Найбільшим ударом по платниках податків, на мій погляд, стало позбавлення їх можливості оскарження постанови про порушення кримінальної справи в суді. Стадія порушення кримінальної справи замінена на стадію внесення відомостей про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Хоча новий КПК і не унеможливлює оскарження в суді постанови слідчого/прокурора про внесення відомостей про злочин у вказаний реєстр (аналог постанови про порушення кримінальної справи), відповідний вид скарги не включений в список скарг, які розглядаються судом на етапі досудового розслідування (ст. 303 КПК).
Отже, суд може розглянути скаргу тільки після закінчення досудового розслідування. Але розгляд скарги на такому пізньому етапі позбавляє здорового глузду процес оскарження взагалі і робить платників податків практично беззахисними перед безпідставно ініційованими проти них карними виробництвами.
Слід зазначити, що прийняття нового КПК стало більш ніж успішним продовженням початої Податковим кодексом реформи, спрямованої на позбавлення платників податків права оспорювати в судовому порядку законність порушених проти них кримінальних справ. Податковий кодекс істотно звузив можливості по судовому оскарженню постанов про порушення кримінальних справ у зв'язку зі встановленням норми (п. 58.4), згідно якої у разі порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення не спрямовується платникові до закінчення судового розгляду цієї справи і вступу вироку в законну силу.
|
Роман Блажко |
Внаслідок таких змін платники позбулися можливості оскаржити податкові повідомлення-рішення в адміністративних судах і використовувати надалі прийняте адміністративним судом рішення про відміну податкового повідомлення-рішення в якості аргументу на користь незаконності порушення кримінальної справи. КПК пішов значно далі і сказав повне і незастережне "ні" яким-небудь спробам платників податків заблокувати розслідування збудженого проти них карного виробництва через судове оскарження.
Другим не менш примітним моментом нового КПК є звуження компетенції органів податкової міліції по розслідуванню окремих злочинів, пов'язаних з несплатою податків. Зокрема, з компетенції податкової міліції були вилучені: ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовими повноваженнями), ст. 366 (службовий підлог) і ст. 367 (службова халатність) Карного кодексу (далі - УК). Перша стаття на практиці часто використовується для кваліфікації дій, спрямованих на незаконне отримання бюджетного відшкодування ПДВ (отримання незаконного бюджетного відшкодування розглядається як розкрадання державних коштів). Друга стаття практично завжди застосовується в сукупності із ст. 212 (ухилення від сплати податків) УК, оскільки ухилення від сплати податків в переважній більшості випадків не можливо без внесення недостовірних відомостей в податкові декларації (наприклад, заниження прибутків або завищення витрат). І нарешті, третя стаття використовується у випадках, коли має місце ненавмисна несплата податку (помилка, незнання норм податкового законодавства та ін.).
У звуженні компетенції податкової міліції по розслідуванню вищезгаданих злочинів можна побачити певний позитив для платників податків. Можна припустити, що, не бажаючи віддавати "ласий" шматок роботи слідчим органів внутрішніх справ, податківці кваліфікуватимуть випадки незаконного бюджетного відшкодування ПДВ не як заволодіння грошовими коштами держави шляхом зловживання службовим станом (ст. 191 УК), а як ухилення від сплати податків (ст. 212 УК). Ст. 212 УК, на відміну від ст. 191 УК, не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі (позбавлення волі за ухилення від сплати податків може бути застосоване тільки у разі несплати штрафу у встановлений термін). Також можна припускати, що ухилення від сплати податків не отримуватиме додаткової кваліфікації по ст. 366 (службовий підлог) УК. Остання, між іншим, як і ст. 191 УК, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
Відносно виключення з компетенції слідчих податкової міліції ст. 367 (службова халатність) УК, то тут найімовірніше яких-небудь змін не станеться. На практиці органи податкової міліції, як правило, не використовую цю статтю для кваліфікації податкових злочинів. Навіть у випадках повного браку яких-небудь доказів, що вказують на наявність наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, податківці в гонитві за хорошими показниками все одно намагаються порушити кримінальну справу по ст. 212 (ухилення від сплати податків) УК. Вже суд в процесі судового розгляду кримінальних справ, встановивши безпідставність кваліфікації по ст. 212 УК, перекваліфіковує такі злочини на ст. 367 УК.
Роман Блажкостарший юрист ЮФ "Лавринович і Партнери"
Читайте також: "Опублікований Карний процесуальний кодекс"
