Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Трудовий або Рабський кодекс?

16.28, 18 квітня 2012
1069
4

Проект Трудового кодексу, який усі ніяк не можуть прийняти, вже давно охрестили рабським, а представники профспілок з жахом чекають моменту, коли він якось "просочиться" крізь законодавчі заслони. Чи ...

Діючий Кодекс законів про працю вже досить "древній" - прийнятий ще в 1971г., і набув чинності з 1 червня 1972 р. Звичайно, час можна було б так уперто не рахувати - живуть же європейці за Законами, яким і по сотні років, з деякими правками правда, проте за нашим Кодексом тягнеться легкий флер "радянського духу" і тим ринковим стосункам, що склалися на сьогодні, він вже давно не відповідає. Крім того призбиралася вже ціла "збірка" законів, які деталізують, роз'яснюють положення КЗоТ. Така надмірна різноманітність просто неприпустимо за наявності профільного документу, адже по факту "користуються" тільки окремими нормами Кодексу. Тут розробників можна і привітати, оскільки прийняття єдиного системного документу - мрія кожного юриста, як в принципі і рядового найнятого робітника. Адже у останнього немає спецосвіти для того, щоб порпатися в купі нормативних актів і з'ясовувати, як йому йти у відпустку і що можна зробити з керівником, якщо він не платить заробітну плату.

Що ж, в цілому, з фактом, що КЗоТ міняти Требазгодні, мабуть, усі сторони. Заковыка в одному - як зробити так, щоб і вівці мети, і вовки ситі? І працедавці задоволені, і співробітники не стурбовані, що ж день прийдешній нам готує.

Проект Трудового кодексу за своє життя пережив багато що - розробку, внесення численних змін, засудження суспільства і наметове містечко. Правда усе ніяк йому не вдається "дожити" до зміни статусу з проекту на Закон.

Проект № 1108 був зареєстрований у Верховній Раді 4 грудня 2007 р. З тих пройшло небагато-немало - 5 років. Півтора роки тому, як і зараз, усі чекали "зміни караулу", але так і не дочекалися. Сьогодні знову ситуацію в цілому можна охарактеризувати як деякий підвішений стан, не дивлячись на те, що проект з правками Головного юруправления підготували вже до другого читання. Як те не віриться, чи що, що парламентарі так само активно, ночами, стануть приймати Трудовий кодекс, як вони це зробили відносно КПК.

Якщо навіть не вдаватися до деталей і тільки перегорнути невеликий такий звіт Головного юридичного управління, то і тут ситуація не особливо розташовує до веселощів. Складається враження, судячи із зауважень юристів, що розробники кодексу якось мало знайомі з трудовою законодавчою базою - тут і там, часто-густо одні ляпи і фраза, що стрибає з рядка в рядок, про невідповідність або дублювання положень інших нормативних актів. Крім того, дуже часто у вічі впадає звуження діючих прав, що неприпустимо, якщо згадати про Конституцію.

"Я люблю роботу: вона захоплює мене цілком. Я можу годинами сидіти і дивитися, як інші працюють".

Джером К. Джером

Колись, в середні віки гінцеві, який приносив погану звістку, відрубували голову. Тому щоб не спокушати читача почнемо все-таки з хорошого. Отже, що позитивного привнесе до життя кожного з нас як працюючої одиниці цей Проект?

"Економічна реальність диктує в нинішніх умовах необхідність більшої гнучкості в регулюванні трудових стосунків, якій позбавлений діючий Кодекс законів про працю"- відмічає Павло Ходаковскийпартнер АТ Arzinger.

Юрист вважає, що Проект хоч би частково вирішує існуючі проблеми, оскільки він детально врегулював стосунки з працівниками, що мають статус корпоративних посадовців (керівники підприємств, члени виконавчих органів, наглядових рад і тому подібне). Крім того вводиться обов'язкова письмова форма трудового договору, фіксується презумпція тлумачення спірних норм в інтересах працівникавводиться інститут недійсності трудового договору (по аналогії з нормами цивільного законодавства), деталізуються положення про захист конфіденційної інформації, спеціальні режими роботи і так далі

Світлана Хеда

Світлана Хедарадник ЮФ "Саенко Харенко" також схильна характеризувати позитивні моменти проекту. Зокрема юрист відмічає: "Вже звичними стали негативні відгуки про проект Трудового кодексу. Проте мало хто говорить про прогресивні і позитивні новели цього документу, зокрема спрямовані на захист прав працівника (наприклад, положення відносно заборони примусової праці і недопущення дискримінації у сфері трудових стосунків)".

Проект розширює обов'язковий перелік обов'язків працівника, зокрема працівникові забороняється розголошувати комерційну таємницю. Прогресивним є законодавче закріплення понять "працедавець", "нормативні акти працедавця", введення регулювання тимчасового виконання обов'язків керівника його заступником.

Проте завжди знайдеться ложка дьогтю навіть у бочці самого кращого меду, що тут вже говорити про нормативний акт, до того ж досить спірний. Зокрема, Оксана Войнаровскаярадник, і Тетяна Івановичюрист ЮФ "Василь Кисиль і партнери" виділяють найбільш суперечливі моменти Проектуу число яких включають:

Оксана Войнаровская

- збільшення тривалості робочого дня і тижня (згідно ст. 143 Проекти при застосуванні підсумовуваного обліку робочого часу максимальна тривалість робочого тижня не встановлена і згідно з нормативним актом працедавця може перевищувати 48 годин).

- поширення в обов'язковому порядку дії Генеральної угоди і галузевих угод на усі підприємства на відміну від чинного трудового законодавства, згідно з яким такі положення є обов'язковими тільки для тих суб'єктів, які знаходяться у сфері діяльності сторін, що підписали угоду (ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди". Із спірністю цього моменту згоден і пан Ходаковский, який до "конфліктних" відносить і процедуру скорочень працівників.

- переукладення колективного договору на щорічній основі не пізніше за 1 лютого поточного року незалежно від ініціативи сторін у разі, якщо сторони вже укладали колективний договір у минулому;

- встановлення квот робочих місць для осіб, що потребують соціального захисту.

Зокрема, положення відносно квот викликає серйозне занепокоєння у юристів, оскільки встановлюється 5 схем квот, які разом охоплюють широкий круг працівників, і передбачає єдиний норматив для усіх працедавців, без урахування виду галузі, регіону або розміру підприємства.

- пільги для працівників з сімейними зобов'язаннями. До таких працівників згідно ст. 284 Проекти належать мати, батько, опікун, опікун, тобто будь-який працівник у якого є дитина незалежно від того самотня він або ні.

Тетяна Іванович

Але враховуючи, що Проектом для працівників з сімейними зобов'язаннями передбачені пільги у вигляді можливості регулювання свого робочого часу за узгодженням з працедавцем, триваліші відпустки і так далі, то тим самим спостерігається дискримінація прав працівників, у яких дітей немає.

- матеріальна відповідальність працівників в повному розмірі;

- збільшення кількості підстав для припинення трудових стосунків в порівнянні з діючим КЗоТ України (розголошування державної, комерційної таємниці або іншої інформації, що охороняється законом, порушення керівником прав засновників);

- змінений правовий статус КТС, а саме, з обов'язкового первинного органу по розгляду індивідуальних трудових суперечок, КТС трансформована в примирливий орган (ст. ст. 428, 438 Проекту).

Мінусів навіть більш ніж вистачає, проте пані Хеда вважає, що проект незаслужено розкритикували і що перш ніж поширювати негативну інформацію слід звернути увагу на його позитивні сторони.

Приміром, юрист робить акцент на тому, що Проектом передбачена можливість вибору права застосованого до регулювання трудових стосунків між громадянином України і іноземним працедавцем самими сторонами трудового договору. Крім того, в Проекті прямо вказується, що при укладенні трудового договору між іноземним громадянином і іноземним працедавцем відносно виконання роботи в Україні трудове законодавство України не застосовується. Це не відповідає поточній практиці тлумачення норм КЗоТ, згідно якої у разі укладення трудового договору з іноземним працедавцем по іноземному праву застосовуватимуться окремі положення трудового законодавства України у разі, якщо робота фактично здійснюватиметься в нашій країні.

"Робота - це різновид неврозу"

Херолд Дон

П. Ходаковский виділяє в Проекті надану працедавцям можливість скорочувати людей з терміном повідомлення за 1 місяць, але при обов'язковій компенсації за таке скорочення терміну. Також тепер за ініціативою працедавця можливо звільнити самотніх матерів на підставі неналежного виконання ними трудових обов'язківале тільки в обмеженому числі випадків.

Павло Ходаковский

"В цілому, же- говорить пан Ходаковский- в документі, що розробляється, беруться до уваги інтереси працедавців і в той же час самі працівники отримують компенсацію і захист від неправомірних дій, спрямованих у свою адресу. Таким чином, проект можна розцінювати, як дійсно хорошу спробу знайти справедливий компроміс між сторонами трудових стосунків".

Світлана Хеда аналізує теоретичну можливість для сторін вільно приймати рішення про укладення трудових договорів на певний термін, хоча невідомо чи змінить це нове положення кодексу сталу практику тлумачення термінових трудових договорів як безстрокових, якщо тільки працедавець не потурбується про детальне обгрунтування укладення саме термінового трудового договору. О. Войнаровская і Т. Іванович у свою чергу позитивно оцінюють заборону на необгрунтовану відмову в прийомі на роботу і підтвердження принципу заборони примусової роботи і недопущення дискримінації у сфері праці, у тому числі і відносно підозри або наявності захворювання на ВІЛ/СНІД. Також юристи відмічає, що ч. 2 ст. 4 Проекти дає визначення поняттю "дискримінація за ознакою підлоги".

Середовища новішав Проекту виділяють:

- перерахування підстав виникнення трудових стосунків;

- встановлення чіткого переліку істотних умов трудового договору і його обов'язкова письмова форма;

- збільшення загального терміну позовної давності для звернення до суду з метою вирішення індивідуальної трудової суперечки від 3 місяців до 3 років;

- безпосередня вказівка в кодексі переліку іноземних працівників, на яких не поширюється вимога отримання дозволу на працевлаштування.

Незважаючи на різну оцінку документу експертами, усі сходяться в одному: як би тільки політична кон'юнктура або ж висловлювання окремих осіб не стали перешкодою для прийняття цього документу цього року. Чекати ще 5 років, бажаючих немає.

Антуан де Сент-Экзюпери писав: "Якщо ти хочеш побудувати корабель, не потрібно скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Потрібно заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель…". Що ж, судячи з того документу, який є у нас на даний момент, або точніше по його відсутності, законодавець не сильно хоче "заразити" нас прагненням до роботи.

Питання про основні зміни, запропоновані проектом Трудового кодексу, можна задати експертам на інтернет-конференції "Новий Трудовий кодекс: істотні зміни для бізнесу".

Наталія Шныр, журналіст сайту ЮРЛИГА

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему