Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Нова система гарантування вкладів - ніяких гарантій

12.30, 29 березня 2012
3159
3

Яким буде новий Фонд гарантування вкладів фізосіб, що змінилося для вкладників і для банків у зв'язку з ухваленням нового Закону про систему гарантування вкладів

19 березня 2012 року Президент України підписав прийнятий напередодні Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - Новий Закон), який повинен набути чинності 21 вересня 2012 року з одночасною втратою сили діючим Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб". Новий Закон на законодавчому рівні встановлює "привілейоване" положення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по відношенню до вкладників і банок.

Віталій Правдюк

Як формувалася система

Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) був створений ще в 1998 році відповідно до Указом Президента Леоніда Кучми № 996/98 від 10 вересня 1998 року "Про заходи по захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України". У 2001 році був ухвалений Закон України № 2740 - III "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" від 20.09.2001 р. (далі також - Чинний Закон), який згодом зазнав ряд змін.

У первинній редакції Закон встановлював для кожного з вкладників банку - учасника Фонду ліміт відшкодування засобів по вкладах у розмірі 1200 гривен по кожному банку.

Більшість громадян України навіть не дізналися про те, що не зможуть розраховувати на державні гарантії по своїх банківських вкладах в колишніх розмірах

У зв'язку з настанням світової фінансової кризи в жовтні 2008 року був прийнятий Закон України № 639 - VI "Про першочергові заходи відносно запобігання негативним наслідкам фінансової кризи і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким вказаний ліміт був збільшений до 150000,00 гривен. Поза сумнівом, наявність таких гарантій з боку держави зіграли чи не вирішальну роль для стабілізації фінансової ситуації в 2008-2009 роках. У зв'язку з втратою частково юридичної сили більшості положень вказаного Закону № 639 - VI з 1 січня 2011 року редакція статті 3 Чинні Закони була відновлена в докризовій редакції і розмір ліміту був повернений до рівня 1200,00 гривен. Сталося це тихо, як би само собою, і більшість громадян України навіть не дізналися про те, що не зможуть розраховувати на державні гарантії в колишніх розмірах.

23 лютого 2012 року Верховною Радою був ухвалений Новий Закон, який встановив постійні правила роботи Фонду.

Діяльність Фонду

Першим, що впадає у вічі при аналізі положень Нового Закону, являється невизначена майнова приналежність самого Фонду.

Згідно ст. 8 Чинного Закону Фонд являється державним спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд є об'єктом права державною власності і знаходиться в його (держави) повному господарському веденні.

Згідно ст. 3 Нові Закони Фонд є юридичною особою публічного права, має відособлене майно, яке є об'єктом права державної власності і знаходиться в його господарському веденні.

Таким чином, пряма вказівка про державний статус Фонду замінена заплутаним формулюванням про приналежність Фонду до осіб публічного права. Причому навіть вказівка на державну приналежність відособленого майна Фонду не прояснює ситуацію до кінця. Навіщо було необхідно відмовлятися від досить стандартних і зрозумілих формулювань Чинного Закону і придумувати нові, залишається загадкою.

Звертає на себе увагу повна відсутність у складі Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів представників банків України

Як і зараз, в майбутньому керівним органом Фонду буде Адміністративна рада Фонду, а поточне керівництво Фондом здійснюватиме директор-розпорядник, що призначається на цю посаду Адміністративною Радою.

Відмінності торкнулися порядку формування самої Ради. Якщо зараз Рада складається з двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників НБУ і одного представника асоціації банків, то з вересня 2012 року Рада складатиметься з одного представника КМУ, двох представників НБУ, одного представника профільного комітету Верховної Ради України і директора-розпорядника Фонду. При цьому неясно, як вибиратиме представника в Раду профільний комітет парламенту, ще незрозуміліше, як директор-розпорядник, будучи членом Ради, братиме участь в голосуванні при виборах нового директора-розпорядника.

Крім того, звертає на себе увагу повна відсутність у складі Ради представників банків України.

Що змінилося для вкладників

Згідно ст. 26 Нового Закону, Фонд гарантує кожному вкладникові банку відшкодування засобів по його вкладу. Фонд відшкодовує засоби у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день ухвалення рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і начала процедури виводу Фондом банку з ринку, але не більше за суму, встановлену Адміністративною радою Фонду на дату ухвалення такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Як видно з такого формулювання, не встановлений абсолютний кількісний мінімум гарантованого відшкодування вкладу. З одного боку, Фонд гарантує кожному вкладникові відшкодування засобів по його вкладу, з іншого ж боку, граничний розмір суми відшкодування визначається адміністративною радою Фонду і цілком може бути у декілька разів менше розміру вкладу. З цього виходить, що ст.26 Нового Закону містить в собі закладене спочатку протиріччя.

Не встановлений абсолютний кількісний мінімум гарантованого відшкодування вкладу

Примітно, що відповідно до п.17 ч.1 ст. 9 Нового Закону Адміністративна рада Фонду має право змінити встановлений їм раніше розмір відшкодування по конкретному банку. По суті, на законодавчому рівні закріплена можливість зменшення розміру відшкодування вкладів, проте не встановлено його нижнього рівня і межі, що ставить Фонд в явно вигідніше положення чим вкладників.

Розширений перелік випадків, коли відшкодування по вкладу не робиться. З вересня 2012 року не зможуть претендувати на відшкодування гарантії власники ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, вкладів у філіях іноземних банків, особи, які впродовж року до виникнення неспроможності банку надавали йому послуги як аудитор, юридичний радник, оцінювач, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку.

Особливості участі у Фонді

Не можна сказати також, що Новий Закон захищає інтереси банків. Як і раніше, учасниками Фонду є банки, не змінений початковий внесок до Фонду (1 % від статутного капіталу банку) і розміру регулярного збору по вкладах в гривні (0,5 % від розмірів вкладів в рік). Проте тепер введений збільшений регулярний збір по вкладах в іноземній валюті у розмірі 0,8 % від розмірів вкладів в рік, чого не було раніше. Очевидне встановлення такого збору понизить зацікавленість в депозитах у ВКВ.

Крім того, Фонд наділений повноваженнями встановлювати порядок розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору робиться шляхом оцінювання базової річної ставки збору за мірою ризику. Методика такої оцінки встановлюється Фондом за узгодженням з НБУ.

Фонд тепер матиме право штрафувати банки і посадовців банків за порушення Нового Закону. Особливу пікантність таким новаціям надає вказаний вище факт відсутності тепер у Фонду статусу державного органу, а відповідно у його співробітників - статусу державних службовців.

ВИСНОВОК

На наш погляд, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не створює дієвої системи захисту в достатній мірі громадян Украины-вкладчиков комерційних банків. Недостатньо чітко визначений правовий статус самого Фонду, який, не будучи державною установою, підконтрольним органам державної влади, наділений досить широкими повноваженнями по відношенню до суб'єктів банківської системи України.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему