деякі зміни в алгоритмі роботи учасників ринку сільськогосподарської продукції. Річ у тому, що виконання зобов'язання по аграрних розписках по кожному виду сільськогосподарської продукції здійснюється у черговості їх видачі. При цьому під заставу одного урожаю може бути випущені декілька аграрних розписок. Відповідно, кредитори по пізніших розписках приймають підвищений ризик невиконання зобов'язання, принаймні, в поточному році.

Крім того, примусове звернення стягнення на предмет запоруки по аграрній розписці також здійснюється в порядку черговості видачі аграрних розписок.

Слід також враховувати, що запорука майбутнього урожаю сільськогосподарської продукції по аграрній розписці наділяє відповідного кредитора по аграрній розписці правом пріоритетного задоволення своїх вимог за рахунок предмета запоруки по відношенню до інших кредиторів боржника по аграрній розписці. Тобто видача аграрної розписки безпосередньо впливатиме і на права інших кредиторів боржника по аграрній розписці, а не тільки кредитора по такій аграрній розписці.

Крім того, при придбанні права користування (оренда) земельною ділянкою, а після зняття мораторію, і при придбанні земельної ділянки у власність необхідно буде перевіряти наявність невиконаних аграрних розписокпо яких закладений урожай, що вирощується на відповідній земельній ділянці. Інакше новий користувач/власник земельної ділянки переймає на себе ризик бути обмеженим в праві користування цією ділянкою або розпорядження зібраним з ділянки урожаєм.

Також при прийнятті кредитором аграрної розписки дуже важливо перевіряти наявність тих, що інших обтяжили на майбутній урожай сільськогосподарської продукції, т. до. на день видачі аграрної розписки майбутній урожай не може знаходитися в іншій запоруці, окрім запоруки по аграрній розписці. Отже, наявність такої іншої запоруки впливатиме на законність видачі аграрної розписки, що згодом може бути використане проти інтересів кредитора. 

На завершення слід зазначити, що для успішного введення в оборот аграрних розписок необхідно створити Реєстр аграрних розписок, а також привести чинне законодавство у відповідність із Законом.

Олександр Плотников

радник, адвокат

АТ Arzinger

____________________________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.