Одним з досягнень Закону "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ) стало детальне врегулювання питань, пов'язаних з укладенням значних угод. Зокрема, віднесення до виняткової компетенції загальних зборів повноважень за твердженням угод, ринкова вартість майна або послуг з яких перевищує 25 % активів АТ за даними останньої річної фінансової звітності, а до компетенції наглядової ради - затвердження угод, ринкова вартість майна або послуг з яких складає від 10 до 25 % активів. Закріплення таких норм покликане було понизити риски рейдерських захоплень активів підприємств і зловживань з боку менеджерів компанії, АТ, що полягають в розпродажі майна, без згоди на те його акціонерів.
Але далеко не усім такий механізм роботи виявився зручний. Як результат, на форумі ЛІГАБізнесІнформ не так давно виникло питання про можливість прийняття наглядовою радою рішення про схвалення на майбутнє значних угод, розмір яких складає від 10 до 25 % активів АТ. Думки відносно правильної відповіді на це питання розійшлися.
Позиція 1. Приймати рішення про схвалення будь-яких значних угод на майбутнє може тільки загальні збориоскільки:
- в ч. 3 ст. 70 Закону про АТ, що дозволяє загальним зборам давати схвалення на значні угоди, що укладаються в майбутньому, йдеться про значні угоди взагалі;
- значні ж угоди - це угоди, вартість майна або послуг з яких перевищує 10 % від вартості активів АТ;
- ухвалення рішення про здійснення конкретної угоди і попереднє схвалення певного типу угод з вказівкою їх сукупної вартості - це різні дії, на що у тому числі і вказує наявність ч. 3 ст. 70 Закону про АТ;
- ч. 1 і ч. 2 ст. 70 Закону про АТ регулюють порядок ухвалення рішення про здійснення значних угод, а в ч. 3 міститься можливість попереднього схвалення (а не ухвалення рішення про здійснення) угод загальними зборами;
- якби законодавець хотів надати можливість заздалегідь схвалювати угоди наглядовій раді, то в ч. 3 ст. 70 Закону про АТ згадувалися б не лише загальні збори, але і наглядова рада. До того ж було б вказано про значні угоди, віднесені до компетенції загальних зборів, а не про значні угоди взагалі.
Позиція 2. Наглядова рада може приймати рішення про схвалення значних угод на майбутнє, якщо таке право за ним закріплене статутом, оскільки:
- Закон про АТ не містить норми, що вказує на те, що наглядовій раді не можна схвалювати значні угоди на майбутнє;
- ч. 4 ст. 70 Закону про АТ надає право вказувати вимоги до здійснення значних угод в статуті. Адже згідно з цією нормою вимоги до порядку здійснення значної правової угоди, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог відносно порядку здійснення певних правових угод, передбачених законом ічи статутом акціонерного товариства. Тобто вона не вичерпує інші вимоги (варіанти);
- право схвалення угод на майбутнє, дійсно, згідно ч. 3 ст. 70 Закону про АТ має загальні збори, але це не означає, що виключно загальні збори можуть приймати такі рішення. Адже вказана норма передбачає тільки право на прийняття загальними зборами рішення про попереднє схвалення значних угод, що укладаються в майбутньому, а тому не є імперативною;
- якщо проаналізувати законодавчу техніку в інших НПА, то законодавець, коли хоче зробити що-небудь імперативним, використовує інші правові конструкції, ніж ті, що використані в ч. 3 ст. 70 Закону про АТ.
Позиція 3. Награда не може схвалювати значні угоди на майбутнє, а загальні збори можуть схвалити на майбутнє тільки ті угоди, розмір яких перевищує 25 %, оскільки:
- наглядова рада може робити лише те, що передбачено законом і статутом, якщо запис в нім не суперечить закону;
- Закон про АТ не передбачає для наглядової ради можливість схвалення значних угод на майбутнє;
- згідно п. 22 ст. 33 Закони про АТ до виняткової компетенції загальних зборів відноситься тільки ухвалення рішень про здійснення значної угоди, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, які є предметом такої угоди, перевищує 25 % вартостей активів;
- окрім цього, незрозуміло, навіщо награді схвалювати угоди на майбутнє і при цьому мучаться сумнівами. Нічого не заважає наробити кіпу протоколів зі схваленням угод і ставити на них які завгодно дати або просто підписувати їх заднім числом.
Думка "Ю&З": Згідно ч. 1 ст. 52 Закони про АТ до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутома також питань, переданих для вирішення наглядовою радою загальними зборами. Крім того, згідно п. 23 ч. 2 ст. 52 Закони про АТ до виняткової компетенції награди віднесено вирішення інших питань, що належать до його виняткової компетенції згідно із статутом АТ.
Оскільки законодавець передбачає можливість здійснення наградою повноважень, визначених статутом, то означає, перелік питань, віднесених Законом про АТ до компетенції награди, не є вичерпним. А раз так, то йому можуть бути надані будь-які можливості по управлінню діяльністю АТ, не заборонені законом і не віднесені до виняткової компетенції інших органів АТ.
Заборони на надання попереднього схвалення значних угод, рішення про прийняття яких віднесене до компетенції наглядової ради, Закон про АТ не містить. Надання такого попереднього схвалення до виняткової компетенції загальних зборів не віднесене (у ст. 33 Закони про АТ таке повноваження загальних зборів відсутнє). Отже, наглядовій раді цілком може бути надане право приймати рішення попереднього схвалення значних угод.
На користь такого висновку говорить і згадана у позиції 2 ч. 4 ст. 70 Закону про АТ, виходячи з якої вимоги до порядку здійснення певних угод можуть бути передбачені законом або статутом. Вимоги, встановлені ст. 70 Закону про АТ, є лише додатковими (але при цьому не менш обов'язковими) до вимог, встановлених законом або статутом. Отже, статутом АТ можуть встановлюватися інші вимоги до порядку здійснення значних угод, що не суперечать нормам ст. 70 Закону про АТ.
При цьому загальні збори акціонерів, дійсно, можуть приймати рішення про попереднє схвалення не лише тих значних угод, затвердження яких віднесене до його компетенції (тобто вартістю від 25 % активів АТ), але і будь-яких інших угод. Тим паче, що згідно ч. 1 ст. 33 Закони про АТ загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерних товариств. Тобто у тому числі і ті, що віднесені до компетенції награди або виконавчого органу.
Зважаючи на відсутність прямої заборони і норм, що стверджують про винятковість цього права загальних зборів, немає ніяких перешкод для наділу повноваженнями по попередньому схваленню значних угод і наглядової ради. Але, зрозуміло, в межах можливостей по схваленню ним таких угод взагалі, оскільки попереднє схвалення також є схваленням. І раз награда може схвалювати тільки значні угоди, еквівалентні від 10 до 25 % вартості активів АТ, то і попереднє схвалення він може надавати тільки для таких угод. При цьому інших критеріїв угод, відносно яких може бути дане попереднє схвалення, Закон про АТ не встановлює, а тому сфера поширення такої згоди може бути ширше, ніж вона встановлена для попередньої згоди загальних зборів АТ (тобто торкатися не лише угод, що укладаються впродовж року після ухвалення такого рішення).
Інша справа, що виконавчий орган АТ може використовувати таке попереднє схвалення не лише на благо, але і в шкоду акціонерного товариства, а сам такий "зелений коридор" для виконавчого органу може спровокувати підвищену увагу рейдерів до членів виконавчого органу. Але це вже питання не можливості, а доцільності.
ВИСНОВОК:
Статутом акціонерного товариства наглядовій раді можливо надано право приймати рішення про попереднє схвалення будь-яких значних угод, предмет яких еквівалентний 10 - 25 % вартостей активів АТ за даними останньої річної фінансової звітності.
________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
