В цілому 2012 рік можна назвати знаковим для практик медіа (IT) права. Якщо раніше більшість компаній в професійному портфоліо просто означали свою можливість надавати послуги в цій практиці, то тепер з'явилися фахівці, які активно їх розвивають. Доречно зауважити, саме за останні два роки з розвитком практик намітилася тенденція до їх розподілу. Часто на конференціях з медіа праву навіть не піднімаються питання використання ПО, правового регулювання мережі Інтернет, тоді як юристи, що забезпечують роботу IT- компаній, навіть не цікавляться особливостями правого регулювання виробництва кіно-продукції, радіо і телемовлення. При цьому і тим і іншим вистачає клієнтів, що, безумовно, є позитивною тенденцією. Практикуючи в двох цих практиках можна помітити ряд цікавих паралелей в їх становленні і розвитку.
По-перше, кажучи про IT практиці неможливо обійти увагою Закон N 5091 - VI прийнятий на підставі законопроекту №9744 про особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції. Прийняття цього нормативно-правового акту залишило подвійні враження. З одного боку, ринок не отримав очікуваної підтримки від держави. На самому останньому етапі ухвалення закону, коли його текст вже був прийнятий Верховною Радою, Президент ветував закон, у своїх зауваженнях вказуючи на самі значущі для галузі положення. Сталося це у той момент, коли про подібні ініціативи вже заговорили за межами України. У РФ і ЄС великі компанії серйозно розглядали перспективи перенесення частини своїх виробничих потужностей в Україну. Зокрема, компанії були позбавлені особливих умов оподаткування по єдиному соціальному внеску і податку з прибутків фізичних осіб. З іншого боку, цим законом встановленим фактом стало право галузі на особливі умов оподаткування. Наступним кроком повинне стати уточнення цих умов з тим, щоб вони відповідали первинній меті - зробити Україну конкурентоздатною на світовому ринку. Питання - тільки в часі, і чого буде вартий цей час для галузі.
Найближчим часом варто чекати цілий ряд законодавчих змін у сфері регулювання кіновиробництва і кінопрокату |
Якщо говорити про напрям медіа права, то найвирішальніші зміни "на підході". Найближчим часом варто чекати цілий ряд законодавчих змін у сфері регулювання кіновиробництва і кінопрокату. Новації полягають як в оновленні термінологічної бази, її гармонізації з нормами ЄС, так і наданні цілого ряду преференцій, які повинні стимулювати розвиток виробництва кіно. Наслідки таких перетворень для ринку юридичних послуг нескладно спрогнозувати. Вже зараз відчувається потреба в комплексних юридичних фахівцях у сфері кіно, які в рівній мірі володіють міжнародним правом, що дозволяє супроводжувати реалізацію міжнародних проектів. Таким чином, ця практика сильніше за інших розвивається за правилами глобалізації.
І медіа, і IT право в 2012 році зіткнулися з проблемою регулювання поводження з персональними даними громадян. Цей закон був ухвалений ще в 2011 році. Проте, ні велика кількість заявок на реєстрацію баз даних, ні загальна кількість форумів і семінарів, присвячених цьому питанню, не є показником розуміння роботи правових механізмів баз персональних даних. В найближчому майбутньому слід чекати великої кількості роз'яснень по застосуванню відповідних норм, а також інтенсивної судової практики. Правда, ці питання не є унікальними для названих практик - ця проблема гостро стоїть перед будь-яким бізнесом з широкою клієнтською базою.
Динамічною сферою медіа права традиційно є реклама. Правила реклами алкогольної і тютюнової продукції, що постійно міняються і посилюються, вже породили попит на попередній аналіз рекламних матеріалів юристами. Також встановлені нормативи на періодичність рекламних матеріалів при мовленні. Ця тенденція тільки зміцнюватиметься.
Артем Афян |
Проте найдинамічнішою сферою громадських стосунків по праву вважається Інтернет. Зовсім нещодавно юристи в цій сфері були практично не потрібні, оскільки вона підкорялася загальним правилам ведення господарської діяльності в Україні, і не намічалися ніяких революційних перетворень. На сьогодні спеціальна законодавча база цих практик все ще залишається досить вузькою, не відповідаючи на усі необхідні питання. Але услід за технічним проривом дійшла черга і до правового регулювання. Знову піднято питання про регулювання електронної комерції. Але цього разу існують усі підстави вважати, що відповідні норми будуть прийняті. І не в усіченому варіанті, який колись пропонувався Держкомпідприємництва у вигляді обов'язкового офісу для інтернет-магазинів, а у вигляді комплексного нормативно-правого акту. Також, мають бути вирішені питання регулювання діяльності електронних платіжних систем і електронних грошей. Проте наймасштабніші перетворення в цій галузі пов'язані з концепцією правого регулювання українського сегменту мережі Інтернет, яка була представлена Віктором Вікторовичем Януковичем. Зокрема йдеться про визначення правого статусу усіх учасників мережі. Права і обов'язки власників сайтів, провайдерів, користувачів і ін. нарешті будуть зведені в єдиному законі і объедены в систему. Змінити правовий підхід до регулювання поширення інформації і об'єктів авторських прав в мережі Інтернет. У тому випадку, якщо навіть половина цих змін утілиться в законах, це вже буде досить, щоб назвати такі перетворення революцією.
Окремо варто згадати питання регулятора відносно мережі Інтернет. Тут спостерігається продовження давнього суперництва двох структур : Госкоминформнауки і НКРСИ. Як приклад варто згадати різні пропозиції змін до Закону України "Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки". Цей закон рідко удостоюється уваги юристів, проте він як лакмусовий папірець дозволяє визначити вектори розвитку регулювання ИКТ. На сьогодні обидва органи в різних питаннях займаються регулюванням діяльності в мережі Інтернет. Проте жоден не має явної переваги. Як тільки воно намітиться, варто чекати цілої черги нормативно-правових актів регуляторного характеру, які повинні будуть заповнити існуючі законодавчі пропуски.
Важливим аспектом розвитку будь-якої практики є складність її податкової складової. У стосунках інтелектуальної власності і інформаційних правовідносин податкові аспекти грають украй важливу роль і постійно розвиваються. Навіть тоді, коли законодавчий орган не приділяє уваги цій сфері, податкова вимушена щоденно давати оцінку новим сферам бізнесу, застосовуючи сталі правила обліку до нових реалій. На мій погляд, знаковим прикладом послужило дослідження, проведене в США, про способи обліку трактора в онлайн грі. По-перше, це дослідження торкається міжнародних стандартів обліку, а, по-друге, багато хто в Україні усвідомив те, що віртуальна реальність потребує реальних консультантів. Тому одним з домінуючих векторів розвитку практик стане онлайн: ігри, кінотеатри, соціальні мережі і ін.
Правила реклами алкогольної і тютюнової продукції, що постійно міняються і посилюються, вже породили попит на попередній аналіз рекламних матеріалів юристами |
Цікавим фактом є те, що розвиток цих практик зумовлювався не стільки прийнятими нормативно-правовими актами, скільки тими, які не пройшли. Зокрема, Україна виявилася в авангарді світових подій відносно розвитку регулювання авторського права в Інтернеті. У США з тріском були провалені SOPA і PIPA, а Європу сколихнули протести проти ACTA, услід за якими низка країн відмовилася приймати ці документи. У Україні в той же час загальмувалося ухвалення лобійованого законопроекту №6523, який містить аналогічні SOPA норми. Завдяки цьому в Україні, принаймні, поки, провайдери не зобов'язані будуть блокувати роботу інтернет-сайтів на підставі одного тільки звернення правовласників, а нотаріуси не отримають права завіряти інформацію з веб-сторінок. Також цей законопроект зачіпав роботу організацій колективного управління авторськими правами, привносячи до неї риси моделі, схожої тій, яка функціонує в РФ. Багато фахівців, аналізуючи цей законопроект, відмічали його уразливість до зловживань з боку правовласників, так що та, що пробуксувала по його прийняттю була сприйнята як позитивна тенденція. Проте, порушені в законопроекті питання не можна вважати знятими з порядку денного дня. Швидше за все, по них можна буде простежити лінії зіткнення інтересів різних громадських груп. І найближчим часом по них можна чекати нових дискусій.
Багато в чому ці практики розвивалися не за рахунок ухвалення нових законів, а за рахунок формування правозастосовної практики. У відсутність спеціальних норм, незважаючи на не прецедентну систему права, саме судова практика дає відповіді на багато питань. Найбільш активною ця практика стала відносно правовідносин в мережі Інтернет. Цілий ряд гучних і знакових справ в 2012 році багато в чому зумовили характер суперечок відносно діяльності сайтів і поширення інформації в мережі Інтернет. Блокування домена за визначенням слідчого або у рамках забезпечення позову визнане неправомірним. Проте, попереду - вибори, і цим правилам доведеться пройти випробування на міцність. Також варто чекати в найближчому майбутньому серйозних суперечок відносно авторських прав в мережі Інтернет.
Закінчуючи короткий огляд практик медіа (IT) права, можна сказати, що вони стільки ж перспективні, скільки і складні в освоєнні. Мало знайдеться людей, які не вірять в розвиток цих галузей економіки. Швидше за все, найближчим часом ці практики пройдуть стадії свого остаточного формування, вони знайдуть постійну прописку в рейтингах і номінаціях юридичних фірм. З прийняттям спеціальних нормативно-правових актів усе більш помітною стане спеціалізація юристів. Разом з усім цим з'явиться більше фірм, що роблять послуги в цих практиках. Упевненість ЮК "Юскутум" в успіху цих практик виражається в тому, що IT- право стало однією з шести ключових спеціалізацій компанії. Прийнявши таке рішення більше двох років тому, ми жодного разу не засумнівалися в його правильності. Думаю, справедливим буде твердження, що майбутнє юристів там же, де і майбутнє цивілізації - в інформаційних технологіях.
Артем Афянкерівний партнер ЮК "Юскутум"