Одним з найбільш поширених способів іноземного інвестування в економіку України є набуття корпоративних прав в компанії, зареєстрованій відповідно до законодавства України. Причому, якщо увійти до складу засновників рідко є проблемою (особливо якщо йдеться про фізичних осіб - нерезиденти), то отримати прибутки від свого інвестування у будь-якому вигляді - іноді дуже скрутно. Банки як суб'єкти валютного контролю з радістю "впускають" в Україну валюту, гривні і інші цінності. Іноді навіть - порушуючи банківське законодавство, регулююче питання іноземного інвестування, яке за останні десять років мінялося не одного разу. А потім, після багатьох років, коли приходить час виплачувати дивіденди, з'являються проблеми. Притому що іноземному інвесторові (особливо, якщо він "формальний") як добросовісному набувачу, звичайно, абсолютно все одно, де і на якому етапі була здійснена помилка. Він заслужив на отримання частини прибутку. У будь-якому випадку, як показує практика, з самої, здавалося б, безнадійної ситуації можна знайти вихід.
Ситуація, про яку хотілося б повідати, йде своїми коренями в далекий 2005 рік. З упевненістю можемо сказати, що такі інциденти упродовж останніх років було досить - до складу засновників української юридичної особи увійшли іноземні інвестори порушуючи процедуру інвестування. І якщо з іноземними юридичними особами таке навряд чи могло статися, то громадяни-нерезиденти могли стати учасниками українського підприємства легко, швидко і частенько порушуючи які-небудь формальності.
У результаті до складу засновників резидента України разом з декількома резидентами увійшла фізична особа - нерезидент. Причому увійшов цей нерезидент досить банально: прийшов в касу одного із столичних відділень банку, куди вніс всього декілька тисяч гривен готівкою, навіть вказавши в призначенні платежу "Поповнення статутного фонду компанії Н". І ніхто навіть не перевірив його паспорт, ИНН, не з'ясував, що цей громадянин - резидент іноземної держави.
Через декілька років цей засновник вирішив вийти з бізнесу, переуступає свою долю вже юридичній особі - нерезиденту. Ніяких взаєморозрахунків - просто нотаріально засвідчена заява про вихід із складу учасників і переуступання долі. На підставі цієї заяви на загальних зборах до складу засновників прийняли нового учасника, внесли зміни в статут і жили собі поживали спокійно до 2012 року, в якому нарешті усі учасники прийняли рішення про виплату дивідендів за результатами 2011 року.
Як треба інвестувати
Постановою Правління НБУ "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну" № 280 від 10 серпня 2005 року передбачено два варіанти перерахування дивідендів :
1) резидентом з поточного рахунку в іноземній валюті на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку, якщо іноземна інвестиція поступала безпосередньо на поточний рахунок резидента;
2) резидентом з поточного рахунку в іноземній валюті на інвестиційний рахунок іноземного інвестора, якщо іноземна інвестиція поступала на інвестиційний рахунок.
Для того, щоб виплатити нерезиденту дивіденди, необхідно у будь-якому випадку купити іноземну валюту у банку саме з цією метою. |
Тобто, для того, щоб виплатити нерезиденту дивіденди, необхідно у будь-якому випадку купити іноземну валюту у банку саме з цією метою. Ні про який переклад гривен за рубіж мови бути не може.
Проте банк відмовив у виплаті дивідендів з очевидної причини - іноземного інвестування не було. Була порушена процедура зарахування грошей на рахунок резидента в 2005 році тією самою фізичною особою - нерезидентом, який повинен був перерахувати засоби на поточний рахунок резидента або з інвестиційного, або з поточного рахунку фізичної особи.
Крім того, інвестиція не була зареєстрована. А у тому разі якщо інвестиція не пройшла процедуру державної реєстрації, для купівлі валюти, серед іншого, потрібна довідка банку про перерахування грошей в інвалюті з рахунку інвестора з-за кордону або гривнях/валюті з інвестиційного рахунку. А якщо такої довідки немає, то банк, природно, відмовить у продажу валюти.
Правилами торгівлі іноземною валютою визначено, що до державної реєстрації інвестицій по суті прирівнюється інша основа спрощення процедури купівлі валюти - закінчення п'ятирічного терміну між датами придбання іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції і подачі заяви на купівлю іноземної валюти.
Тобто, якщо з моменту здійснення інвестиції пройшло п'ять років, то така інвестиція практично прирівнюється до зареєстрованої. Це означає, що виплатити дохід інвесторові буде простіше, а банк не має права ставити під сумнів легітимність операцій старше п'яти років.
В цьому випадку замість договору про здійснення іноземної інвестиції з документальним підтвердженням його виконання треба подати всього лише будь-який документ, що підтверджує участь інвестора в українському підприємстві. Це може бути виписка з реєстру власників ЦБ, копія статуту ТОВ, свіже витягання з ЄДРПОУ про склад засновників.
Крім того, ні довідка банку про зарахування засобів в інвалюті з рахунку інвестора або гривен/валюти з інвестиційного рахунку, ні вантажна митна декларація (у випадку якщо інвестиції здійснювалася в майновій формі) в цьому випадку не подається.
Також замість документу, що підтверджує державну реєстрацію інвестицій, необхідно подати письмове підтвердження іноземного інвестора про те, що державна реєстрація іноземної інвестиції відповідно до ст. 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" не здійснювалася (приклад - у вкладенні).
До речі, цих документів, а також копії протоколу загальних зборів, на яких учасники прийняли рішення про виплату дивідендів, декларації про податок на прибуток компанії-резидента, копії засновницьких документів учасника-нерезидента вистачило для того, щоб виплатити у результаті дивіденди.
Оподаткування
Тепер про найголовніше - оподаткування прибутків нерезидентів. Питанням стягування податку на прибуток юридичних осіб - нерезидентів присвячена ст. 160 Податкового кодексу.
Резидент, здійснюючий такий дохід на користь нерезидента згідно п. 160.2 Податкового кодексу, зобов'язаний утримати з нього 15 % від суми доходу за рахунок нерезидента, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
Якщо ж між державою, в якій учасник суспільства є резидентом, і Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, то ставка, швидше за все, дорівнюватиме нулю. Проте варто пам'ятати про те, що п. 103.4 Податкового кодексу надає право використовувати цю пільгу тільки за наявності довідки про резидентстве компанії-інвестора. Без цієї довідки компанія - платник дивідендів зобов'язана сплатити податок на прибуток за свого інвестора. Причому довідка має бути датована не пізніше за день виплати дивідендів.
ВИСНОВОК:
Закон України "Про режим іноземного інвестування" закріплює, що іноземним інвесторам гарантується безперешкодний і невідкладний переклад за кордон їх прибутків, прибутків і інших засобів в іноземній валюті. Проте це не означає, що незареєстровані інвестиції позбавляють інвестора права на отримання дивідендів. У Законі передбачена гарантія оперативного перекладу дивідендів за кордон, але не право на переклад дивідендів за кордон. У цьому Законі і в інших нормативно-правових актах України не закріплений обов'язок інвестора реєструвати інвестицію.
Частиною 2 ст. 12 Закону закріплено, що порядок перекладу за кордон прибутків, прибутків і інших засобів, отриманих внаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається Національним банком України.
Але в актах НБУ не визначено, що інвестор зобов'язаний зареєструвати інвестицію. Більше того, в п. 3.1 листи НБУ № 13-124/4696-9871 від 5 жовтня 2005 року вказано, що чинним законодавством не встановлена обов'язковість державної реєстрації іноземних інвестицій.
Якщо ж інвестиції не зареєстровані, а в процесі входу інвестицій в Україну було допущено порушення законодавства, доведеться чекати п'ять років, після закінчення яких можна повернути іноземному інвесторові дохід з джерелом походження з України.
________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
