Іноземні інвестиції були і залишаються значущим елементом в розвитку вітчизняної економіки. Важливим чинником в залученні іноземних інвестицій в Україну і створенні сприятливого інвестиційного клімату є правове врегулювання цього питання.
Серед нормативно-правових актів, регулюючих стосунки, що виникають при здійсненні іноземних інвестицій в Україну, - Господарський кодекс України, Закон "Про режим іноземного інвестування", Положення про порядок державної реєстрацій іноземних інвестиційзатверджене постановою № 928 від 07.08.96 р., а також Положення про порядок іноземного інвестування в Українузатверджене НБУ, та ін.
Володимир Губенко |
Гліб Щербак |
Згідно із Законом "Про режим іноземного інвестування" іноземними інвестиціями є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Цим же Законом передбачена можливість державної реєстрації іноземних інвестицій. Така реєстрація не обов'язкова і здійснюється за рішенням інвестора. Незареєстровані інвестиції не надають інвесторам прав і гарантійпередбачених законодавством України. Серед ряду переваг, що надаються реєстрацією іноземної інвестиції, наприклад, можна відмітити відсутність ввізного мита на майно, внесене іноземними інвесторами в статутний капітал підприємств з іноземними інвестиціями, за умови невідчуження такого майна впродовж трьох років.
Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою міністрів АРК, обласними державними адміністраціями, а також міськими державними адміністраціями міст Києва і Севастополя згідно з Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій (далі - Положення), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 07.08.96 р.
Така реєстрація полягає в подачі інвестором інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестицій і інших необхідних документів в уповноважений державний орган, розгляді пакету документів таким органом, привласненні реєстраційного номера інформаційному повідомленню і видачі інвесторові екземпляра такого сполучення з друком державного органу і підписом посадовця.
Законом № 4835 - VI від 24.05.2012 р., який набуває чинності з 17.12.2012 р., були внесені ряд змін в Господарський кодекс і Закон "Про режим іноземного інвестування" відносно державної реєстрації іноземних інвестицій.
Так, цим Законом вводиться визначення поняття державної реєстрації іноземних інвестиційраніше відсутнє в законодавстві. Під такою реєстрацією розуміється фіксація факту внесення іноземної інвестиції, привласнення компетентним державним органом інформаційному сполученню реєстраційного номера з відповідним записом в журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій.
Законодавством, діючим на даний момент, передбачено, що державна реєстрація інвестиції здійснюється упродовж трьох робочих днів з моменту її фактичного внесення. Таке формулювання є неоднозначним і викликає низку запитань. Зокрема, не зрозуміло, чи встановлений цей термін для державних органів для здійснення реєстрації інвестиції після подачі пакету документів інвестором або це термін, впродовж якого інвестор зобов'язаний подати документи на реєстрацію інвестиції. Також не ясно, чи може інвестор отримати відмову в реєстрації інвестиції у разі порушення триденного терміну.
Вказаними змінами в законодавство виправляється невизначена ситуація з термінами. Тобто Законом № 4835 - VI встановлене, що державна реєстрація інвестицій здійснюється компетентними державними органами упродовж семи днів з моменту подачі іноземним інвестором пакету документів для реєстрації іноземних інвестицій або їх анулювання. Таким чином, буде чітко встановлений термін, впродовж якого державні органи повинні зареєструвати іноземну інвестицію.
З набуттям чинності Закону № 4835 - VI для іноземного інвестора не буде встановлено крайнього терміну, впродовж якого він зобов'язаний подати пакет документів для реєстрації іноземної інвестиції |
Первинною версією проекту цього Закону встановлювався термін в 30 днів, упродовж яких іноземний інвестор зобов'язаний був подати документи для державної реєстрації іноземної інвестиції. Але це положення було викреслене із законопроекту і Закон був ухвалений без нього. Отже, з набуттям чинності Закону № 4835 - VI для іноземного інвестора не буде встановлено крайнього терміну, впродовж якого він зобов'язаний подати пакет документів для реєстрації іноземної інвестиції.
Також змінами до Закону "Про режим іноземного інвестування" передбачені деякі уточнення відносно реєстрації іноземних інвестицій. При цьому у Закон будуть введені положення про те, що перереєстрація інвестиції при зміні власника робитиметься шляхом анулювання попередньої державної реєстрації і нової реєстрації іноземної інвестиціїа також про те, що у разі вилучення іноземної інвестиції відбуватиметься анулювання реєстрації такої інвестиції.
На жаль, змінами в законодавство не було передбачено можливості подачі документів для реєстрації іноземних інвестицій в електронному вигляді, що певною мірою спростило б процедуру реєстрації.
Негативним моментом також є те, що на даний момент не було прийнято відповідних змін в Положеннязатверджене КМУ, яким безпосередньо керуються державні органи при реєстрації іноземних інвестицій. Законом № 4835 - VI передбачено, що такі зміни мають бути внесені в Положення впродовж 3 місяців з моменту набуття чинності Закону. При цьому норми, передбачені Законом № 4835, - VI, можуть не реалізовуватися на практиці у разі неприйняття відповідних змін в Положення.
Загалом ми вважаємо позитивними зміни відносно державної реєстрації іноземних інвестицій, оскільки вони прояснюють деякі моменти в процедурі державної реєстрації, встановлюють термін реєстрації таких інвестицій компетентними органами і не передбачають граничного терміну для подачі документів на реєстрацію іноземних інвестицій.
Ситуація з іноземним інвестуванням в цілому
Вказані вище зміни ніяк не можна назвати проривом у сфері іноземного інвестування. Як бачимо, зміни торкнулися лише деяких положень. А потрібно максимальну лібералізацію усіх інститутів і норм, що стосуються діяльності іноземних інвесторів.
Відносно самої процедури реєстрації іноземних інвестицій виникає питання: а для чого взагалі вона потрібна? Невже держава без цієї процедури не може гарантувати іноземним інвесторам повернення їх інвестицій або захист від націоналізації? Чи, можливо, без реєстрації неможливо ідентифікувати інвестицію? На наш погляд, ця процедура підлягає спрощенню до рівня подачі повідомлення в електронній формі без дотримання яких-небудь термінів або інших документів або взагалі скасуванню в повному об'ємі. Скасування або спрощення процедури дозволить скоротити витрати державного бюджету на утримування армії державних чиновників, зменшити можливості для корупції і полегшити життя іноземних інвесторів.
Державі необхідно зосередитися на спрощенні процедур, що ускладнюють діяльність іноземних інвесторів і реальних іноземних інвестицій, що перешкоджають припливу |
Варто також відмітити, що державі необхідно зосередитися на спрощенні інших процедур, що ускладнюють діяльність іноземних інвесторів і реальних іноземних інвестицій, що перешкоджають припливу.
Наприклад процедура реєстрації представництва іноземної компанії в Україні триває 60 робочих днів! І це тільки в Міністерстві економіки. А після цього слід ще стати на облік в Управлінні статистики, податкової, Пенсійному фонді, пройти ряд інших процедур. Досвід нашої роботи показує: іноземні бізнесмени насилу вірять, що для реєстрації представництва без права ведення господарської діяльності Міністерству економіки треба 60 робочих днів. Вони ставлять цілком логічне питання: що можна робити два з половиною місяці із заявою і декількома документами, що підтверджують існування іноземної компанії? Адже представництво у багатьох випадках є першим кроком для іноземного інвестора в освоєнні ринку України. Спочатку відкривається представництво для вивчення ринку і тільки потім вкладаються інвестиції у вигляді грошей або майна, наприклад, в статутний капітал дочірньої компанії. Яке враження про простоту процедур в Україні може скластися у такого інвестора, якщо тільки на реєстрацію представництва знадобиться не менше 3 місяців?
Багато інвесторів не вкладають засобу у вигляді інвестицій, оскільки обгрунтовано не вірять в те, що, зареєструвавши інвестиції, отримають гарантіїпередбачені законодавством. Вони просто використовують можливість дати засоби у борг шляхом укладення договору позики між материнською компанією (позикодавцем) і дочірньою компанією (позичальником). Таким чином, українська компанія отримує необхідні кошти для початку роботи, а інвестор - можливість контролювати ці засоби, продовжити, якщо потрібно, термін їх використання, а також ефективно отримати їх назад. При цьому такі засоби даються або взагалі безкоштовно, або за мізерний відсоток, який не запропонує жоден банк. Проте і тут держава створила перешкоди. Здавалося б, наші чиновники напередодні чергового фінансового колапсу і дефіциту валюти повинні збудувати "зелений коридор" для кожного, хто хоче влити в економіку України валюту, але тут на арену виходить Національний банк України з вимогою реєструвати договір позики, по якій іноземна компанія дає позику своїй дочірній компанії в Україні. Ми знову стикаємося з реєстрацією, і знову не ясно, для чого вона потрібна. При цьому з власного досвіду можемо стверджувати, що чиновники в НБУ щосили намагаються виправдати своє існування шляхом відмови в реєстрації по будь-кому, нехай навіть самим несуттєвим або взагалі надуманим, причинам. Тобто вони, навпаки, перешкоджають усіма силами припливу засобів в Україну.
Одним словом, Україна буде, як і раніше, виживати від кризи до кризи, поки керівництво країни не зрозуміє, що потрібні фундаментальні зміни в цій сфері. Зокрема, необхідно створити і підтримувати максимально зручні і вигідні умови для реальних іноземних інвестицій, а не плодити реєстраційні процедури і армію чиновників, що використовують будь-яку можливість для корупції.
ВИСНОВОК:
Таким чином, приведені вище зміни в процедурі реєстрації іноземних інвестицій не спростять життя інвесторам і не вплинуть на їх приплив.
Володимир Губенко
керівний партнер ЮФ "Губенко і партнери"
Гліб Щербак
юрист ЮФ "Губенко і партнери"
_____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.