Законопроект значною мірою відбиває ті вимоги, з якими погодилася Україна, подаючи заявку на тендер по проведенню чемпіонату. Зважаючи на особливий статус заходу - по масовості це третій у світі вид спортивних змагань після літніх Олімпійських ігор і Чемпіонату світу по футболу - такий захід вимагав спеціальних правил загальної поведінки, затверджених на рівні закону. Масовість заходу і його швидкоплинність (українська частка продовжиться всього біля місяця) диктують суворіші правила по дотриманню прав організатора турніру і більше оперативні процедури по захисту таких прав. Саме цим і обумовлена необхідність прийняття, у своєму роді, безпрецедентних заходів, передбачених як вже чинним законом про організацію і проведення чемпіонату, так і згаданим законопроектом.
Слід зазначити, що, незважаючи на свою уявну радикальність, законопроект, насправді, є досить збалансованим, і не містить і половини того, що йому тут же приписали деякі ЗМІ. А саме, законопроект доступний на сайті Верховної Ради не вводить нових штрафів/карних термінів і не змінює існуючі. У нім немає і слова про вилучення серверів у порушників або позбавлення водійських прав. Немає також нормативів для екранів телевізорів при перегляді чемпіонату в публічних місцях.
"Законопроект, насправді, є досить збалансованим, і не містить і половини того, що йому тут же приписали деякі ЗМІ" |
Насправді, законопроект містить ряд необхідних і корисних новацій, і деякі з них можуть торкатися не лише чемпіонату, але і системи захисту прав інтелектуальної власності в цілому. Зупинимося детальніше на деяких з них.
Передача справ по інтелектуальній власності до господарських судів
Мабуть, найцікавішою є норма, яка повинна з'явитися в Господарському процесуальному кодексі. Спори, які виникають у зв'язку з використанням в господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, віднині будуть підвідомчі господарським судам. Видно, ця норма може бути спрямована на передачу, дуже значній частині справ по інтелектуальній власності до господарських судів. Хоча поточна редакція законопроекту все ж досить розпливчата із цього приводу.
Скорочення термінів розгляду суперечок
Законопроект встановлює скорочені терміни розгляду господарських справ за участю УЕФА - не більше 15 днів на судову інстанцію.
|
Тарас Кислий |
Негайне виконання рішення суду
Пропонується повернути вже забуту норму про негайне виконання рішення суду першої інстанції - така норма колись була присутньою в цивільному процесі в деяких категоріях справ по інтелектуальній власності. Так, рішення прийняті в інтересах УЕФА виконуватимуться негайно, незалежно від подальшого руху справи в наступній судовій інстанції.
Нові повноваження держслужби інтелектуальної власності
Законопроект надає держслужбі інтелектуальної власності можливість звертатися до суду для захисту інтересів держави. У контексті чемпіонату це дасть державі можливість самостійно ініціювати позови проти порушників прав інтелектуальної власності УЕФА, оскільки чемпіонат визнаний подією загальнодержавного значення.
Новації в реєстраційних процедурах
Законопроект вносить ясність в питання про підстави для відмови в реєстрації прав на промислові зразки і авторські права, що порушують права УЕФА. Поточне законодавство на практиці і зараз дозволяє виносити такі відмови, але правове обгрунтування для цього все ж не було досить однозначним.
Статус загальновідомості для усіх торгових марок УЕФА
Законопроект надає усім торговим маркам УЕФА статус загальновідомості. Це, з одного боку, фактично, констатує ситуацію, що склалася, на ринку - відоміших торгових марок в Україні і не знайти. З іншого боку це дає ширші можливості УЕФА по захисту своїх прав, минувши формальні процедури отримання статусу загальновідомості.
Пряма заборона комерційного використання квитків
Останнім часом почастішали випадки використання квитків на чемпіонат в різноманітних розіграшах для просування послуг/продукції. І це не дивлячись на те, що згідно з правилами УЕФА власники таких квитків можуть не потрапити на стадіон. Законопроект адресує цю проблему, вводячи пряму заборону на подібне використання квитків без дозволу УЕФА.
Також законопроект вводить новий понятійний апарат, а також коректніші назви для вже існуючих понять. Наприклад, дано визначення принципу чистого місця, уточнено поняття паразитуючий маркетинг.
В цілому законопроект позитивний, хоча в деяких моментах вже і небагато запізнілий. У разі його прийняття, відповідний закон діятиме до 1 вересня 2012 року. Якщо прийняті норми добре себе зарекомендують на практиці, можна буде розглянути можливість продовження їх дії із застосуванням до ширшого круга правовідносин, не лише УЕФА ЄВРО 2012™.
Тарас Кислий, радник юридичного бюро "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери"
Нагадуємо, що 5 квітня ЮРЛИГА спільно з ЛИГА:ЗАКОН проведуть круглий стіл на тему: "Захист інтелектуальної власності і торгових марок напередодні ЄВРО-2012. Досвід України і Польщі".
