Інформаційний лист Вищого господарського суду № 01-06/1941/2012 від 27 грудня 2012 р. присвячено Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно виконання господарських зобов'язань". ВХСУ нагадав господарським судам про нововведення в деяких правових джерелах регулювання господарської діяльності, здійснених вказаним Законом. Сферами, що торкнулися вказаного Закону (далі - Закон № 5405 - VI) і листа, були правовідносини по договорах кредиту і запоруки, а також окремі питання, пов'язані з банкрутством.
Передусім, ст. 86 Господарського процесуального кодексу була доповнена положенням, що вказує окремі підстави для накладення (зняття) арешту на майно в справах відносно визнання кредитного договору і договору запоруки недійсним. ВХСУ своїм формулюванням "визначення може виноситися" дал ясність у позиції законодавця із цього приводу, оскільки формулювання в новій частині 3 ст. 86 ХПК не гарантувала відсутність суперечки про те, являється винесення таких визначень обов'язком суду або тільки його правом.
ВХСУ згадав про нову статтю 1057-1 Цивільного кодексущо визначає правові наслідки недійсності кредитного договору. При роз'ясненні порядку правозастосування в таких випадках в листі резюмований, що господарський суд зобов'язаний вирішувати питання відносно накладення арешту на майно у випадках, передбачених частинами другої і п'ятої цієї статті ГК. В зв'язку з цим цілком логічним нагадуванням ВХСУ було те, що дія Закону № 5405 - VI поширюється на кредитні договори і договори запоруки, ув'язнені після набуття чинності ним.
Приділивши увагу Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" (далі - Закон № 2343 - XII)ВХСУ, в першу чергу, вказав на одно з головних положень даних нововведень - встановлена заборона на призупинення провадження у справі про банкрутство. Окрім цього, було згадано про впровадження нового порядку схвалення плану санації, яке з набуттям чинності Закону № 5405 - VI поповнило перелік повноважень зборів кредиторів.
Окрема обмовка в листі зроблена з приводу нового порядку застосування положень Закону № 2343 - XII. Ці нововведення набудуть чинності 19 січня 2013 р. і суть їх полягає в наявності виключень із загального правила про те, що положення Закону № 2343 - XII застосовуватимуться до справ, виробництво по яких відкрито після набуття чинності ним.
Так, регулювання продажу майна в ході справи про банкрутство застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, виробництво по яких розпочате до набуття чинності Закону № 2343 - XII. Окрім цього, норми, регулюючі ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами також під час розгляду справ про банкрутство, виробництво по яких розпочате до набуття чинності Закону № 2343 - XII, якщо до моменту набуття чинності ним господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.
Окрім цього, ВХСУ вказав про три важливі нововведення:
1. План санації має бути обов'язково погоджений усіма кредиторами, вимоги яких забезпечені запорукою майна боржника при ініціації процедури банкрутства боржника, що здійснює санацію його керівником.
2. Із Закону № 2343 - XII виключене положення про визначення фінансового положення боржника в підготовчому засіданні суду або під час розгляду справи про банкрутство господарським судом за допомогою судової експертизи, призначеної відповідно до вимог Закону "Про судову експертизу".
3. Із Закону № 2343 - XII виключено також положення про рішення судом питання відносно доцільності затвердження плану санації або світової угоди у разі, якщо забезпечені кредитори не погодили план санації або не схвалили світову угоду і комітет кредиторів не прийняв жодного із запропонованих Законом № 2343 - XII рішень.
ВХСУ згадав про внесені зміни до Закону "Про старанне виробництво". Зокрема, новою редакцією п. 7 ст. 49 вказаного Закону передбачається встановлення основи для закінчення старанного виробництва у вигляді формулювання "визнання боржника банкротом" замість ліквідації боржника - юридичної особи і передачі старанного документу ліквідаційної комісії.
Окрім цього, Законом № 5405 - VI доповнений перелік суб'єктів, яким вирушає копія постанови державного виконавця про арешт засобів або майна боржника органами, які ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Також ВХСУ в листі згадав про те, що Законом № 5405 - VI була доповнена ст. 66 Закону "Про старанне виробництво" положенням про те, що у разі звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи витрати, пов'язані з організацією і проведенням публічних торгів, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.
ВИСНОВОК:
Лист ВХСУ № 01-06/1941/2012 від 27.12.2012 р. носить більше повідомляючий характер, ніж що роз'яснює, оскільки в цьому листі, по суті, продубльовані норми Закону № 5405 - VI. Таким чином, лист засвідчив відсутність різночитань між нормами вказаного Закону і їх розумінням ВХСУ.
Василь Нечипоренко
"ЮРИСТ & ЗАКОН"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
