З 1 червня 2012 року набуває чинності один з найбільш резонансних документів, прийнятих в 2012 році, - Митний кодекс Україниякий приходить на заміну звичному для нас Митному кодексу 2002 рокупри цьому істотно змінюючи митне законодавство в цілому, від спрощення процедури митного оформлення до надання митним органам ширших повноважень при проведенні перевірок.
Проте почнемо по порядку. Яка ж сфера митного законодавства зазнала найбільше істотних змін?
Одним з найбільш прогресивних нововведень Митного кодексу хочеться назвати впровадження нового суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - уповноваженого економічного оператора (УЭО). УЭО наділений можливістю використовувати спеціальні спрощення, як наприклад, можливість тимчасового зберігання товарів на своєму складі і випуску товар зі свого складу без пред'явлення його митному органу, можливість зняти митне забезпечення без дозволу митниці і здійснювати митний контроль в першочерговому порядку.
В той же час, привілей отримання статусу УЭО доступний далеко не усім, адже законодавець не має наміру надавати особливі преференції по спрощенню митного контролю кожному. Статус уповноваженого оператора економічної діяльності буде доступний лише платоспроможним підприємствам, які упродовж трьох років є суб'єктами ВЭД, мають відповідну систему обліку товарів, за умови відсутності заборгованостей і фактів порушення митних правил. Проте і це ще не усе. Платоспроможності і бездоганній митній історії недостатньо - бажання отримати статус УЭО спричинить ретельні перевірки митними органами і проходження анкетування самооцінки.
З причини забезпечення оперативності в процесі і митного оформлення і митного контролю законодавцем було приділено також особлива увага попереднім рішенням митних органів. Суть ухвалення попередніх рішень зводитися до прийняття митним органом рішення про класифікацію товарів згідно УКТ ВЭДвизначення країни походження товарів, або надання дозволу на приміщення товарів в окремі митні режими - до початку митного оформлення. Можливість завчасно до здійснення митних операцій отримати попереднє рішення митниці не можна не назвати позитивним моментом Митного кодексу, адже такі рішення дозволять суб'єктам ВЭД підготуватися до труднощів митного оформлення, і бути упевненими в тому, що заявлений при декларуванні код товару буде прийнятий митними органами, а країна походження не буде визначена помилково.
Документом також передбачено право декларанта на здійснення митного оформлення у будь-якому митному органі, з урахуванням того, що митні органи не зможуть затримати товар більш ніж на 4 години з моменту подачі декларації. При цьому кодекс надав митниці можливість перевірити декларанта після завершення оформлення в порядку пост-аудит контролю. Впровадження інституту пост-аудита дозволить здійснювати контроль після завершення митного оформлення товарів, з метою перевірки точності і достовірності декларацій на товари і достовірності вказаних в них відомостей. Крім того введення системи пост-контроля повинне забезпечити швидше оформлення імпортних товарів і відповідно вищий рівень експорту.
На відміну від Митного кодексу 2002 року, новий кодекс повністю врегулював порядок проведення перевірок митною службою. За великим рахунком принцип проведення митних перевірок аналогічний принципу проведення перевірок податковими органами, і багато статей нового кодексу, здійснення перевірок, що регламентують процедуру, просто посилають до норм Податкового кодексу.
Також новим Кодексом значно розширені права і обов'язки декларанта у процесі заяві митної вартості товарів. Так, декларант визначає митну вартість товару самостійно, при цьому маючи можливість отримати письмову консультацію митного органу. Крім того, новий кодекс дає декларанту можливість отримувати від митного органу письмові обгрунтування невизнання останнім митній вартості товару. Відмітимо ще і той факт, що кодексом чітко визначений перелік документів, які митний орган має право вимагати від суб'єктів господарювання для визначення митної вартості товару (стаття 53 ТК).
Що стосується питань оветственности за порушення митних правил, то тут варто звернути увагу на той факт, що тепер рішення про конфіскацію товарів і транспортних засобів прийматиметься виключно судом, тоді як штраф і попередження залишиться прерогативою органів митниці. Також документом значно посилена відповідальність по статті 472 Кодекси - за недекларування товарів і транспортних засобів комерційного призначення (про некомерційні транспортні засоби в статті мова чому те не йде).
Крім того, з числа видів діяльності, на здійснення яких вимагається дозволи, виключена митна брокерська діяльність; визначений вичерпний перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю товарів; зменшена кількість документів необхідних документів для оформлення товару з 28 до 14 і багато що інше.
У результаті приходимо до висновку, що новий Митний кодекс багатий позитивними моментами, як в принципі, і негативними. Проте судити про те, які результати нам принесе реалізація його норм дуже рано. Почекавши пару місяців, ми зможемо постежити за реакцією митних органів на їх нові обов'язки і повноваження, подивимося, що принесуть нам спрощення в процесі митного оформлення, і зможемо зробити висновок про те, на чиїй стороні закон, зокрема, новий Митний кодекс.
Детальніше про нововведення Митного кодексу, які можуть істотно змінити життя усіх, хто пов'язаний із зовнішньоекономічною діяльністю, можна буде прочитати в матеріалах аналітичного видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" №29 від 31 травня 2012 р.
