Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Передача прав управління бізнесом іншої компанії : перспективи законопроекту

13.52, 14 травня 2012
2897
2

9 квітня 2012 року у ВР був зареєстрований законопроект № 10312, яким пропонується надати право юрособам передавати повноваження виконавчого органу іншій юрособі, діючій як компанія, що управляє. За і...

У Україні юрособи зможуть бути призначені директорами інших юридичних осіб - у разі прийняття проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України (відносно виконавчих органів юридичних осіб)"яким передбачається передача функцій виконавчих органів юридичних осіб іншим юридичним особам. По суті, пропонується встановити правила передачі управління бізнесом іншої компанії для підвищення ефективності управління, попередження виникнення корпоративних конфліктів і централізації управління групою взаємозв'язаних підприємств. Правовідносини між підконтрольною і такою, що управляє компаніями, у такому разі, регулюватимуться цивільно-правовим договором. Така практика існує на заході, але нова для України.

Ганна Зоря

Ці новації є прогресивними і актуальними для національної правової системи, вважають юристи. Законопроект дає можливість власникам бізнесу визначати оптимальні способи управління їх активами, відмітила партнер ЮФ Ulysses Ганна Зоря. Ці зміни можуть істотно полегшити діяльність холдингових компаній і створити дієвий механізм функціонування холдингових структур. У разі, якщо запропонований законопроект буде ухвалений Верховною Радою, для холдингових компаній стануть неактуальними багато проблемних питаньпов'язані із структуризацією корпоративного управління. Так, наприклад, відпаде необхідність найму менеджменту для дочірніх компаній, значно зменшаться риски, пов'язані з діяльністю "дочірніх компаній другого рівня", адже у такому разі холдинг зможе забрати собі контроль над компаніями, що належать їх дочірній компанії, минувши зайву ланку корпоративного управління.

На думку провідного юриста ЮК "НОБИЛИ" Олени Фоминойпередача функцій по управлінню підприємством висококваліфікованими фахівцям у сфері управління, якими по ідеї законопроекту повинне явитися керівне підприємство, дозволить підвищити ефективність управління і уникнути корпоративних конфліктів.

Ідеї, які закладені в цьому законопроекті, дуже актуальні і затребувані для побудови сучасної системи корпоративного управління. Зрештою цей механізм дасть можливість використовувати інструмент фактичного контролю над бізнесом за відсутності стосунків власності, централізувати управління групою взаємозв'язаних юридичних осіб, а також використовувати цю правовою конструкцію в цілях оптимізації оподаткування за рахунок високої вартості послуг компанії, що управляє, вважає юрист департаменту корпоративної практики ЮК "Лигал Асистанс Груп" Роман Лещенко.

Між тим, не усе так безхмарно, і при реалізації законопроекту можливі правові колізії.

Можливі колізії

Олена Фомина

На думку Олени Фоминой, деякі норми викликають особливі побоювання і підлягають зміні. Так, відповідно до проекту, підпорядкованого підприємством може бути будь-яка юридична особа або об'єднання юридичних осіб. Але передача повноважень виконавчого органу підприємств державною або комунальною форми власності недержавній юрособі може привести до порушення прав держави або територіальної громади внаслідок неправомірного відчуження активів такого підприємства.

Також проектом передбачається укладення договору про передачу повноважень виконавчого органу юридичної особи у письмовій формі. Але простої письмової форми недостатньо для регламентації правовідносин між керівником і підлеглим підприємствами і захисту інтересів контрагентів підпорядкованого підприємства. Наприклад, може виникнути спокуса укласти договір про передачу повноважень заднім числом щоб уникнути відповідальності керівних органів підприємства, або змінити умови такого договору і тому подібне, пояснила Е. Фомина, запропонувавши введення державної реєстрації договорів або створення іншого механізму, за допомогою якого інформація про укладення такого договору буде загальнодоступною.

Крім того, слід звернути увагу на податкові аспекти. Як розповіла Ганна Зоря, в країнах, де застосовується подібна схема роботи, податкові органи досить часто намагаються вибороти право підконтрольної компанії на включення плати за подібні послуги у витрати, обгрунтовувавши це тим, що залучення компанії, що управляє, в цій конкретній ситуації економічно необгрунтовано і недоцільно. Особливо, якщо отримувана вигода від такого управління значно нижче розміру плати за такі послуги. Крім того, як додатковий аргумент, податкові органи використовують неналежне документування компаніями зроблених послуг, а саме відсутність конкретики в переліку тих послуг, які зроблені. Можливо, варто безпосередньо врегулювати це питання, внісши зміни в податкове законодавство.

Андрій Сидоренко

Крім того, можливі колізії між поняттям "податкова адреса" і "місцезнаходження юридичної особи". Згідно із законопроектом, договором про передачу повноважень виконавчого органу можна буде передбачити, що місцерозташування керованої юридичної особи визначатиметься по місцерозташуванню підприємства, що управляє. Така новела може спричинити цікаві наслідки, вважає партнер АК "Скляренко і партнери" Андрій Сидоренко. Зокрема, витікаючий з корпоративних стосунків позов до господарського суспільства треба буде подавати не по місцю його розташування (як правило, це фактичне місцезнаходження виробничих активів і головних органів управління суспільством), а по місцю реєстрації підприємства, що управляє. Не зовсім зрозуміло також, як у такому разі бути з реєстрацією керованого підприємства як платника податків. Адже за загальним правилом реєстрація здійснюється по місцезнаходженню платника податків. Законопроект не дає відповідь на питання, чи треба платникові перереєструватися по місцю знаходження підприємства, що управляє.

Закон повинен чітко визначати і зону відповідальності компанії, що управляє, форму і порядок реєстрації статутних документів компанії в частині управління, обмежити кількість компаній, що знаходяться під управлінням однієї компанії, що управляє, виходячи з розміру її активів, вважає А. Зірка: "Необхідно обмежити можливість зловживання подібною структурою управліннящоб компанії не могли створювати довгі і заплутані ланцюжки керівників, передаючи один одному повноваження управління. Наприклад, можна визначити, що в менеджмент компанії, яка є компанією, що управляє, можуть входити тільки фізичні особи. Більше того, враховуючи досвід інших країн, компаніям, які прибігатимуть до подібних послуг, необхідно мати досить аргументів відносно розміру плати за такі послуги, а також забезпечити належне оформлення зроблених послуг".

Законопроект обійшов увагою Закон "Про холдингові компанії в Україні"і не пропонує внесення змін до цього нормативного акту. Крім того, в законопроекті взагалі відсутня норма про те, чи може підприємство, що управляє, бути учасником (акціонером) керованого підприємства (підприємств), звернув увагу А. Сидоренко. Також автори законопроекту проігнорували питання, пов'язані з можливими корпоративними стосунками між підприємством, що управляє, і керованим підприємством. Не зовсім зрозуміло, наприклад, чи може підприємство, що управляє, або його працівники (посадовці) входити до складу наглядової ради або ревізійної комісії керованого підприємства.


Підсумки: готовність проекту і бізнес-співтовариства


На даний момент загальна система законодавства України не повністю готова до введення змін, пропонованих законопроектом, відмічають експерти.

Незрозуміле питання відповідальності менеджменту компанії, що управляє, у разі порушення підконтрольною компанією законодавства (в т.ч. відповідальності за несплату податків підконтрольною компанією), істотно ускладнюється процедура перевірки повноважень представника підконтрольної компанії і багато інших, звертає увагу А. Зірка. Значне побоювання викликає також можливість повторної появи у законодавця думок про введення карної відповідальності компаній.

В той же час, враховуючи досвід зарубіжних країн, цей законопроект є необхідним і його прийняття позитивним чином вплине на корпоративне регулювання учасників ринку. Проте перед ухваленням закону необхідно провести його детальне обговорення не лише з фахівцями у сфері корпоративного і цивільного права, але також обговорити необхідні зміни в податкове і карне законодавство, щоб згодом не виникало конфліктів при його застосуванні.

Роман Лещенко

"Корпоративне законодавство України необхідно удосконалити шляхом введення нових механізмів корпоративного управління, - переконаний Р. Лещенко. - Механізми надання повноважень виконавчого органу однієї юридичної особи іншому використовуються в інших європейських країнах і зарекомендували себе дуже позитивно. Юридичний аналіз проекту № 10312 підтверджує тезу, про те що правильна і актуальна законодавча ініціатива "шкутильгає" концептуальним нерозумінням суті цієї юридичної конструкції і як наслідок низьким рівнем юридичної техніки законопроекту".

Як роз'яснив юрист, правова природа стосунків між керівником і керованою ним юридичною особою полягає в тому, що керівник заступає на місце виконавчого органу такої особи, при цьому виконавчий орган самоусувається. Передача повноважень по управлінню юридичною особою керівникові зовсім не має на увазі, що виконавчий орган суспільства зникає раз і назавжди, немає, - відбувається заміщення на відомий термін посади (поста) виконавчого органу іншою самостійною особою.

Отже, експерти одноголосні в думці, що законопроект № 10312 корисний, але вимагає істотного техніко-юридичного і концептуального доопрацювання.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему