Штраф від обленерго? Шукайте правду в суді!

При адміністративному тиску на бізнес державним органам допомагають енергопоставляючі організації, прагнучі під час перевірок дотримання Правил користування електроенергією виявити порушення, що виливаються у багатотисячні штрафи, що змушує підприємців шукати правду в господарських судах.

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Згідно з чинним законодавством рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачеві вартості спожитої електроенергії, що недообліковує, є оперативно-господарською санкцією, визначення і порядок застосування якої описані в статтях 235 - 237 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави і порядок такого донарахування регулюються двома основними нормативно-правовими актами: Правилами користування електроенергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р., а також Методикою визначення об'єму і вартості електричної енергії, не врахованої в результаті порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р.

На практиці постачальники електроенергії при застосуванні оперативно-господарських санкцій до підприємців і юридичних осіб часто істотно відхиляються від положень цих актівщо є основою для відміни відповідних рішень в суді.

Наприклад, в переважній більшості випадків нарахування вартості електроенергії, що недообліковує, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією проводиться енергетиками за період три роки.

В той же час пунктом 2.5 Методик № 562 встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, вказаних в пп. 1-3 п. 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового об'єму споживання електричної енергії впродовж робочого часу вираховується по формулі, в якій кількість днів в періоді, за який повинен робитися перерахунок, визначається як кількість робочих днів споживача від останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у випадку якщо технічна перевірка проводилася після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальна кількість робочий день за 6 календарний місяць, передував день виявлення порушення.

Таким чином, енергопоставляючі компанії значно перевищують кількість днів в періоді, за який повинен робитися перерахунок.

СУДОВА ПРАКТИКА

На це звернув увагу і Вищий господарський суд України в постановах від 29.02.2012 р. у справі № 8/5005/9541/2011, від 30.08.2012 р. у справі № 8/5005/9402/2011, де відмічено: з правового аналізу п. 2.5 Методик № 562 витікає, що перерахунок об'єму і вартості електричної енергії, що недообліковує, підлягає обмеженню до загальної кількості робочих днів за 6 календарних місяців у разі, якщо від останнього контрольного огляду засобу обліку енергопоставляючою компанією до дня виявлення порушення пройшов більше ніж 6 календарного місяця.

Отже, обленерго повинні розраховувати електроенергію, що недообліковує, з урахуванням кількості днів з моменту останнього контрольного огляду приладу обліку і лише у виняткових випадках (наприклад, якщо споживачем використовувалися приховані пристрої для заниження свідчень) можна застосовувати трирічний термін.

Намагаючись в судах парирувати ці аргументи, представники енергокомпаній посилаються на те, що контрольний огляд засобів обліку енергії полягає лише в знятті свідчень, тому особи, що здійснюють такий огляд, не можуть і не повинні виявляти навіть видимі порушення.

Втім, у більшості випадків має сенс домагатися якщо не відміни оперативно-господарської санкції, то хоч би істотного зменшення вартості електроенергії, що недообліковує.

Одно з обставин, яке необхідно з'ясувати в процесі судової суперечки, - це причина проведення експертизи приладу обліку у відсутність споживача.

Мають місце ситуації, коли енергокомпанія, повідомляючи в акті про напрям лічильника на експертизу відносно дати її проведення, при прибутті споживача експертизу не проводить з різних причин, обіцяючи в майбутньому повідомити про нову дату її проведення. Проте споживач про нову дату не повідомляється, і експертиза проводиться без його представника. Чи можна вважати результати такої експертизи об'єктивними?

Так або інакше проведення експертизи без споживача є порушенням п. 3.30 Правив ПЭЭ, і в аспекті цієї обставини слід звернути увагу на постанову Вищого господарського суду України від 23.06.2009 р. у справі № 26/245пну якому судова колегія, аналізуючи факт проведення експертизи засобу обліку без присутності споживача зробила висновок про порушення відповідачем вимог вказаних Правил, оскільки він сам провів це дослідження в односторонньому порядку.

Судова колегія ВХСУ також відмітила, що присутність при цьому представника держпідприємства по стандартизації і метрології не надає цій процедурі легітимності.

Не рідкісні ситуації, коли енергокомпанії встановлюють факти втручання в роботу приладів облікунезважаючи на цілісність встановлених на них пломб.

Проте цілісність пломб на електролічильнику свідчить, що втручання в роботу лічильника не було, оскільки пломби, встановлені енергокомпанією і заводом-виробником, призначені саме для запобігання таким втручанням.

У вищезгаданій постанові від 23.06.2009 р. у справі №26/245пн Вищий господарський суд України не взяв до уваги аргументи енергопоставляючого підприємства про те, що позивач мав можливість втручання в прилад без порушення його пломбоскільки згідно п. 3.16 Правив необхідний об'єм і місця опломбування вибирає саме постачальник електроенергії. Виходячи з цього, непорушений стан опломбування засобу обліку свідчить про неможливість такого втручання.

Важливим моментом у вирішенні питання про доведеність факту порушень Правил ПЭЭ з боку споживача являється наявність в акті про порушення графічної схеми підключення, і формальний характер цієї схеми, що здається на перший погляд, не повинен нікого бентежити.

Так, згідно п. 4.6 Методик № 562 в акті про порушення вказуються усі необхідні параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача і її графічне зображення з вказівкою:

• меж балансової приналежності;

• перерізів і матеріалу усіх дротів (кабелів), наявних в схемі підключення;

• фазування приладу обліку на дату оформлення акту про порушення.

Зокрема, на необхідність виконання вказаних вимог Методики звернула увагу Національна комісія регулювання електроенергетики України в листі від 09.02.2011 р. № 901/11/17-11.

Крім того, на обов'язковість виконання схем електропостачання споживача і підключення електроустановок з їх графічним зображенням вказав і Дніпропетровський апеляційний господарський суд в постанові від 20.02.2012 р. у справі № 22/5005/15445/2011, відмітивши наступне: "Так, в акті про порушення не приведена схема і графічне зображення електропостачання і підключення електроустановок споживача, відсутні дані про межі балансової приналежності, перерізи і матеріал усіх дротів (кабелів), наявних в схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акту про порушення, не вказаний перелік струмоприймачів споживача, приєднаних до електричної мережі, і режим їх роботи.

При цьому судова колегія вважає невірним висновок господарського суду про необов'язковість вказівки в акті про порушення схеми електропостачання споживача, оскільки він суперечить положенням п. 4.6 Методик. Можливість оформлення схеми електропостачання окремо, в якості додатка до акту перевірки, не звільняє постачальника електроенергії від її складання взагалі.

За наявності наведених вище порушень акт, складений представниками ПАО "Днепрооблэнерго", не є допустимим доказом порушення підприємцем Правил користування електричною енергією, тому не може бути належною основою для застосування Методики і визначення об'єму і вартості неврахованої електричної енергії".

ВИСНОВОК

Більшість перевірок дотримання підприємцями правил користування електроенергією закінчуються багатотисячними штрафами. Аналіз судової практики, що склалася, дає підстави вважати, що енергетики, як, наприклад, і податківці, розуміючи неправомірність своїх рішень, умисне йдуть на застосування максимально можливих штрафів. З десяти оштрафованих п'ятеро звернуться до суду, а інші перерахують суму штрафу, побоюючись відключення електроенергії і скептично відносячись до перспективи судових тяжб.

Іван Переверзевкерівник ЮФ "Днепролекс"