Законопроектом "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 28 квітня 2012 року, ініціатором якого виступив Президент України Віктор Янукович, пропонується внести певну чіткість в питанні правового регулювання адвокатських запитів.
Безперечною перевагою законопроекту є те, що їм передбачається обов'язковість відповіді на адвокатський запит. Зокрема, чітко встановлюються часові рамки, впродовж яких адвокатові має бути дан відповідь на спрямований запит. Ненадання ж відповіді у встановлений законопроектом термін спричиняє за собою притягнення до адміністративної відповідальності посадовців, що неправомірний відмовили в наданні інформації, або прострочили надання інформації, або надали неповну або невідповідну дійсності інформацію. В зв'язку з цим пропонується внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Слід звернути увагу на те, що законопроект передбачає обов'язок адвоката додавати до запиту копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордери або доручення центру по наданню безкоштовної правової допомоги. На сьогодні такої вимоги не існує, тому адвокати, що направляють запити і відповідні документи, що не додають при цьому, часто отримують відписки з проханням надати вищезгадані документи, що, безумовно, тільки сприяє затягуванню процесу отримання інформації.
|
Віктор Скопинцев |
Цікаво, що згідно із законопроектом ордер входить у вичерпний перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката за поданням правової допомоги. Згідно з роз'ясненням ВККА "Про порядок використання ордера адвоката" від 5 вересня 2008 року, в ордері обов'язково мають бути вказане прізвище, ім'я, по батькові клієнта або найменування юридичної особи. Таким чином, з одного боку це положення законопроекту може розв'язати проблему швидкого отримання відповіді на запит, а з іншої - дещо не узгоджується з інститутом адвокатської таємниці : адже, додаючи до запиту ордер, адвокат тим самим розкриває інформацію про обличчя свого довірителя.
Незважаючи на те, що законопроект, як вже відзначалося, встановлює обов'язковість надання відповіді на адвокатський запит і будь-які ухилення від надання інформації мають своїм наслідком притягнення до відповідальності, все ж "шляхи відступу" в нім збережені і позначені терміном "інформація з обмеженим доступом". Оскільки сам законопроект визначення інформації з обмеженим доступом не містить, звертатися доведеться до Законів України "Про інформацію" і "Про доступ до публічної інформації". Навіть поверхневий аналіз цих законів дає можливість зрозуміти, що статус інформації з обмеженим доступом може бути присвоєний практично будь-якій інформації, яка може знадобитися адвокатові.
Крім того, варто відмітити, що законопроект містить положення про те, що адвокатський запит не може торкатися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Враховуючи різнобічність адвокатської діяльності, можна тільки уявити, скільки запитів залишиться без відповіді з відпискою про віднесення прошеної інформації до "інформації з обмеженим доступом" або до консультацій або роз'яснень законодавства.
Таким чином, навіть якщо президентський законопроект стане законом, потенційні зловживання поняттями оцінного характеру, якими рясніє цей документ, можуть перешкодити розв'язати проблему відповідального відношення розпорядників інформації до адвокатських запитів.
Віктор Скопинцев, адвокат міжнародної юридичної фірми Schoenherr.
