По рівню законодавчої техніки новий Митний кодекс відрізняється від попереднього, як письмовий стіл після швидкого прибирання: усе, що раніше лежало в організованому безладі, тепер зібрано у великі несистемні купи. А для того, щоб прибирання було виразно видне, купи ці переставлені в довільному порядку. Якщо раніше норми про визначення митної вартості природним чином йшли за правилами декларування і положеннями про митні режими, то тепер митна вартість з відривом випереджає за текстом правила, застосування яких їй явно передує.
Окрім суто технічних незручностей, Кодекс з новою силою підтримує контрольні функції митних органів. У цьому його основний "недолік"хоча варто визнати, що Митний кодекс не може бути хорошим in rerum naturaадже його завдання - утримувати бар'єри. Та все ж в новій редакції можна знайти немало нововведень, націлених на спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності.
|
Костянтин Пильков |
Судова суперечка - не кращий спосіб захисту
"Старий" і "новий" кодекси передбачають можливість захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні через кордон товарів, які містять об'єкти такої власності. Тільки ось "старий" кодекс давав зрозумілий алгоритм дій правовласника при тимчасовому припиненні митного оформлення товарів, переміщуваних з порушеннями, і передбачав можливість звернутися до суду для подальшого вирішення долі товарів. Далі справа була за рішенням суду. Нова редакція принесла скорочення термінів для вжиття заходів по захисту прав інтелектуальної власності, а також поклала відповідальність на правовласника мало не за усе в процесі такого захисту, навіть за дії власника контрафактних товарів (наприклад, згідно із статтею 401 нової редакції Митного кодексу на правовласника покладений обов'язок надати митному органу письмову згоду власника товарів на їх знищення).
І в той же час нова редакція визначила, хай і без належної деталізації, спрощений механізм знищення товарів, відносно яких є підозри в порушенні прав інтелектуальної власності, а також встановила нову можливість змінити маркіровку на товарах або на упаковці за узгодженням з правовласником. Такі нововведення є дуже доречними і такими, що зажадалися: тепер правовласникові інтелектуальної власності і власникові товарів не треба винаходити обхідні шляхи для того, щоб і права інтелектуальної власності не були порушені, і в зайві судові процедури не довелося входити. Іноді досить змінити маркіровку, а не затівати судову суперечку, а в деяких випадках простіше знищити товар, чим відстоювати свою правоту.
Уповноважений економічний оператор: чергова стратифікація?
Сама по собі концепція уповноваженого економічного оператора так само хороша, як і система автоматичного відшкодування ПДВ, передбачена Податковим кодексом України. Проте не в нинішніх умовах, коли введення будь-яких преференцій і спрощення процедур для "обраних" створює поле для зловживань. Тому прагнення до спрощення митних формальностей для усіх суб'єктів ВЭД розцінюється нами позитивно, а введення таких привілейованих категорій, як УЭО, може бути виправдане тільки в майбутньому, коли визначені в главі 2 Митного кодексу об'єктивні критерії будуть єдиними для того, щоб виділити добросовісних суб'єктів ВЭД з тривалою позитивною історією роботи в галузі і певним кредитом довіри і надати їм можливість користуватися спрощеними процедурами при пониженому рівні контролю їх діяльності.
Контролю менше не стає
Коли проект Митного кодексу знаходився на розгляді парламенту після президентського вето, багато імпортерів було обнадіяно звістками про передбачене в нім обмеження контрольних функцій органів санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного і екологічного контролю. Повне усунення цих органів від контролю переміщення товарів через український кордон з концентрацією властивих ним функцій в руках митних органів було б небувалою новацією. Проте, незважаючи на те що у багатьох коментарях до проекту цю новину продовжували анонсувати, нічого подібного не станеться. Дійсно, в статті 319 редакцій, прийнятою 13 березня 2012 року, передбачено, що санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний і екологічний контроль в пунктах пропуску через державний кордон здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Це зовсім не означає, що за спиною у митників (у переносному розумінні, та і в прямому теж) не стоятимуть службовці цих малосимпатичних суб'єктам ВЭД органів. Адже і в попередній редакції Митного кодексу (стаття 27) був передбачений попередній документальний контроль. Більше того, згідно з новими правилами митники приймають рішення про припинення попереднього документального контролю і притягають посадовців контролюючих органів для проведення контролю в пункті пропуску у випадках, переліком яких, на нашу думку, досить нескладно маніпулювати.
Серед підстав для того, щоб "нацькувати" контроль "за повною програмою", услід за дуже конкретними причинами (ушкодження упаковки, наявність ознак псування товарів, витікання термінів придатності товарів) йдуть не цілком визначені і такі, що піддаються довільному тлумаченню (відсутність хоч би одного документу або відомостей, необхідних для здійснення попереднього документального контролю, невідповідність умов переміщення встановленим законодавством вимогам, наявність інформації державного органу про заборону переміщення цих товарів через державний кордон). Таким чином, складається ситуація, при якій митні органи практично у будь-якому випадку мають можливість покликати "на допомогу" представників інших контролюючих органів. А щоб ці контролюючі органи не опинилися в повній залежності від настроїв митників, норма про їх залучення до контролю сформульована таким чином, що митники одночасно і мають право, і зобов'язані їх притягати. Цілком очікувано, що незабаром з надр контролюючих органів з'являться листи з їх трактуванням тих випадків, коли залучення їх до контролю в пунктах пропуску обов'язково.
Позитивне нововведення у вигляді "єдиного вікна", за принципом якого повинен здійснюватися контроль, поки тільки задекларовано. У кодексі передбачили, що "єдине вікно" повинне діяти відповідно до міжнародної практики і рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо у парламенту не вистачило натхнення, щоб впровадити кращі зразки цієї міжнародної практики і врахувати ключові рекомендації міжнародних організацій (а такі в процесі розробки проекту надавалися безпосередньо і через національні уповноважені організації), то не варто чекати ініціативи в самостійному вивченні кращих моделей "єдиного вікна" від контролюючих органів. Швидше за все тільки через деякий час дійдуть руки до закріплення детального механізму "єдиного вікна" на рівні підзаконних актів.
__________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
