Життя в епоху змін вважається страшним прокляттям. Але держава Україна складно назвати статичною системою - зміни тут впроваджуються із завидною постійністю. Тому до змін усі якось звикли і мало цікавляться їх суттю. Чим чіткіше правителі хочуть визначити вектор руху в "прекрасне далеко", тим більше активізуються поборники славного минулого. Так або інакше, шлях в майбутнє визначається історичною спадщиною держави, яким наша країна все-таки багата.
Вітчизняна судова система не одного разу зазнавала різні реформи по своєму удосконаленню. Проте, виходячи з досить тривалої, хоча і невдалої спроби створення унікального державного устрою, реформування було потрібне. Світ перестав бути біполярним, і колишні республіки могутнього союзу зіткнулися з потребою взаємодії з тими, що знаходяться за залізною завісою. А взаємодія має на увазі також і запозичення необхідного досвіду, якого країни соціалістичного табору через ідеологічні обставини були позбавлені.
У реформуванні соціалістичної судової системи Україна зайшла трохи далі за братську Росію. Вітчизняні суди загальної юрисдикції розділені згідно спеціалізації на господарські, адміністративні і загальні, розглядаючі цивільні і карні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. У Російській Федерації подібне розподіл судів здається простішим: суди загальної юрисдикції і арбітражні суди. Але проте, незважаючи на уявні відмінності судових систем, вітчизняних юристів зі східними колегами ріднить необхідність постійного вивчення судової практики.
Для аналізу судових прецедентів російські юристи використовують різні правові системи, досить широко представлені на місцевому спеціалізованому ринку країни: "КонсультантПлюс", "Гарант", Lexpro, "Мій арбітр", "Картотека арбітражних справ". Відносно останніх двох, таких, що є федеральними, Андрій Луневкерівний партнер волгоградської юридичної фірми Princeps Consulting Group, відмічає недостатню конкурентоспроможність: "Мій арбітр", "Картотека арбітражних справ" - онлайн-ресурси, куди викладаються рішення судів першої інстанції, - не надають можливості пошуку по конкретній нормі закону, вказаній в судовому акті. Та і посилатися як на практику на рішення суду першої інстанції (особливо якщо воно не набрало законної сили) сенсу немає".
Ілля Туркерівник судово-арбітражної практики санкт-петербурзького офісу АБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери"розповів ЮРЛИГЕ, що при аналізі судової практики юристи бюро в основному використовують правову систему "КонсультантПлюс" і сайт Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації.
По словах А. Лунева, російські юристи віддають перевагу тим довідковим правовим системам, в яких зібрані судові акти як вищих судових інстанцій, узагальнювальних практику з тих або інших питань, так і рішення, по конкретних арбітражних спорах.
Як вважає Олександр Московкинзаступник генерального директора російської експертної юридичної системи Lexpro, правові системи повинні пропонувати не лише зведення федерального і регіонального законодавства, але і судову практику, а також надавати можливість продуктивної роботи з необхідною інформацією: мати зручні опції пошуку, закладок, порівнянь, коментарів.
"Ту ж судову практику арбітражних судів ви можете подивитися на сайті Вищого Арбітражного Суду, проте тільки довідково-правова система дасть вам можливість зручно працювати з нею, оскільки в ній можна знайти документи, які згідно із законом не зобов'язані публікувати у відкритому доступі (наприклад, документи з грифом "для службового користування"), але які істотно впливають на позицію юриста в суді. Коротше кажучи, довідково-правові системи - це передусім зручний інструмент роботи з юридичною документацією, що містить якісно оброблені документи і професійні коментарі", - відмічає А. Московкин.
Таким чином, стає ясно, що в Росії популярнішими із-за зручності в користуванні і якісно-кількісного наповнення є комерційні, а не федеральні правові пошукові системи. Секрет подібного вибору, на наш погляд, полягає в зручності інтерфейсу, а також оперативності реагування розробників на запити професійних користувачів.
Говорячи про соціалістичну спадщину в правових системах, не можна не згадати про ще одну колишню республіку Союзу, що об'єднався Великою Руссю. Йдеться про Республіку Білорусь. По словах Андрея Вашкевича, партнера, керівника судової практики мінської юридичної компанії "Степановский, Папакуль і партнери", нескладні справи, як правило, не вимагають звернення до судової практики. При цьому він відмічає: "Із специфічних питань аналіз судової практики може зайняти 4 - 5 годин. В цілому аналіз судової практики потрібно досить часто". Як вважає А. Вашкевич, у місцевих юристів дуже затребуваний банк даних "Судова практика", розміщений на сайті Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь, і журнал "Вісник Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь".
Виходячи з думок юристів, вивчення судової практики є необхідністю в країнах, де джерелом права визначений закон. Ну а вже в англосакській правовій сім'ї аналіз прецеденту як визначального судове рішення чинника займає засадниче місце в роботі судових адвокатів.
Ірина Тимчишинпартнер міжнародної юридичної фірми Bryan Cave в Лондоні, відмічає, що на питання про кількість часу, що витрачається на аналіз судової практики, неможливо дати однозначну відповідь: "Уце залежить від складності справи, об'єму документів, наданих для аналізу, виникаючих юридичних питань. В основному для досить простих справ (наприклад, по очевидних заборгованостях або невиконанні контрактних зобов'язань) - декілька годин, для складних - декілька днів, для багаторівневих диспутів - тижнів". И. Тимчишин вважає, що при аналізі судових прецедентів англійські юристи зазвичай використовують онлайн-системи Lexis - Nexis і Westlaw. Але, окрім цього, пошук необхідної практики може відбуватися і в професійних книгах - зборах принципів і посилань на первинні джерела права : Chitty on Contract, MacGregor on Damages, Dicey & Morris on Conflict of Laws, Halsbury Laws.
Україна, що являється, як задекларовано в Конституції, правовою державою, гарантує наявність і незалежність судової влади. А де існують суди, там є присутніми і юристи, що намагаються в цих судах відстоювати законні права і свободи. Проте, можливо, із-за недостатньої визначеності законів все більшу роль у вітчизняних правових поєдинках грає прецедент. Приміром, відомий корпоративний юрист Андрій Журжийдиректор юридичного департаменту FOZZY GPOUP, відмічає: "Часто зустрічаються справи, практики судді, що вимагають аналізу, практики апеляції, судової практики контрагента, практики ВАСУ і ВСУ, отже, в середньому аналіз необхідної судової практики займає від 6-ти до 20-ти годин".
Не в останню чергу, виходячи з досвіду зарубіжних колег, компанія "ЛІГА: ЗАКОН" в питанні створення найбільш продуктивної системи аналізу судових рішень дійшла висновку про доцільність співпраці з державою, а не протиставлення державних і комерційних пошукових ресурсів. Система аналізу судових рішень є продуктом довгострокової співпраці компанії "ЛІГА: ЗАКОН" і ГП "Інформаційні судові системи". Тобто нова система об'єднує в собі надійність Єдиного державного реєстру судових рішень і оперативність, зручність в користуванні, а також інновації, властиві усім продуктам компанії "ЛІГА: ЗАКОН".
Детальніше про новий продукт компанії ви зможете дізнатися на офіційній презентаціїяка відбудеться 12 грудня (з 10:30 до 12:00) в прес-центрі "ЛІГАБізнесІнформ" (вул. Т. Шамрыла, 23).
Марина ЯсинскаяЮРЛИГА
