Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

До якого суду подавати позов на дії держвиконавця із звідного виробництва?

Матеріал тижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 24. 05. 2012, № 27

Закон "Про старанне виробництво" дозволяє державному виконавцеві об'єднувати декілька старанних виробництв про стягнення засобів, пред'явлених до одного боржника, в одно звідне виробництво. В цьому випадку, згідно ст. 33 Закони "Про старанне виробництво", на майно боржника накладається арешт в межах загальної суми стягнення, старанного збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією і проведенням старанних дій. Але при цьому вказаний Закон чітко не визначає, в якому суді можна оскаржити дії державного виконавця, здійснювані у рамках звідного виробництва у разі, якщо в нім об'єднані старанні виробництва по виконанню судових рішень, прийнятих судами різної юрисдикції.

З такою проблемою зіткнувся учасник форуму ЛІГАБізнесІнформщо представляє інтереси боржника, на майно якого у рамках звідного виробництва був накладений арешт з метою стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати (за рішенням загального районного в місті суду) і єдиного соціального внеску (за рішенням окружного адміністративного суду). Думки відносно відповіді на питання про те, куди необхідно подавати позов в цьому випадку, розділилися.

Позиція 1. Позов варто подавати до окружного адміністративного судуоскільки:

- орган ГИС є державним органом;

- згідно ч. 5 ст. 82 Закони "Про старанне виробництво" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця відносно виконання рішень інших органів (посадовців) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду;

- згідно п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 5 ч. 1 ст. 18 і ст. 181 КАС поділа відносно оскарження дій державних виконавців і інших органів ГИС відносяться до компетенції адміністративних судів;

- на необхідність подачі позову до окружного адміністративного суду вказує постанова Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 № 3;

- в основному усі районні суди в дуже хороших стосунках з органом ГИС, і усі рішення в основному в їх користь;

- позови про відміну незаконних постанов ГИС подаються саме в окружний адмінсуд, що підтверджує, приміром, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року у справі № 2а/0570/10409/2011;

АЛЕ: постанова Пленуму ВАСУ була видана до вступу змін у КАС і Закон "Про старанне виробництво";

- йдеться про виконання судових рішеньа не інших органів, що врегульовано в ч. 4 ст. 82 Закони "Про старанне виробництво", а не в частині 5;

- згідно п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС адміністративні суди розглядають справи відносно оскарження рішень і дій державних виконавців по виконанню ними рішень судів, осудних місцевим загальним судам як адміністративним. У даному ж випадку виконуються рішення місцевого загального суду як цивільного і окружного адміністративного;

- в приведеному судовому рішенні йдеться про оскарження старанного напису нотаріуса, а не судового рішення.

Позиція 2. Позов варто подавати до суду, що ухвалив рішення у справіоскільки:

- до адміністративного суду звертаються особи, постраждалі від дій виконавців, але що не є стороною старанного виробництва, або якщо ухвала була винесена адмінсудом;

- сторони же подають скарги на дії держвиконавця до того суду, який виніс ухвалу, що виконується ГИС;

- ст. 121-2 ХПК і ст. 383 ГПК встановлюють спеціальні вимоги по оскарженню сторонами дій державних виконавців, виконуючих рішення суду. У порядку, передбаченому ст. 181 КАС, дії держвиконавця оскаржать усі інші учасники старанного виробництва;

АЛЕ: у рамках звідного виробництва є декілька рішень і декілька судів;

- в даному випадку ухвали були винесені судами двох різних інстанцій, тому "суд, який виніс ухвалу, що виконується ГИС" неясний;

- неможливо розділити, яке саме рішення суду (який старанний документ) виконується при арешті.

Думка "Ю&З": Спори відносно дій і бездействий органів ДПС, здійснювані з метою виконання звідного виробництва, при виконанні рішень судів різних юрисдикцій належать до компетенції адміністративних судів. На це прямо вказує п. 3 постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 № 3. При цьому до таких дій віднесені, зокрема, винесення постанов про об'єднання в звідне старанне виробництво, про арешті майна боржника і оголошенні заборони на його відчуження; арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження; арешт засобів боржника.

Підстав ігнорувати думку Пленуму ВАСУ у зв'язку зі зміною законодавства немає. Адже, незважаючи на прийняття нової редакції Закону "Про старанне виробництво", регулювання процедури звідного виробництва і оскарження дій держвиконавців у рамках цих виробництв не змінилося. Власне, редакції ч. 1 ст. 49 Закону "Про старанне виробництво" в редакції за станом на 07.07.2010 року і ч. 1 ст. 33 Закони "Про старанне виробництво" в нинішній редакції ідентичні. А особливості оскарження дій держвиконавця у рамках таких виробництв як не були визначені раніше, так і не визначені зараз.

Що стосується того, в якому саме адміністративному суді (окружному або місцевому загальному як адміністративному) варто оскаржити дії держвиконавця у рамках звідного старанного виробництва, то оскільки ст. 18 КАС це питання не віднесене до компетенції місцевих загальних судів як адміністративних судів, позов варто подавати до окружного адміністративного суду.

Втім, ці ж дії, якщо вони пов'язані із здійсненням старанних дій у рамках конкретного старанного виробництващо входить до складу звідного старанного виробництва, можуть бути оскаржені в суді, що прийняв рішення, яке виконується. На таку можливість вказує і п. 3 постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 № 3 і п. 10 постанови Пленуму ВХСУ від 24.10.2011 року № 10. У останньому відзначається, що скарга на дії держвиконавця в звідному старанному виробництві підлягає розгляду в госпсуді тільки в тій частині, яка торкається виконання рішення госпсуду. Аналогічно в такому ж порядку підлягає розгляду скарга на дію держвиконавця, подана до суду загальної юрисдикції.

ВИСНОВОК:

Дії держвиконавця з накладення арешту на майно боржника, здійснені у рамках звідного старанного виробництва, варто оскаржити в окружному адміністративному суді.

________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему